Справа № 420/39349/24
23 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо виплати йому - ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 07.10.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до п.4 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14;
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити йому - ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо виплати йому - ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, без врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до п.4 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14;
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити йому - ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплатити йому - ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 №159;
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому - ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач вважаючи порушеними свої права посилається на те, що відповідач в/ч НОМЕР_1 протиправно не виконав передбачені законом обов'язки та не виплатив йому в повному обсязі грошове забезпечення з 07.10.2022 до 31.12.2023.
Однак КМУ прийнято постанову від 12.05.2023 №481, що набрала чинності 20.05.2023, якою внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704, відповідно до яких прямо встановлено розрахункову величину у розмірі 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Позивач у змісті позову не викладає правового обґрунтування протиправності дій відповідача у період з 20.05.2023 до 31.12.2023 з урахуванням внесених постановою КМУ від 12.05.2023 №481 змін.
Також позивач просить про нарахування та виплату йому компенсацію втрати частини доходу, зазначаючи, що виплата неповного грошового забезпечення свідчить про наявність у нього права на компенсацію. Однак позивач не викладає правових обґрунтувань (з посиланням на норму закону) щодо наявності підстав обчислення та виплати компенсації втрати частини заробітної плати без дня фактичної виплати грошового забезпечення, оскільки, як заявляє позивач, грошове забезпечення в повному розмірі залишилось невиплаченим.
Крім того, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 року - 1211,20 грн).
Водночас, у разі подання позову засобами електронного зв'язку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, оскільки позивачем подано позов до суду через підсистему «Електронний суд» в даному випадку застосовується ставка судового збору у розмірі 968,96 грн за одну вимогу немайнового характеру.
При цьому, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).
Позивачем судовий збір не сплачено, у позовові зазначено підстави звільнення від сплати судового збору - п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.
Проте зміст позову та позовних вимог позивача свідчить про те, що він не може бути звільнений від сплати судового збору по даній справі за п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи наступне.
Суд на підставі ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За останніми правовими висновками Верховного Суду згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ).
У ст.12 Закону №3551-ХІІ закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у ч.2 ст.22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у сукупності з ч.2 ст.22 Закону №3551-ХІІ вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону №3551-ХІІ .
Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону (ухвали Верховного Суду від 08.01.2024 року у справі №420/13586/22, від 19.02.2024 року у справі №620/8774/23, від 21.02.2024 року у справі №320/11098/22, від 20.03.2024 року у справі №380/9004/22, від 12.04.2024 року у справі №340/7215/23, від 24.04.2024 року у справі №320/7468/23, від 30.05.2024 року у справі №420/21284/23, від 10.06.2024 року у справі №320/42687/23, від 06.08.2024 року у справі №480/13844/21, постанова від 31.07.2024 року у справі №640/20463/20).
Враховуючи предмет позову, суд вважає, що позивач як учасник бойових дій не звільнений від сплати судового збору за заявлені вимоги. За такі позовні вимоги позивачу необхідно сплатити судовий збір (за кожну вимогу немайнового характеру окремо), або зазначити інші підстави для звільнення від сплати судового збору.
Водночас, згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
Всупереч ч.4 ст.161 КАС України позивач не надає доказів на підтвердження виплати йому у 2022-2023 роках грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази виплати йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2022 та 2023 роках. Такі докази повинні містити період виплати, розмір та порядок їх обчислення, враховуючи те, що саме їх розмір позивач вважає неправомірно обчисленим.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду: 1) належним чином оформленого позову; 2) доказів сплати судового збору або зазначення інших підстав для звільнення від його сплати; 3) належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, відправляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
У разі неотримання судом позову на виконання ухвали суду та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва