23 грудня 2024 року м. Рівне №460/12385/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2024 у звільненні ОСОБА_1 відповідно до підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ “Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за бабусею, яка є особою з інвалідністю ІІ групи; 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 відповідно до підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ “Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за бабусею, яка є особою з інвалідністю ІІ групи. В обґрунтування позову зазначає, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Позивач фактично звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби, у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за своєю бабусею, яка є особою похилого віку, додавши усі необхідні підтверджуючі документи. Проте, відповідач протиправно відмовив позивачу у звільненні з військової служби. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що позивачем не підтверджено документами відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. За наведеного, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Позовна заява надійшла до суду 15.10.2024.
Ухвалою суду від 18.10.2024 позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 29.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі і вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 14.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою похилого віку та згідно з висновком лікарської консультаційної комісії (ЛКК) № 128 від 11.05.2023 потребує постійного стороннього догляду.
Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 06.07.2023 у справі № 556/1378/23, встановлений факт, що має юридичне значення, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює постійний сторонній догляд за бабусею - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителькою АДРЕСА_1 , яка по стану здоров'я потребує постійного стороннього догляду та повністю нездатна до самообслуговування. Рішення суду набрало законної сили 07.08.2023.
05.05.2023 позивач звернувся до відповідача із письмовим рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Разом з рапортом позивач подав документи: нотаріально завірена копія паспорту ОСОБА_1 ; нотаріально завірена копія РКНОКПІІ ОСОБА_1 ; нотаріально завірена копія паспорту бабусі; нотаріально завірена копія РКНОКП бабусі; нотаріально завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; нотаріально завірена копія висновку ЛКК бабусі; нотаріально завірена копія Витягу з реєстру територіальної громади; копія рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 06.07.2023 у справі № 556/1378/23 (щодо встановлення факту здійснення постійного догляду); нотаріально завірена копія РКНОКПП ОСОБА_3 ; нотаріально завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 : нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_3 .
За результатами розгляду рапорту позивача відповідач на адвокатський запит листом від 12.10.2024 повідомив, що рапорт розглянутий. Згідно доданих до рапорту документів вбачається наявність родичів, а саме: його матері та дочки бабусі ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її внучки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які згідно Сімейного кодексу України на рівні із заявником зобов'язані здійснювати догляд за бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже підстави для звільнення, зазначені у рапорті, відсутні.
Не погоджуючись і такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
За змістом частини першої та третьої статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває станом на час розгляду даної справи.
Згідно з вимогами абз.8 пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану звільняються з військової служби, зокрема, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Як встановлено судом, у поданому позивачем рапорті підставою, з якою він пов'язував можливість його звільнення зі служби визначено саме "необхідність здійснення постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд": необхідність здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 , яка є особою похилого віку і потребує постійного стороннього догляду.
Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі абзацу 8 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підставою для такої відмови стало, як зазначено у відповіді на рапорт позивача, наявність родичів, а саме: його матері та дочки бабусі ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її внучки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які згідно Сімейного кодексу України на рівні із заявником зобов'язані здійснювати догляд за бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 26 Закону №2232-XII, визначено підстави для звільнення з військової служби.
Так, підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Отже, викладеною правовою нормою визначено обов'язкову наявність наступних складових: або наявність у особи інвалідності II групи або особи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду; необхідність здійснення постійного догляду за такою особою; відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
З огляду на викладене, суд зауважує, що позивачу необхідно було до свого рапорту про звільнення надати документи, які б підтверджували відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Однак, серед поданих позивачем документів до рапорту на звільнення, відсутні документи, які підтверджують та доводять відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 . Натомість, позивачем подано документи, які свідчать про те, що у ОСОБА_2 є її дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її онука - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на рівні із заявником зобов'язані здійснювати догляд за бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилання на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 06.07.2023 у справі № 556/1378/23, яким встановлений факт, здійснення позивачем постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 , судом до уваги не приймається, позаяк, вказаним рішенням суду обставини щодо наявності дочки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її онуки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на рівні із заявником зобов'язані здійснювати догляд за бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлювались.
При цьому, як наведено вище по тексту, позивачем до рапорту долучені документи, які свідчать про те, що у ОСОБА_2 є її дочка - ОСОБА_3 , та її онука - ОСОБА_5 .
Доказів про те, що такі особи не можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 не надано ні суду ні відповідачу.
Суд вчергове звертає увагу, що вимогами пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232 чітко визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Таким чином суд уважає, що позивачем документально не підтверджена відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 .
Варто також зазначити, що позивач звертається із позовними вимогами в яких просить суд визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2024 у звільненні ОСОБА_1 відповідно до підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ “Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за бабусею, яка є особою з інвалідністю ІІ групи та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 відповідно до підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ “Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за бабусею, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Проте, жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи суду не надано і судом не встановлено. Такі докази, як стверджує і відповідач, до рапорту позивачем теж не долучались.
За наведених обставин, розглянувши рапорт позивача про звільнення та проаналізувавши додані до нього документи, відповідач правомірно, в порядку та в межах визначених чинним законодавством, відмовив позивачу у задоволенні його рапорту, через відсутність підстав для звільнення з військової служби відповідно до абз.8 пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на викладене у своїй сукупності, суд констатує безпідставність заявлених позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення цього позову.
Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 грудня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя Т.О. Комшелюк