Справа № 500/7043/24
23 грудня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 06.11.2024 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області перевести ОСОБА_1 з 30.10.2024 на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та зарахувати до стажу державної служби період роботи позивача в органах податкової служби з 19.01.1993 по 23.11.2015;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести розрахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.09.20234 №581/5/19-00-10-31 та №580/5/19-00-10-31, які видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та додав до заяви, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 25.09.2024 № 581/5/19-00-10-31 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.09.2024 № 580/10/19-00-10-31 видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, проте отримав відмову, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
12.12.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців" від 12.09.1997 № 503-р, чинного на час періоду роботи позивача, до 4-7 категорій посад державних службовців було віднесено відповідні посади в місцевих державних податкових адміністраціях, на яких не поширювалися спеціальні звання.
Тобто періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Вказує, що згідно записів трудової книжки позивач працював в органах державної податкової служби. Стаж роботи позивача на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить 06 місяців.
Зазначає, що позивачу у період роботи в органах податкової служби присвоювались спеціальні та персональні звання.
Враховуючи зазначене, на переконання представника, у органів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (арк. справи 32-33).
16.12.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 19.01.1993 безперервно працював в органах державної податкової служби, прийняв присягу державного службовця, обіймав відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), що йому присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання за наслідками атестації у визначеному Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-XII порядку, а також те, що він одержував заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, і з отримуваної ним заробітної плати проводились відрахування підвищених розмірів відповідних (страхових, соціальних) внесків до спеціальних фондів державного бюджету, - то очевидним є висновок, що всі періоди роботи (служби) позивача мають бути зараховані до стажу державної служби.
Відзиву від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до суду не надходило, хоча ухвалу про відкриття провадження від 02.12.2024 доставлено в його електронний кабінет 02.12.2024 о 15 год. 21 хв.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові та відзиві на позовну заяву, суд встановив наступні обставини.
30.10.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
За результатом розгляду вказаної заяви та доданих документів Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення від 06.11.2024 №60086/03-16 про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (арк. справи 12).
Як слідує із вказаного рішення за даними трудової книжки ОСОБА_1 з 19.01.1993 по 23.11.2015 працював на різних посадах в органах податкової інспекції, проте робота на зазначених посадах не зараховується до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки посади державних службовців віднесені до відповідних категорій здійснюється відповідно до ст.25 Закону України "Про державну службу", так як посади працівників органів державної податкової служби цією статтею не передбачені.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом №889-VIII, який набув чинності 01.05.2016.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Щодо обчислення стажу державної служби, то пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 37 Закону №3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та /або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Предметом спору у цій справі є оцінка обставин щодо: наявності у позивача стажу роботи на державній службі, необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ; правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі Закону № 3723-ХІІ.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.09.1977 ОСОБА_1 з 19.01.1993 по 23.11.2015 безперервно працював в органах державної податкової служби (арк. справи 17-19, записи №14-№34).
На підтвердження трудової діяльності позивача в органах державної податкової служби з прийняттям присяги державного службовця, присвоєнням персональних та спеціальних звань, рангів державного службовця у трудовій книжці ОСОБА_1 містяться наступні записи про його роботу:
19.01.1993 прийнятий на посаду державного податкового інспектора відділу податків з населенням згідно наказу від 19.01.1993 №4-л;
28.09.1993 переведений на посаду заступника начальника відділу аудиту фізичних осіб згідно Наказу від 28.09.1993 №110л;
03.03.1995 прийняв присягу державного службовця
02.02.1994 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби III-го рангу згідно наказу від 02.02.1994 №110-о;
15.11.1995 призначений на посаду начальника відділу аудиту підприємців згідно наказу від 15.11.1995 №93-л;
26.11.1996 У зв'язку із ліквідацією державної податкової інспекції по м. Тернополю та утворенням державної податкової адміністрації у м. Тернополі переведений на посаду начальника відділу документальних перевірок працівників юридичних осіб та доходів громадян не за основним місцем роботи на підставі Указу Президента №760-96 від 22.08.1996, наказ №2-о від 26.11.1996;
01.02.1997 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби II-го рангу згідно наказу від 01.02.1997 №110-о;
17.02.1998 ДПА в м. Тернополі перейменована в державну податкову інспекцію в м. Тернополі на підставі Закону України від 05.02.1998 №83/98-ВР;
10.04.1998 призначений на посаду начальника відділу документальних перевірок доходів громадян за основним місцем роботи згідно наказу обл. ДПА від 10.04.1998 №780;
04.05.1999 переведений на посаду головного державного податкового ревізора- інспектора відділу оперативних перевірок згідно наказу від 04.05.1999 №49-о;
01.003.2001 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 1 рангу згідно Наказу від 01.03.2001 № 11-0;
державна податкова інспекція у м. Тернополі реорганізована в Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію;
02.08.2004 призначений на посаду старшого державного податкового ревізора- інспектора відділу документальних перевірок фізичних осіб згідно наказу від 02.08.2004 №1-о;
01.09.2005 переведено на посаду старшого державного податкового ревізора- інспектора сектору контрольно-перевірочної роботи згідно наказу від 01.09.2005 №171-о;
03.04.2006 призначений на посаду головного державного податкового інспектора відділу зв'язків з громадкістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи згідно наказу від 03.04.2006 №39-о;
04.02.2009 переведений на посаду головного державного податкового ревізора- інспектора відділу організації погашення податкового боргу згідно наказу від 04.02.2009 №7-о;
15.12.2010 переведений на посаду головного державного податкового ревізора- інспектора відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління оподаткування фізичних осіб згідно наказу від 15.12.2010 №153-о;
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №981 від 21.09.2011 р. "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" та у зв'язку з реорганізацією Тернопільської ОДПІ шляхом перетворення у Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Тернопільської області Державної податкової служби;
27.03.2012 призначений в порядку переведення на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб згідно наказу від 26.03.2012 №1-о;
01.07.2013 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" та у зв'язку з реорганізацією Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби шляхом приєднання до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільські області перевести в Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Тернопільській області на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб згідно Наказу від 01.07.2013 №4-о;
01.07.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця згідно наказу від 01.07.2013 №4-о;
01.01.2014 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової та митної справи I рангу згідно наказу від 31.12.2013 №100-о;
05.01.2015 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України та у зв'язку з реорганізацією Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області шляхом приєднання до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області перенести в Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб згідно наказу від 05.01.2015 №1-о;
23.11.2015 звільнений з роботи за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно наказу від 23.11.2015 №140-о.
