провадження №2/279/1526/24
Справа № 279/3900/24
"19" грудня 2024 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Коваленко В.П.
секретаря Зубкової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень цивільну справу №279/3900/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Дубенчук Михайло Вікторович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа на стороні позивача : ОСОБА_8 про припинення права спільної часткової власності, -
Позивачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Дубенчук В.М. звернулася до суду з з даним позовом, в якому просить припинити право спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вона ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_8 , на підставі договору Дарування від 15.10.2005 року посвідченого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Добролежею Л.Г. , являються співвасниками 34/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .Іншими власниками частини житлового приміщення є відповідачі по справі. Між співвласниками фактично розподілено будинок на частини та визначено порядок користування .
Рішенням Коростенського міськвиконкому міської ради від 17.05.2006 року № 231, був наданий дозвіл на реконструкцію та капітальний ремонт об'єктів і приміщень , належної частини житлового будинку по АДРЕСА_1 .
01.06.2006 року КП «КоростеньАрхПроект»,був виготовлений паспорт будівництва. В 2023 році, була закінчена реконструкція належної позивачці частки будинку, та отримана Декларація про готовність до експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Звернувшись до реєстраційних органів з приводу проведення державної реєстрації проведеної реконструкції, державним реєстратором зазначено про можливість проведення даної державної реєстрації, лише за згодою всіх співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 .
Звернувшись до відповідачів, останні, відмовляються вчиняти будь-які дії, посилаючись на різні підстави.
Станом на сьогоднішній день, не припинено право спільної сумісної власності, що перешкоджає ОСОБА_1 в повній мірі використовувати належні їй приміщення на праві власності. А саме провести державну реєстрацію реконструйованих приміщень у відповідності до чинного законодавства України, тому вона вимушена звернутись до суду з даною позовною заявою.
Представник позивача адвокат Дубенчук М.В. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав.
Відповідачі до суду не з"явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином за місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, не вжили жодних заходів для належної реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.
Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, докази, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Ст.41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а право власності набувається в порядку, встановленому законом.
Ч. 1 ст. 321 ЦК України, передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст.355 ЦК України, встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об"єкта нерухомого майна Коростенського міжміського бюро по технічній інвентаризації від 28.02.2024 року за №681, за технічними показниками житловий будинок АДРЕСА_1 може бути поділений . Однак, з актом про розподіл часток в натурі (а.с.13) відповідачі не ознайомлені та не далт свою згоду..
Відповідно до частин першої, третьої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених підпунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.
Отже, право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, але за умови, що завдана внаслідок такого припинення шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_8 є співвласниками 34/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування.
Рішенням виконкому Коростенської міської ради №231 від 17.05.2006 року ОСОБА_1 надано дозвіл на перебудову веранди розміром 4.5х3,9 м біля своєї частини будинку. 18.12.2023 Управління ДІАМ в Житомирській області видано Декларацію про готовність до експлуатації - індивідуальних (садибних) житлових будинків і споруд (а.с.15) , будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта .
Системний аналіз положень ст.ст.183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про виділ частки будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин виділ може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
У пунктах 6 та 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» роз'яснено, що виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Відповідно до пункту 30 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок може проводитися у разі, коли відомості про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об'єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси містяться в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Верховний Суд у постанові від 19 травня 2021 року в справі №501/2148/17 виснував, що відповідно до ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Порядок проведення робіт із поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначався Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, яка була затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року №55, та діяла на час проведення 16 березня 2020 року технічної інвентаризації і ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі (далі - Інструкція).
Пункти 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна передбачали, що поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Отже, визначальним для виділу частки в будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки в будинку відповідно до часток співвласників.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в справі №205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року в справі №173/1607/15, від 11 жовтня 2021 року в справі №607/14338/19-ц.
Наявність декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта за адресою АДРЕСА_1 , шляхом реконструкції власної частини житлового будинку за рахунок прибудов, підтверджує факт прийняття нерухомого майна до експлуатації, що до державної реєстрації права власності в установленому законом порядку не є достатнім для виділу із домоволодіння за вказаною адресою. За таких обставин суд приходить до висновку, що прийняття об'єктів нерухомого майна до експлуатації не свідчить про виникнення на нього права власності в осіб, які провели його реконструкцію, до державної реєстрації права власності на нього в установленому законом порядку.
Таким чином, позивачем не наведено належними і допустими доказами дані про те, що наявні підстави для припинення права спільної часткової власності .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-268 ЦПК України, ст.364 ,355 ЦК України, суд
В позові ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа на стороні позивача : ОСОБА_8 про припинення права спільної часткової власності, відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів після його проголошення.
Суддя В.П. Коваленко