Рішення від 19.12.2024 по справі 460/5049/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 рокум. Рівне №460/5049/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати позивачу за період з 29.01.2020 по 23.10.2020 додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби) та премії, які обраховуються у розмірах, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, а також грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2020 рік (84 доби) та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 23 роки безперервної військової служби, які визначені у наказі Командира військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2020 № 207;

зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби) та премії за період з 29.01.2020 по 23.10.2020, які обраховуються з нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 по справі № 460/9419/23, та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій за період з 2015 по 2020 рік (84 доби) та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 23 роки безперервної військової служби, які визначені у наказі Командира військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2020 № 207, виходячи з нових розмірів основних та додаткових видів грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

За змістом позовної заяви, вимоги позивача ґрунтуються на тому, що він до жовтня 2020 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач вказує, що в період проходження військової служби грошове забезпечення виплачувалося йому в меншому розмірі, аніж було встановлено чинним законодавством, у зв'язку з чим він звернувся до суду. Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 460/9419/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 23.10.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання названого судового рішення відповідач провів перерахунок та виплату йому за вказаний період посадового окладу та окладу за військовим званням в нових розмірах. Позивач звертає увагу на те, що у зв'язку зі збільшенням розміру двох складових його грошового забезпечення у період з 29.01.2020 по 23.10.2020, він набув право на перерахунок інших видів грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру таких складових, а саме: надбавки за вислугу років; надбавки за особливості проходження служби; премії; компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій; одноразової грошової допомоги при звільненні. Разом з тим, відповідач відповідні перерахунки позивачу не провів, у зв'язку з чим останній звернувся до суду та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

31.05.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС відповідач подав відзив на позовну заяву. Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що чинним законодавством не передбачено виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій. Виплата позивачу такої компенсації, як вказує відповідач, була проведена у зв'язку з його звільненням та прийняттям такого рішення командиром військової частини НОМЕР_2 . Крім того, відповідач зазначив, що військовослужбовцям щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, при цьому вислуга років для виплати такої надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби. Щодо щомісячної надбавки за особливості проходження служби, то відповідач зазначив, що її розмір установлюється командиром військової частини виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини, та у встановлених розмірах виплачується щомісяця до дня звільнення з посади, як передбачає цю надбавку. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 17.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

У період з 29.01.2020 по 23.10.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу в складі військової частини НОМЕР_1 на посаді командира автомобільного взводу роти охорони та обслуговування.

Згідно з витягом з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.10.2020 № 207 старшого прапорщика ОСОБА_1 , командира автомобільного взводу роти охорони та обслуговування, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08.10.2020 № 27РСдск з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за підпунктом «б» (за станом здоров'я), наказано вважати таким, що здав справи і посаду.

Військовослужбовця 23.10.2020 виключити зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направити на зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Старшому прапорщику ОСОБА_1 виплатити, зокрема:

одноразову грошову допомогу по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 23 роки безперервної військової служби в сумі 181803,50 грн;

на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.02.2020 № 17дск (із змінами) премію за період з 01 по 23 жовтня 2020 року в розмірі 160% від посадового окладу в сумі 3869,94 грн;

надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 23 жовтня 2020 року в сумі 3096,09 грн;

на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 по 2020 рік (84 доби) в сумі 44265,20 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 460/9419/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 23.10.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 23.10.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

За наслідками розгляду запиту позивача, відповідач згідно з супровідним листом від 10.04.2024 за № 527/60 надав розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 23.10.2020 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі № 460/9419/23. Вказаним розрахунок стверджується, що на виконання судового рішення відповідач провів позивачу перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 23.10.2020, у зв'язку з чим їх розмір збільшився на загальну суму 7336,13 грн. Так, за січень 2020 року посадовий оклад та окладу за військовим званням позивача збільшилися на 80,30 грн; за лютий 2020 року - 830,00 грн; за березень 2020 року - 830,00 грн; за квітень 2020 року - 830,00 грн; за травень 2020 року - 830,00 грн; за червень 2020 року - 830,00 грн; за липень 2020 року - 830,00 грн; за серпень 2020 року - 830,00 грн; за вересень 2020 року - 830,00 грн; за жовтень 2020 року - 615,80 грн.