Визначаючись щодо зарахування вказаних періодів роботи до стажу державної служби суд враховує таке.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII Про державну податкову службу в Україні (далі - Закон №509-XII), а в подальшому з 12.08.2012 Податковий кодекс України.
Статті 1, 6 Закону №509-XII на момент прийняття позивача до органів державної податкової служби передбачали, що державна податкова служба в Україні створюється при Міністерстві фінансів України у складі Головної державної податкової інспекції України та державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Видатки на утримання державних податкових інспекцій визначаються Радою Міністрів Української РСР і фінансуються з республіканського бюджету.
У подальшому визначено, що посадовою особою органу державної податкової служби, за правилами частини першої статті 15 Закону України №509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини п'ята та шоста статті 15 цього Закону).
Цією ж нормою установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондують вимогам статей 5, 12 Закону №3723-ХІІ щодо обмежень пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання і які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Крім того, за нормами пункту 342.4 статті 342 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державної податкової служби є державними службовцями.
Стаття 1 Закону № 3723-XII визначала, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (частина друга статті 2 Закону № 3723-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, який діяв до набрання чинності Законом №889-VІІ. Абзацами першим-третім пункту 2 цього Порядку передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України Про державну службу, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Таким чином, наведені положення законодавства, передбачали і передбачають зарахування періодів роботи в органах державної податкової служби до стажу державного службовця. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 19.01.1993 по 23.11.2015 на посадах в органах державної податкової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи державної служби.
Як зазначено вище, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, позивач, з огляду на безперервність перебування на службі в органах державної податкової служби на різних посадах з 19.01.1993 по 23.11.2015, станом на 01.05.2016 має 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак є всі підстави для переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.
А тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.11.2024 №60086/03-16 про відому у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов'язати пенсійний орган зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 з 19.01.1993 по 23.11.2015 на посадах в органах державної податкової служби.
Також позивач ставить вимогу про зобов'язання відповідача провести нарахування (перерахунок) її пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
Судом встановлено, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.09.2024 №580/5/19-00-10-31 на суму 25000,00 грн, видана Головним управлінням ДПС у Тернопільській області за останньою займаною позивачем посадою головного державного ревізора-інспектора (головний державний інспектор) станом на вересень 2024 (арк. справи 13).
Довідка складена за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (державний службовець 7 рангу), надбавка за вислугу років (50%), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 25.09.2024 №581/5/19-00-10-31 на суму 10622,65 грн, видана Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, відповідає формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, та містить дані про надбавку за інтенсивність праці, розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, за серпень 2024 року.
На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (арк. справи 12 зворот).
Всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон №1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Водночас відповідачем не наведено належних обґрунтувань, з яких саме підстав подані позивачем довідки не повинні враховуватись для призначення її пенсії. Не містить таких підстав і рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.11.2024 №60086/03-16 про відому у перерахунку пенсії.
А тому, в суду відсутні підстави вважати, що при перерахунку пенсії позивача вказані довідки враховані не будуть, відтак в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, як передчасних.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на інший вид пенсії 30.10.2024, то саме з цієї дати необхідно здійснити переведення на інший вид пенсії.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (який допустив порушення прав позивача) підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.11.2024 №60086/03-16 про відому у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 19.01.1993 по 23.11.2015 на посадах в органах державної податкової служби.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та здійснити відповідний перерахунок такої пенсії з 30.10.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23 грудня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ 14035769);
- Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження/місце проживання: пров. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Фастівський р-н, Київська обл., 08500, код ЄДРПОУ 22933548);
Головуючий суддя Баб'юк П.М.