23 грудня 2024 року м. Рівне №460/8916/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) в якому просив:
-визнати протиправними дії та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.12.2011 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,07964, починаючи із 09.02.2024.
Ухвалою суду від 14.08.2024 позовна заява залишалася без руху. Позивач недоліки позову усунув, а тому такий приймається до розгляду судом.
Позов обґрунтовано протиправною поведінкою відповідача, яка полягає зменшенні коефіцієнту заробітної плати з якого обчислюється пенсія із 3,07964 до 2,43979.
Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Наголосив, що підстави для проведення перерахунку пенсії для позивача виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.12.2011 з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи - 3,07964 відсутні, оскільки законодавець чітко визначив, що період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року зараховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач є внутрішньопереміщеною особою, що підтверджується довідкою від 19.11.2014 №5612-427.
Позивачу 20.03.2014 призначено пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII. Розмір пенсії позивача обчислювався, з урахуванням страхового стажу 36 років 5 місяців 27 днів, виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 3,07964.
На підставі заяви від 23.06.2022 відповідачем переведено позивача із пенсії державного службовця на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсії за віком позивача обчислювався, Розмір пенсії обчислено із заробітної плати з урахуванням страхового стажу 41 рік 6 місяців 28 днів, виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,43979.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що розмір заробітної плати для обчислення пенсії, визначений з урахуванням заробітної плати з найвигіднішим коефіцієнтом для позивача з 01.07.2000 по 31.05.2022, відтак індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 2,43979.
Позивач, вважаючи вказані дії протиправними звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Судом встановлено, що позивачу 20.03.2014 призначено пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII. Розмір пенсії позивача обчислювався, з урахуванням страхового стажу 36 років 5 місяців 27 днів із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення 3,07964.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Після призначення пенсії 20.03.2014 позивач продовжував працювати і згідно з положеннями статті 45 Закону № 1058-VI мав право на призначення (переведення) на пенсію за віком, зокрема, у зв'язку із збільшенням страхового стажу.
Судом встановлено, що при проведенні перерахунку пенсії позивача станом 09.11.2023 відповідач врахував також і зарплату за період після призначення пенсії ( зокрема з жовтня 2014 року по травень 2022 року), який для позивача є найменш вигідним, оскільки зменшився коефіцієнт зарплати з 3,07964 до 2,43979.
Позивач вважає, що має право не лише на врахування до страхового стажу періодів роботи, а й виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.12.2011, оскільки саме цей період є найбільш вигідним для обрахунку пенсії у такому разі застосовується показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,07964.
Суд вважає, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 Верховним Судом розглядалось питання визначення коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжила працювати.
Верховний Суд зазначив, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена (первинна) пенсія.
Суд на підставі частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера, із врахуванням до страхового його стажу періодів роботи, підлягає застосуванню найбільш вигідний показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Позивач, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, просить обчислювати пенсію виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та 01.07.2000 по 31.12.2011 з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,07964.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії за віком позивачу виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.05.2022 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,43979.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
За встановлених обставин у пенсійного органу відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є здійснення перерахунку пенсії за обраною пенсіонером заробітною платою (доходу), врахованою при обчисленні пенсії.
Отже суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 09.02.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та 01.07.2000 по 31.12.2011 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,07964.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.05.2022 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,43979.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 09.02.2024 виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 31.12.2011 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,07964.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 грудня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя С.А. Борискін