Справа № 522/16482/23
Провадження № 2/522/1239/24
23 грудня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря Лахматової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, в якій просить: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Котовськ Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Одеси.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони 11 червня 2011 року уклали шлюб та ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_3 . Понад 8 років сторони не проживають разом, але шлюб було розірвано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2019 року. Дитина проживає разом з позивачкою. Відповідач понад 8 років не спілкується з сином, самоусунувся від його виховання, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток сина як складову виховання; не спілкується з дитиною в загалі; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти. Відповідач жодного разу не надав ніякої матеріальної допомоги дитині. Вважаю, що за вказаних обставин відповідач може бути позбавлений батьківських прав.
Ухвалою суду від 15 вересня 2023 року було відкрито провадження по справі та призначено вказану справу до розгляду у порядку загального провадження.
Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бузової Т.Г.
Витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання громадянином України ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 державного кордону України за період з 01.01.2022 по день виконання ухвали суду.
Витребувано від Міністерства оборони України інформацію щодо проходження військової служби, а саме чи перебуває ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на даний час у складі Збройних Сил України (чи був він призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період).
Витребувано від Головного управління податкової служби України в Одеській області інформацію щодо місця роботи ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Витребувано від Міністерства внутрішніх справ України інформацію щодо перебування ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , під слідством або в місцях позбавлення волі.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину кордону України, в період з 2022 року по теперішній час, громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з зазначенням дати перетину кордону.
У підготовчому засіданні 23.10.2024 представник відповідача - адвокат Тіора Ю.П. зазначив, що позовні вимоги відповідач визнає у повному обсязі, наслідки позбавлення батьківських прав відповідач розуміє.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання учасники розгляду справи не з'явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином.
Від представника позивачки - адвоката Бузової Т.Г. до суду надійшло клопотання, в якому просила позовні вимоги задовольнити, розглянути справу за відсутності сторін.
Від представника відповідача - адвоката Тіора Ю.П., до суду надійшла заява, в якій зазначив, що з вимогами позовної заяви згодні, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розгляд справи провести без участі відповідача та його представника.
08.07.2024 на адресу суду надійшли сформовані 07.07.2024 в системі «Електронний суд» пояснення представника третьої особи Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - Гаврилюка А.А., відповідно до яких зазначив, що за результатами розгляду даного питання вбачається, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває за межами України та на даний час у зв'язку з оголошенням в країни воєнного стану постійно проживає в Федеративна республіка Німеччина, місто Франкфурт-на-Майні. Зазначене підтверджується листом Служби зі справ іноземців Управління із питань правопорядку мерії міста Франкфурт-на-Майні про те, що продовжено дію тимчасового перебування до 04.03.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наразі перебуває за межами України, що унеможливлює проведення обстеження умов проживання дитини, отримання акту оцінки потреб сім'ї/особи та підготовку висновку щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав, у зв'язку з цим Приморська районна адміністрація Одеської міської ради не має можливості скласти і подати до Суду повноцінний та об'єктивний письмовий висновок у порядку ст. 19 Сімейного кодексу України. Враховуючи виключні обставин, норми законодавства та актуальну судову практику зазначаємо, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради позбавлена можливості надати письмовий висновок у цій справі (зокрема, у зв'язку із перебуванням дитини за межами країни, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків). Вважають, що розгляд справи №522/16482/23 має бути продовжено за відсутності письмового висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с. 73 -74).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складання повного тексту рішення є 23 грудня 2024 року.
Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що з 11.06.2011 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, якій було розірвано заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2019 року у справі № 522/19825/18 (а.с. 9, 11).
Сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , що видано 24.01.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції (а.с.10).
Згідно характеристики, виданої класним керівником та директором Одеського Ліцею № 111, на учня 4-В класу ОСОБА_3 зазначено про те, що мати приділяє належну увагу вихованню та навчанню сина. Батько контакту зі школою, де навчалася дитина, не підтримував, із вчителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував (а.с. 12).
Відповідно до акту мешканців будинку АДРЕСА_1 від 14.08.2023 батько дитини ОСОБА_2 до дитини не приходить, не спілкується, участі у вихованні дитини не приймає. Упродовж 8 років батька не бачили (а.с. 13).
09.08.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Міщан О.Ю. було засвідчено заяву ОСОБА_2 , відповідно до якої відмовляється від утримання та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з матір'ю ОСОБА_1 . Просив розглянути справу про позбавлення його батьківських прав за його відсутністю (а.с.14).
Як слідує з наданих стороною позивача документів малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на даний час разом з матір'ю ОСОБА_1 у зв'язку з оголошенням в країни воєнного стану постійно проживає в Федеративній республіці Німеччина, місто Франкфурт-на-Майні. Дію тимчасового перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжено до 04.03.2025 (а.с. 61 - 70).
13.09.2024 на адресу суду, на виконання ухвали суду від 20 серпня 2024 року, надійшов лист Головного управління ДПС в Одеській області від 11.09.2024 № 19521/5/15/-32-51-05 відповідно до якого згідно Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інформація про джерела/суми нарахованого доходу ОСОБА_2 у період з 1 кв. 2020 року по 2 кв. 2024 відсутня (а.с. 84 - 85).
21.10.2024 на адресу суду, на виконання ухвали суду від 20 серпня 2024 року, надійшов лист військової частини Міністерства оборони України від 28.09.2024 № 116/2/1/6/50039 відповідно до якого ОСОБА_2 перебуває на військовому обліку, на військову службу під час мобілізації, на особливий період не призивався (а.с. 99).
12.11.2024 на адресу суду, на виконання ухвали суду від 23 жовтня 2024 року, надійшов листа Державної прикордонної служби України від 06.11.2024 №19-77183/18/24, відповідно до якого відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_2 в період з 2022 року по 06.11.2024 в Базі даних не виявлено (а.с. 114)
Відповідно до ч.2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як зазначено у п. п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.) що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач висловив свою свідому згоду на позбавлення його батьківських прав стосовно малолітнього сина, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітньої дитини, оскільки судовим розглядом встановлено факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР N 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 128-131, 141, 196-200, 211, 223, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Юлія КОВТУН