Справа № 455/2825/24
Провадження № 1-кп/455/289/2024
Іменем України
23 грудня 2024 року м.Старий Самбір
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старосамбірського районного суду Львівської області кримінальне провадження №12024141320000566 від 30.11.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Первомайський, Харківської області, громадянин України, українець, з професійно-технічною освітою, раніше не судимий, зареєстрований за адреса: АДРЕСА_1 (далі за текстом - Обвинувачений),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі за текстом - КК України),
1. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ
ОСОБА_4 на початку жовтня (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи злочинні наслідки і бажаючи їх настання, маючи злочинний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються державною установою, з метою перетину державного кордону, виступив пособником у вчиненні підробки «Військового квитка» серії НОМЕР_1 від 05.10.2024 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в м. Первомайський Харківської області надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, персональні дані про себе та свою фотокартку, які в подальшому були використані для підробки у невстановленому місці та невстановлений час «Військового квитка» серії АГ №308650 від 05.10.2024 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав 15 листопада 2024 року за адресою: м. Первомайський,1/2 мікрорайон будинок 55 у відділенні НОВА ПОШТА №1.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статі 27, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України - пособництво у підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права, з метою його використання.
В подальшому, 30 листопада 2024 року приблизно о 05 годині 50 хвилини ОСОБА_4 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що «Військовий квиток» серії НОМЕР_1 від 05.10.2024 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 на його ім'я є підробленим та містить завідомо недостовірні відомості, перебуваючи на пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Смільниця-Кросценко», що розташований в с. Терло Самбірського району Львівської області, використав вищевказаний завідомо підроблений документ шляхом його пред'явлення та надання інспектору прикордонної служби.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України - використання завідомо підробленого документа.
В сукупності, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 КК України - пособництво у підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права, з метою його використання, та частиною 4 статті 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
2. ПОЗИЦІЯ СТОРОНИ ЗАХИСТУ
Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що розуміє зміст та характер пред'явленого йому обвинувачення, вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, погодився давати показання.
3. ОБСЯГ ДОСЛІДЖУВАНИХ СУДОМ ДОКАЗІВ
На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким з не оспорюються, обмежитись допитом Обвинуваченого, а також дослідженням документів, які характеризують його особу.
При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає. Також судом роз'яснено учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
4. ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Допитаний в судовому засіданні Обвинувачений вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро каявся у вчиненому та надав покази наступного змісту.
На початку жовтня 2024 року Обвинувачений в мережі інтернет знайшов інформацію про можливість виготовлення підробленого військового квитка, та з цією метою передав невідомій йому особі свої паспортні дані і фотокартку, які були використані для виготовлення підробленого військового квитка на його ім'я, який Обвинувачений отримав у відділенні №1 ТОВ «Нова пошта» у м. Первомайськ Харківської області.
В подальшому, 30.11.2024 року Обвинувачений з метою безперешкодного перетину державного кордону України, пред'явив підроблений військовий квиток інспектору прикордонної служби.
Обвинувачений до своїх вчинків ставиться критично, кається у вчиненому, обіцяє в подальшому утримуватись від порушень вимог чинного законодавства.
5. ВІДОМОСТІ ПРО ОСОБУ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Обвинувачений раніше не судимий, під динамічним спостереженням лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
6. ВИСНОВКИ СУДУ
Судом встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується Обвинувачений дійсно мали місце, ці діяння містять склад кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України. Обвинувачений винен у вчиненні кримінальних правопорушень та підлягає покаранню за їх вчинення.
Обставинами, що пом'якшують покарання Обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обставин, що обтяжують покарання Обвинуваченому - не встановлено.
7. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАНЯ ОБВИНУВАЧЕНОМУ
7.1. Загальні засади призначення показання
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частини 1 та 2 статті 50 КК України).
Суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (частина 1 статті 65 КК України).
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (2 статті 65 КК України).
При призначенні покарання співучасникам кримінального правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення (частина 5 статті 68 Кримінального кодексу України).
7.2. Призначення покарання Обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 КК України
З урахуванням положень частини 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 358 КК України класифікується як кримінальний проступок.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь участі Обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а саме - пособництво у вчиненні кримінального правопорушення, вищевикладені відомості про особу Обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставини, що його обтяжують, суд дійшов висновку, що для досягнення мети, визначеної частиною 2 статті 50 КК України, Обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 358 КК України - штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн.
7.3. Призначення покарання Обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України
З урахуванням положень частини 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 358 КК України класифікується як кримінальний проступок.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищевикладені відомості про особу Обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд дійшов висновку, що для досягнення мети, визначеної частиною 2 статті 50 КК України, Обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 4 статті 358 КК України- штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
7.4. Призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень
При сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань (частина 1 статті 70 КК України).
Оскільки Обвинуваченим вчинено декілька кримінальних правопорушень, покарання обвинуваченому слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням та остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді - штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень.
8. ВИРІШЕННЯ ІНШИХ ПИТАНЬ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, Обвинуваченому не обирався, враховуючи положення статті 177 КПК України щодо мети і підстав для застосування запобіжних заходів, суд не вбачає підстав для його застосування до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати відсутні, долю речових доказів слід вирішити в порядку статті 100 КПК України.
9. СУДОВЕ РІШЕННЯ
Керуючись статтями 373, 374, 376 КПК України, суд, -
1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
- за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України - штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн;
- за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
2. З урахуванням положень статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання - штраф у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень.
3. Речовий доказ - «Військовий квиток» серії НОМЕР_1 від 05.10.2024 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Суддя ОСОБА_1