Справа № 500/6410/24
23 грудня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПC у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2024 №00140862405 та № 00140792405.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2024 року. За результатами перевірки складено акт від 23.09.2024 №12459/19-00-24-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено ряд порушень, серед яких пп."г" п.198.5 ст.198, пп.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 661243,82 грн, що привело до завищення від'ємного значення за липень 2024, на 661243,82 грн, та п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: не складення та не реєстрація податкової накладної за липень 2024 року на суму ПДВ 661243,82 грн.
Позивач при подачі звітної декларації за липень 2024 року включив до суми від'ємного значення за 2023 рік 661677,15 грн., що включала суму ПДВ за купівлю автомобіля BMW X7, для використання у своїй господарській діяльності. Вказує, що в ході здійснення своєї підприємницької діяльності по території України та за її межами, використовуючи легковий автомобіль BMW X7, їздить у відрядження для укладення різних договорів з контрагентами, які є невід'ємною складовою його діяльності, про що свідчать подорожні листи службового автомобіля, накази про відрядження та договори укладені за результатами поїздок. Оскільки позивач є власником транспортного засобу, використовує його у власній господарській діяльності, він має право на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого при його придбанні. В акті перевірки контролюючим органом жодним чином не спростовано невикористання придбаного легкового автомобіля ФОП ОСОБА_1 у своїй діяльності. Неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями також не позбавляє права таких осіб на формування податкового кредиту з ПДВ.
За таких обставин, позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, що і зумовило звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 29.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за липень 2024 року включено суму ПДВ в розмірі 661243,82 грн. із операції придбання легкового автомобіля BMW X7 у товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ - Фінанс", згідно зареєстрованої податкової накладної №143 від 07.04.2023. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 від'ємного значення на суму ПДВ 661243,82 грн. Фізична особа-підприємець за відсутності ведення бухгалтерського обліку, іншого обліку в частині підтвердження використання майна (товару) у підприємницькій діяльності, а також не будучи фактично суб'єктом права власності на таке майно, за умови включення до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній з придбання транспортного засобу зобов'язана нарахувати податкові зобов'язання по операції, що не є господарською діяльністю платника податку.
Проведеною перевіркою встановлено: порушення пп."г" п.198.5 ст.198, пп.188.1. ст.188 ПК України ФОП ОСОБА_1 занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 661243,82 грн, що привело до завищення від'ємного значення за липень 2024 року на 661243,82 грн, та порушення п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: не складення та не реєстрація податкової накладної за липень 2024 року на суму ПДВ 661243,82 грн. Письмові пояснення, щодо зазначених порушень позивачем не надавались. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 11.10.2024 №00140862405 та №00140792405 є правомірними. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.12.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований з 03.02.2004 як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; позивач перебуває на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ з 10.04.2017.
Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, на підставі наказу від 02.09.2024 №1884-п та направлення від 02.09.2024 №3280, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2024 року, за результатами якої складено акт від 23.09.2024 №12459/19-00-24-05/ НОМЕР_1 .
Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) у тому числі рядок 16 декларації) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту (додаток 1) за липень 2024 року включено суму ПДВ в розмірі 661243,82 грн із операції по придбанню легкового автомобіля BMW Х7, НОМЕР_2 у ТОВ "УЛФ - Фінанс", згідно зареєстрованої податкової накладної № 143 від 07.04.2023.
В акті перевірки контролюючий орган зазначає, що фізична особа-підприємець за відсутності ведення бухгалтерського обліку, іншого обліку в частині підтвердження використання майна (товару) у підприємницькій діяльності, а також не будучи фактично суб'єктом права власності на таке майно, за умови включення до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній з придбання транспортного засобу зобов'язана нарахувати податкові зобов'язання по операції, що не є господарською діяльністю платника податку.
За висновками перевірки позивачем порушено:
пп."г" п.198.5 ст.198, пп.188.1. ст.188 ПК України, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 661243,82 грн., що привело до завищення від'ємного значення за липень 2024 року на 661243,82 грн.;
п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: не складення та не реєстрація податкової накладної за липень 2024 року на суму ПДВ 661243,82 грн.
11.10.2024 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, на підставі акта перевірки, винесено податкові повідомлення-рішення:
№00140862405, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 661244,00 грн;
№ 00140792405, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3400,00 грн.
Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Порядок формування податкового кредиту як юридичними особами, так і фізичними особами, зареєстрованими платками ПДВ, врегульований ст.198 ПК України.
Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язано з рухом активів та підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Так, 28.03.2023 між ТОВ "УЛФ - Фінанс" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу №14759/03/23-Г (для фінансування нових об'єктів лізингу), відповідно до умов якого об'єктом лізингу є автомобіль марки BMW X7, об'єм двигуна: 2993 куб.см, рік випуску - 2022, вартість об'єкту лізингу 3957404,95 грн. (в тому числі ПДВ 659567,49 грн.), постачальник об'єкта лізингу - ТОВ "Арія Моторс ".
За загальними умовами договору фінансового лізингу, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно (далі - "Об'єкт лізингу"), найменування, марка, модель, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Об'єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Об'єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі. (Під викупною вартістю слід розуміти останній лізинговий платіж в погашення (компенсацію) вартості Об'єкта лізингу, розмір якого визначений у Договорі) (п.1.1).
Лізингоодержувачу надається право користування Об'єктом лізингу на строк, зазначений в Договорі (далі - "Строк лізингу"). Строк лізингу починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта лізингу, але в будь-якому разі не може бути менше 1 (одного) року (п.1.2).