Як вказує позивач, у зв'язку зі збільшенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням у період з 29.01.2020 по 23.10.2020, він набув право на перерахунок інших видів грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру таких складових, чого відповідач не зробив, а тому він звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Так, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з тим, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність та відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції.

Суд звертає увагу на те, що право позивача на отримання в складі грошового забезпечення у період з 29.01.2020 по 23.10.2020 посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 (в редакції Постанови, що діяла до 21.02.2018) підтверджене рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 460/9419/23, яке набрало законної сили, та не заперечується учасниками справи за змістом заяв по суті.

Більше того, матеріали судової справи містять докази, якими підтверджується виконання відповідачем рішення суду в адміністративній справі № 460/9419/23 щодо нарахування позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням в належному розмірі.

Натомість, спір у цій справі виник з приводу наявності підстав для перерахунку інших видів (складових) грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 23.10.2020, розмір яких обчислюється, виходячи з розміру посадового окладу та/або окладу за військовим званням, а саме: надбавки за вислугу років; надбавки за особливості проходження служби; премії; компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій; одноразової грошової допомоги при звільненню.

З даного приводу суд зазначає наступне.

З наявної у справі копії витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.10.2020 № 207 судом встановлено, що старшого прапорщика ОСОБА_1 , командира автомобільного взводу роти охорони та обслуговування, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08.10.2020 № 27РСдск з військової служби у запас, з 23.10.2020 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення. При цьому, визначено виплатити ОСОБА_1 , зокрема:

одноразову грошову допомогу по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 23 роки безперервної військової служби в сумі 181803,50 грн;

премію за період з 01 по 23 жовтня 2020 року в розмірі 160% від посадового окладу в сумі 3869,94 грн;

надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 23 жовтня 2020 року в сумі 3096,09 грн;

компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 по 2020 рік (84 доби) в сумі 44265,20 грн.

Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2020 рік, відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу:

надбавки за вислугу років: за січень 2020 року - 2188,32 грн; за лютий 2020 року - 2140,00 грн; за березень 2020 року - 2140,00 грн; за квітень 2020 року - 2140,00 грн; за травень 2020 року - 2140,00 грн; за червень 2020 року - 2140,00 грн; за липень 2020 року - 2140,00 грн; за серпень 2020 року - 2140,00 грн; за вересень 2020 року - 2140,00 грн;

надбавки за особливості проходження служби: за січень 2020 року - 4204,41 грн; за лютий 2020 року - 4173,00 грн; за березень 2020 року - 4173,00 грн; за квітень 2020 року - 4173,00 грн; за травень 2020 року - 4173,00 грн; за червень 2020 року - 4173,00 грн; за липень 2020 року - 4173,00 грн; за серпень 2020 року - 4173,00 грн; за вересень 2020 року - 4173,00 грн;

премії: за січень 2020 року - 4401,00 грн; за лютий 2020 року - 4401,00 грн; за березень 2020 року - 5216,00 грн; за квітень 2020 року - 4694,00 грн; за травень 2020 року - 5216,00 грн; за червень 2020 року - 5216,00 грн; за липень 2020 року - 5216,00 грн; за серпень 2020 року - 5216,00 грн; за вересень 2020 року - 5216,00 грн

Як вказував суд раніше, пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Пунктом 1 Постанови № 704 Кабінет Міністрів України затвердив, зокрема, розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Аналіз змісту Додатку 16 до Постанови № 704 дозволяє констатувати, що розмір надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу встановлюється у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням в залежності від наявної вислуги років, а саме: від 1 до 5 років - 25 %; від 5 до 10 років - 30 %; від 10 до 15 років - 35 %; від 15 до 20 років - 40 %; від 20 до 25 років - 45 %; 25 років і більше - 50 %.

Тотожні за змістом положення щодо умов обчислення розміру надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу закріплені у пункті 1 Розділу IV «Виплата надбавки за вислугу років» Порядку № 260.

Матеріалами справи стверджується, що у період з 29.01.2020 по 23.10.2020 позивачу виплачувалася надбавка за вислугу років в розмірі 50 % як такому, що має понад 25 років вислуги.

Однак, розрахунок розміру надбавки за вислугу років, належної до виплати позивачу в спірному періоді, проводився відповідачем виходячи з посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, обчислених без урахування відновлення дії пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції. Вказане підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонам за змістом позову та відзиву.

