23 грудня 2024 року м. Рівне №460/13133/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 05.07.1995 року до 28.02.2001 року; з 01.04.2001 до 31.05.2001; з 01.07.2001 до 31.08.2001; з 01.10.2001 до 30.11.2001; з 01.01.2002 до 28.02.2002; з 01.04.2002 до 31.05.2002; з 01.07.2002 до 31.12.2006;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 05.07.1995 до 28.02.2001; з 01.04.2001 до 31.05.2001; з 01.07.2001 до 31.08.2001; з 01.10.2001 до 30.11.2001; з 01.01.2002 до 28.02.2002; з 01.04.2002 до 31.05.2002; з 01.07.2002 до 31.12.2006.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не зарахував до його страхового стажу період здійснення ним підприємницької діяльності, що призвело до зменшення розміру призначеної пенсії.
Ухвалою суду від 05.11.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать довідка про доставку електронного листа.
Відповідно до ч.6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В00 № 820326 від 05.07.1995, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з 05.07.1995 здійснює господарську діяльність, як самозайнята особа, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2 602 017 0000 000306.
З 09 квітня 2024 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання, відповідно до Закону України «загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17 липня 2024 року представник позивача адвокат Бруснік Іван Анатолійович звернувся з адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо надання інформації про трудовий та страховий стаж позивача.
З відповіді відповідача на адвокатський запит, позивачу стало відомо, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області не зараховано до його страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 05.07.1995 до 28.02.2001; з 01.04.2001 до 31.05.2001; з 01.07.2001 до 31.08.2001; з 01.10.2001 до 30.11.2001; з 01.01.2002 до 28.02.2002; з 01.04.2002 до 31.05.2002; з 01.07.2002 до 31.12.2006, вказане підтверджується також отриманою довідкою формою ОК-5 та Витягом з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В00 № 820326 від 05.07.1995.
16 серпня 2024 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з проханням зарахувати до його страхового стажу періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 05.07.1995 до 28.02.2001; з 01.04.2001 до 31.05.2001; з 01.07.2001 до 31.08.2001; з 01.10.2001 до 30.11.2001; з 01.01.2002 до 28.02.2002; з 01.04.2002 до 31.05.2002; з 01.07.2002 до 31.12.2006.
28 серпня 2024 року представником позивача адвокатом Брусніком Іваном Анатолійовичем отримано відповідь від 16.08.2024 за наслідками розгляду поданої заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняло рішення від 11.09.2024 № 1700-0202-8/52084 про відмову в зарахуванні до страхового стажу позивача періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 05.07.1995 до 28.02.2001; з 01.04.2001 до 31.05.2001; з 01.07.2001 до 31.08.2001; з 01.10.2001 до 30.11.2001; з 01.01.2002 до 28.02.2002; з 01.04.2002 до 31.05.2002; з 01.07.2002 до 31.12.2006.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні вищевказаного періоду до страхового стажу, позивач звернувсь з цим позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає стаття 24 Закону №1058-ІV.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
При цьому, пунктом 2 частини першої статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з пунктом 3-1 розділу XV Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Так, постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
За змістом пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до абзацу третього підпункту 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності (абз.3 пп.2).
Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Системний аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку, що до страхового стажу включаються періоди здійснення особою підприємницької діяльності за певних умов, а саме:
- до 01.05.1993 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
- з 01.01.1998 по 31.12.2003 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;
- з 01.05.1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01.07.2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01.07.2000 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків.
Отже, умови зарахування відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу пов'язуються з документальним підтвердженням здійснення підприємницької діяльності, яке є відмінним та залежить від форми оподаткування фізичної особи-підприємця.
У період з 05.07.1995 до 28.02.2001; з 01.04.2001 до 31.05.2001; з 01.07.2001 до 31.08.2001; з 01.10.2001 до 30.11.2001; з 01.01.2002 до 28.02.2002; з 01.04.2002 до 31.05.2002; з 01.07.2002 до 31.12.2006 (спірний період) позивач був зареєстрований та здійснював свою підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП серії В00 №820326.
Відповідно до відомостей листа Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.10.2024 №11069/6/17-00-13-03-04 станом на 25.10.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває за основним місцем обліку як ФОП у Рівненській області (Рівненський район) Головного управління ДПС у Рівненській області з 06.07.1995. Додатково зазначено, шо інформацію про платників єдиного внеску, які були зареєстровані до 01 жовтня 2013 та не зняті з обліку, отримано від Пенсійного фонду України як діючих та завантажено до Реєстру страхувальників у 2013 році, також інформація про сплату страхових внесків за період з 05.7.1995 по 31.12.2006 знаходиться у віданні Пенсійного фонду України.
Разом з тим, як вже зазначалося вище, перебування на спрощеній системі оподаткування може підтверджуватися додатково спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку.
Суд зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували вид системи оподаткування (загальна або спрощена), за якою він здійснював підприємницьку діяльність у періоди 05.07.1995 року до 28.02.2001 року; з 01.04.2001 до 31.05.2001; з 01.07.2001 до 31.08.2001; з 01.10.2001 до 30.11.2001; з 01.01.2002 до 28.02.2002; з 01.04.2002 до 31.05.2002; з 01.07.2002 до 31.12.2006. Натомість, витягом з реєстру платників єдиного податку від 04.07.2019 №1917123400390 підтверджується, що позивач обрав (перейшов) на спрощену систему оподаткування з 01.01.2012.
В свою чергу, позивачем також і не надано документів сплати страхових внесків у вказаних вище періодах або інших доказів, що слугували б підставою для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів здійснення ним підприємницької діяльності з 05.07.1995 до 28.02.2001; з 01.04.2001 до 31.05.2001; з 01.07.2001 до 31.08.2001; з 01.10.2001 до 30.11.2001; з 01.01.2002 до 28.02.2002; з 01.04.2002 до 31.05.2002; з 01.07.2002 до 31.12.2006.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 23.12.2024.
Суддя Олег ГРЕСЬКО