Право власності на Об'єкт лізингу переходить до Лізингоодержувача лише за умови відсутності заборгованості за лізинговими платежами (в тому числі неоплаченої викупної вартості Об'єкта лізингу), неоплачених/ невідшкодованих витрат Лізингодавця, штрафних санкцій та підтверджених збитків Лізингодавця за Договором, в тому числі за будь-якими іншими Договорами, які були або будуть укладені між Лізингодавцем (в тому числі будь-якою компанією, що являється учасником Банківської групи "ТАС" (п.8.3).
07.04.2023 між ТОВ "УЛФ - Фінанс" та ФОП ОСОБА_1 було укладено акт прийому передачі об'єкта лізингу до договору фінансового лізингу №14759/03/23-Г від 28.03.2023, відповідно до якого позивач прийняв об'єкт лізингу, а саме автомобіль BMW X7, 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
ТОВ "УЛФ - Фінанс" було складено на ФОП ОСОБА_1 та подано на реєстрацію податкову накладну № 143 від 07.04.2023 на загальну суму 3967462,93 грн., з яких ПДВ 661243,82 грн., яка була зареєстрована в ЄРПН 27.04.2023, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної.
Станом на 09.04.2024 позивач сплатив всі лізингові платежі з рахунків ФОП ОСОБА_1 та отримав від лізингодавця автомобіль BMW X7, 2022 року випуску, що підтверджується актом про передачу права власності до договору фінансового лізингу №14759/03/23-Г від 28.03.2023.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , легковий автомобіль BMW X7, 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_1 , який є його власником.
З матеріалів справи встановлено, що до податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2024 року ФОП ОСОБА_1 включив суму ПДВ у розмірі 661243,82 грн., із операції по придбанню легкового автомобіля BMW, Х7, НОМЕР_2 у ТОВ "УЛФ - Фінанс", згідно зареєстрованої податкової накладної № 143 від 07.04.2023, що не спростовується сторонами.
Придбання позивачем, саме як фізичною особою-підприємцем, транспортного засобу підтверджено відповідними первинними документами, що не заперечується відповідачем.
В свою чергу, висновок щодо заниження податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 661243,82 грн., що привело до завищення від'ємного значення за липень 2024 року, на 661243,82 грн., контролюючим органом зроблено на підставі того, що фізична особа-підприємець за відсутності ведення бухгалтерського обліку, іншого обліку в частині підтвердження використання майна (товару) у підприємницькій діяльності, а також не будучи фактично суб'єктом права власності на таке майно, за умови включення до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній з придбання транспортного засобу зобов'язана нарахувати податкові зобов'язання по операції, що не є господарською діяльністю платника податку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 затверджено Порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Порядок 1388).
Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1388 транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС. Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Слід зазначити, що статус фізичної особи-підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України). При цьому, юридичний статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає і ніяким чином не обмежує будь-які правомочності особи, які випливають з її цивільної право- та дієздатності.
Відтак відсутність передбаченої можливості державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не може позбавляти їх права на отримання податкового кредиту за операціями з придбання транспортних засобів в разі дотримання умови його формування, що визначені ПК України.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, в постановах від 12.02.2019 у справі № 807/1380/16, від 27.02.2020 у справі № 807/2235/15, від 20.01.2021 у справі № 819/1237/17.
Разом з цим, господарською діяльністю згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
За правилами пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
У спірних правовідносинах, придбання позивачем автомобіля зумовлено необхідністю використання його в господарській діяльності, а саме для постійних робочих поїздок щодо узгодження питань та укладення договорів з контрагентами, які є невід'ємною складовою його діяльності.
На підтвердження цих обставин позивач надав:
наказ від 13.08.2023 №21 про введення в експлуатацію основного засобу з метою використання в господарській діяльності, акт введення в експлуатацію основних засобів від 13.08.2023;
акти виконаних робіт з технічного обслуговування автомобіля, укладені між позивачем, як суб'єктом господарювання, та ТОВ "Арія Моторс";
подорожні листи службового автомобіля №40 від 04.04.2024, №45 від 22.04.2024, оформлені за типовою формою №3, затвердженою наказом Держкомстату України від 17.02.1998 №74;
накази про відрядження від 04.04.2024 №87, від 22.04.2024 №105 та договори, укладені за результатами поїздок, від 04.04.2024 №040418-04/04/2024-ШК167 з ТОВ "Петрол Партнер", від 22.04.2024 №15/24 з АТ "Харківське підприємство автобусних станцій".
Таким чином, позивачем, на противагу твердженням відповідача, надано докази, які підтверджують логічний зв'язок між його господарською діяльністю та фактом використання придбаного автомобіля для провадження цієї діяльності.
Відтак, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать, що оскільки позивач є фізичною особою, яка здійснює діяльність, віднесену законодавством до підприємницької, є платником ПДВ у розумінні ст.14, 180 ПК України та зареєстрований у встановленому порядку платником ПДВ, тому на нього повною мірою поширюються правові норми, які визначають порядок обчислення і сплати ПДВ та формування податкового кредиту, при придбанні транспортного засобу з метою його використання у власній господарській діяльності у повній відповідності до вказаних норм податкового законодавства, а відтак отримав право на віднесення сплачених сум ПДВ в розмірі 661243,82 грн. за наслідками придбання автомобіля BMW Х7 у ТОВ "УЛФ - Фінанс", згідно зареєстрованої податкової накладної № 143 від 07.04.2023, до податкового кредиту.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.10.2024 №00140862405, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 661244,00 грн., та №00140792405, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3400,00 грн. критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 5317,15 грн. згідно платіжної інструкції від 25.10.2024 №1392.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 11.10.2024 №00140862405.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 11.10.2024 №00140792405.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5317 (п'ять тисяч триста сімнадцять) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 грудня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).
Головуючий суддя Мандзій О.П.