23 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/14364/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 440/14364/21 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2028 із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
23.04.2024 від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій останній просить: встановити судовий контроль за виконанням військовою частиною НОМЕР_1 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №440/14364/21 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 у десятиденний строк подати до суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №440/14364/21.
Вказана заява мотивована тим, що рішення від 08.06.2023 у справі №440/14364/21 не виконано в повному обсязі, зокрема, проігноровано судове рішення в частині виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019, а тому є підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 заяву представника ОСОБА_1 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України призначено до розгляду у письмовому провадженні, витребувано від Військової частини НОМЕР_1 інформацію щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №440/14364/21, докази на підтвердження виконання рішення (за наявності).
Ухвалою суду від 12.06.2024 повторно витребувано від Військової частини НОМЕР_1 інформацію щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №440/14364/21, докази на підтвердження виконання рішення (за наявності).
Ухвалою суду від 03.09.2024 витребувано від Військової частини НОМЕР_1 обґрунтований розрахунок нарахованої ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 440/14364/21 із зазначенням періодів нарахувань та застосованого базового місяця.
Суд, оцінюючи отримані від Військової частини НОМЕР_1 документи на підтвердження виконання рішення, та вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі “Горнсбі проти Греції» суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 440/14364/21 Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 84368, 92 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 222 від 25.03.2024.
Згідно з довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 від 05.09.2024 № 2094/1537/ПС Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, виконавши рішення суду у відповідній частині.
Разом з тим, за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 лише за грудень 2018 року, січень, лютий 2019 року у розмірі 71,08 грн щомісячно, за інші місяці індексація склала 0 грн.
Суд наголошує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 440/14364/21, зокрема, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
У мотивувальній частині рішення суду зазначено, що «в силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 616,86 грн. = 3846,29 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві у розмірі 3846,29 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Водночас відповідачем не дотримано вказаних вимог Порядку та не нараховано позивачу належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019.
Доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 у розмірі 3846,29 грн Військовою частиною НОМЕР_1 не надано.
Виходячи з викладеного, суд констатує, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 440/14364/21 в частині зобов'язання нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду, не виконано.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 440/14364/21. При цьому суд вважає достатнім строк для підготовки звіту - місяць з дати отримання відповідної ухвали.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/14364/21 задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом місяця з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 440/14364/21.
Копію ухвали надіслати заявнику та Військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Головуючий суддя М.В. Довгопол