Тобто, право позивача на отримання грошового забезпечення у визначеному законом розмірі було порушене, а тому підлягає захисту (відновленню) шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок надбавки за вислугу років за період з 29.01.2020 по 23.10.2020, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704, а виплату провести з урахуванням виплачених сум.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Постанови № 704, надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати, зокрема, надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.

Вказані вище норми Постанови № 704 кореспондують з нормами пункту 1 Розділу VI «Виплата надбавки за особливості проходження служби» Порядку № 260, згідно з яким військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.

Отже, розмір надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюється у відсотках посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.

Отримання позивачем в спірному періоді надбавки за особливості проходження служби підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2020 рік та витягом з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.10.2020 № 207.

Разом з тим, матеріалами справи стверджується і не заперечується сторонами у заявах по суті спору, що розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, які враховувалися при обчислені позивачу надбавки за особливості проходження служби, були визначенні відповідачем виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тобто не у спосіб, встановлений чинним законодавством.

Наведене вище свідчить про порушення права позивача на отримання надбавки за особливості проходження служби в належному розмірі а тому з метою відновлення такого права суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок відповідної надбавки за спірний період з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених у відповідності до приписів пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції.

Відповідно до розділу XXXII «Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах, зокрема 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби.

Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються:

звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою;

які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення (пункт 5 розділу XXXII Порядку № 260).

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби обчислюється з урахуванням щомісячних основних видів грошового забезпечення, якими в силу вимог пункту 2 розділу I Порядку № 260 є, зокрема посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Враховуючи наведене та той факт, що позивач отримав одноразову грошову допомогу у разі звільнення за 23 роки безперервної військової служби, розмір якої визначався з посадового окладу та окладу за військовим званням, які були розраховані невірно, то відповідача слід зобов'язати здійснити її перерахунок за вказаний період, а виплату провести з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до пункту 3 розділу XXXI «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Згідно з пунктом 5 вищезгаданого розділу Порядку № 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Також, пунктом 6 розділу XXXI Порядку № 260 визначено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Тобто, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-XII. При цьому, суд наголошує, що у відповідності до пункту 6 розділу XXXI Порядку № 260 розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.10.2020 № 207, у зв'язку зі звільненням з військової служби з 23.10.2020 вирішено виплатити старшому прапорщику ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 по 2020 рік (84 доби) в сумі 44265,20 грн.

Враховуючи наведене та той факт, що позивач отримав компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-XII, за період з 2015 по 2020 рік (84 доби), розмір якої визначався з посадового окладу та окладу за військовим званням, що були розраховані невірно, тому відповідача належить зобов'язати здійснити її перерахунок за вказаний період, а виплату провести з урахуванням виплачених сум.

Суд повторює, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 Постанови № 704).

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

Отже, премія належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу XVI Порядку № 260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Розмір щомісячної премії у військовій частині НОМЕР_2 та підпорядкованих їй військових частинах установлює командир цієї частини виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини НОМЕР_2 .

Тобто, премія військовослужбовцям виплачується у розмірі, що складає певний відсоток від посадового окладу.

Наявними у справі копіями картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2020 рік та витягу з наказом Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.10.2020 № 207 підтверджується виплата позивачу премії в спірному періоді.

При цьому, розмір премії позивача визначався від посадового окладу, що був розрахований невірно, тому відповідача належить зобов'язати здійснити її перерахунок за вказаний період, а виплату провести з урахуванням виплачених сум.

Щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Згідно пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз пунктів 2, 3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення в належному розмірі має бути проведене відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Відповідно до частини першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши доводи суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до суду на підставі пунктів 1, 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 23.10.2020 надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2020 рік (84 доби), одноразової грошової допомоги у разі звільнення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018).

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 23.10.2020 надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2020 рік (84 доби), одноразової грошової допомоги у разі звільнення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018), а виплату провести з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19.12.2024.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Ольга ПОЛІЩУК

Попередній документ
123984049
Наступний документ
123984051
Інформація про рішення:
№ рішення: 123984050
№ справи: 460/5049/24
Дата рішення: 19.12.2024
Дата публікації: 25.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (02.09.2025)
Дата надходження: 14.05.2024