23 грудня 2024 року м. Суми Справа № 480/1777/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служба України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Укртрасбезпеки, про визнання протиправною та скасування постанови.
Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342226 від 16.01.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт. На думку позивача, постанова про застосування штрафу є протиправною, оскільки відповідачем не виконано всі вимоги законодавства України. Так, в постанові вказано про порушення позивачем ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", проте у даній статті міститься декілька норм, тому відповідачем не здійснена кваліфікація порушення. Також позивач зазначає, що Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів не поширюється на перевезення вантажів, які здійснюються під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповіда проти позовних вимог заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач зазначає, що він є уповноваженим органом, який здійснює державний контроль у сфері безпеки наземного транспорту. Під час проведення перевірок відносно відповідача було виявлені порушення про що складено акти. У зв'язку з виявленими порушеннями, які зафіксовані в актах перевірок, відповідач правомірно виніс постанови про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 17000 грн.
Позивач надав до суду вдповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.
03.03.2023 судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 03.03.2023 було відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Встановлені судом фактичні обставини.
28.11.2022 відповідачем проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме вантажного автомобіля марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , місце перевірки: Хмельницька область, а/д м-30, 280 км.
В ході перевірки виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Порушення полягає в тому, що при перевезенні позивачем вантажу «Соняшник» (ТТН №412 від 26.11.2022), у водія ОСОБА_2 , на момент перевірки, відсутні документи, визначені у ст. 48 вказаного Закону, а саме: роздруківка з даними цифрового тахографа за 28.11.2022.
За результатами перевірки був складений Акт № 344920 від 28.11.2022, в якому зазначено про вказане порушення.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову від 16.01.2023 № 342226 про застосування до позивача адміністративно-господарського штафу в сумі 17000 грн.
Позивач вважає, що відповідач неправомірно застосував штраф, оскільки порушення було відсутнє. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Висновки суду та їх мотиви.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".
Згідно з ч. 12 ст. 6 Закону про транспорт державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Статтею 48 Закону про транспорт обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів.
Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п. 1.3 вказаної Інструкції вона поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Пунктом 2.5. зазначеної Інструкції передбачено, що тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Згідно з п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).
Пунктом 3.5. зазначеної Інструкції встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовуються суб'єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів обов'язково повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій транспортного засобу повинен вчиняти дії, про які зазначено вище.
Відповідно до п. 20 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (№ 1567) виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Отже, при здійсненні перевірки виявлено відсутність документа у водія транспортного засобу, обладнаного діючим та повіреним тахографом, а саме документа, який передбачений пунктом 3.3 Інструкції № 385, а саме роздруківки даних роботи тахографа.
В Акті проведення перевірки № 344920 від 28.11.2022 зазначено зміст правопорушення та норми законодавства, які порушені, зокрема ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також норми, які визначають вид та розмір відповідальності, а саме: абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону про транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 2 п. 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
На виконання вказаної норми Закону та Порядку № 1567 та за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем прийнято постанову від 16.01.2023 № 342226 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
Суд звертає увагу, що у акті перевірки та у постанові про застосування адміністративно-господарських штрафів зазначена норма, яка порушена позивачем (ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"), а також вказана норма, яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення (абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Також пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338-р з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України, установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації, дія якого продовжена до 30 червня 2023 року.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин в Україні діє воєнний стан, а саме у зв'язку із військовою агресією РФ проти України.
Отже, в Україні з 25 березня 2020 року до 30 червня 2023 року діяв режим надзвичайної ситуації, а з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан.
Пунктом 1.4. Положення № 340 визначено, що Положення дійсно не поширюється перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.
Згідно із приписів п. 24 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України та ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389-VIII вбачається, що і воєнний стан, і режим надзвичайної ситуації є особливими режимами, що виникли через визначені законом обставини. Такі режими потребують посилення взаємодії органів управління, сил цивільного захисту зі збройними силами та правоохоронними органами за для ліквідації можливих наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня і забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення, та за для проведення рятувальних та відновлювальних робіт через військову агресію. Саме за для безпечної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій законодавцем передбачено певні обмеження дії нормативно-правових актів.
У свою чергу, із системного аналізу положень пункту 1.4. Положення № 340 вбачається, що дія вказаної норми розповсюджується на перевізників лише у випадках, коли надзвичайна ситуація має безпосередній вплив на здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення.
Позивачем не надано суду жодного доказу того, що вона, як перевізник, здійснювала перевезення вантажу з метою запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, або усунення її наслідків.
Суд звертає увагу, що Законом про транспорт не передбачено виключень, а саме в частині дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо обов'язкової наявності у водіїв транспортних засобів на момент проведення рейдових перевірок усіх визначених законодавством документів під час дії режиму надзвичайної ситуації та запровадження особливого правового режиму воєнного стану.
Враховуючи, що режим надзвичайної ситуації тривав в Україні більше трьох років, а воєнний стан вже триває більше двох років, доводи позивача щодо можливості невиконання автомобільними перевізниками такий довгий проміжок часу вимог законодавства щодо здійснення перевезень, зокрема, щодо перевезень вантажу, є безпідставними. Таким чином, дія Положення № 340 поширюється на спірні правовідносини.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 06.06.2024 у справі № 440/5921/23.
Отже, позивач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі ст. 2 КАС України. Тому вимоги позивача є неправомірними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Інші аргументи позивача, про які не зазначено у рішенні, судом до уваги не приймаються, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.
Судові витрати.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, то витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн 60 коп. та на правничу допомогу у сумі 5000 грн покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135), Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Укртрасбезпеки (вул. Шишкарівська, 9, м. Суми, 40000), про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
2. Витрати посплаті судового збору в розмірі 1073 грн 60 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн покласти на позивача.
3. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено та підписано суддею 23.12.2024
Суддя А.І. Сидорук