Справа № 420/37352/24
23 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - публічне акціонерне товариства акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» про визнання протиправними та скасування постанов, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - публічне акціонерне товариства акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменко Ігоря Миколайовича про стягнення виконавчого збору від 18.11.2024 року у виконавчому провадженні №76586112; визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменко Ігоря Миколайовича про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.11.2024 року у виконавчому провадженні №76586112.
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року зазначена позовна заява була залишена без руху та позивачу наданий семиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, а саме шляхом сплати судового збору та надання до суду доказів на підтвердження сплати; надсилання позовної заяви з додатками відповідачу та надання доказів на підтвердження надсилання.
На виконання ухвали суду від 09.12.2024 року від представника позивача надійшло клопотання, до якої додано докази на підтвердження надсилання позовної заяви відповідачу. При цьому, представником позивача заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу (Форма ОК-5) дохід ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2023 склав суму у розмірі 80400 грн. Сума судового збору, яку визначив суд в ухвалі від 09.12.2024р, складає 12112,00 грн., що перевищує 4020 грн. (5% * 80400 грн.).
Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Згідно ч. 1, 6 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ “Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
В той же час, витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 (форма ОК-5) є підтвердженням сплати страхових внесків за відповідний період, та не є належним і достатнім доказом реального доходу позивача та його майнового стану за попередній календарний рік.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
При цьому, ЄСПЛ вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі “Креуз проти Польщі» (“Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
В той же час, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків, зокрема сплати судового збору та надання до суду доказів на підтвердження сплати.
Керуючись ст. ст. 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - публічне акціонерне товариства акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» про визнання протиправними та скасування постанов.
Повідомити позивача про необхідність в п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки, та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
продовження строку без руху