Справа № 420/30112/24
18 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Грабової Т.П., представник позивача - не з'явився, представників відповідача - Костилєвої А.Д., Язаджи В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просив:
- Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500100/2024/000008/2 від 20.09.2024 року.
- Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500100/2024/000198.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні транспортного засобу, а саме: пошкодженого, бувшого у використанні легкового автомобілю RENAULT SAMSUNG QM6, номер кузову НОМЕР_1 , модельний рік 2015, який ввозився позивачем на територію України, ним визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) у розмірі 3806 доларів США, заявлено цей показник у декларації митної вартості, до якої додано на підтвердження митної вартості товару документи згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України.
Документами, які підтверджують митну вартість товару, є: інвойс №СІА - 2408021822 від 26.05.2024 р.; декларація про походження товару 425-Е/24 від 17.09.2024 р.; митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів 24UA5001000109971U8.00 від 12.09.2024р.; картка відмови у прийнятті МД, митному оформленні випуску товарів UA500100/2024/000190 від 16.09.2024 р.; свідоцтво про зняття з реєстрації транспортного засобу 20240502017335 від 16.04.2024 р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 425-Е/24 від 17.09.2024 р.; договір про надання послуг митного брокера № 010924/2 від 01.09.2024 р.; паспорт громадянина України; довідка щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам № 62910 від 10.09.2024 р.; коносамент MSK0RRE2704 від 09.06.2024 р.; фото товару; та ін.
Митна декларація, за якою було розмитнено товар, № 24UA500100011457U0.
Однак, митний орган, на думку позивача, безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару - 3806 доларів США, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу до 7200 доларів США та відмовив у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.
Позивач не погодився з рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг сплатив митні платежі і перерахував на рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.
Таким чином, надмірно сплачена сума митних платежів складає 44907, 34 грн.
Винесені митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки оскаржувані рішення винесені без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару, за відсутності підстав вважати, що митна вартість товару визначена позивачем з порушенням вимог митного законодавства.
З наданих до митного оформлення документів вбачається, що автомобіль був у використанні та має сильні пошкодження, для усунення яких потрібен відновлювальний ремонт, а саме: деформація капота, петель капота лівої та правої, підсилювача переднього бампера, передньої панелі, радіатора кондиціонера, охолодження, інтеркулера, оливного радіатора АКПП, дверей передніх лівих та задніх лівих, кріплення підсилювача переднього бампера правого; розбитий бампер передній, кріплення фари лівої та правої, решітка радіатора, накладка переднього бампера нижня, наповнювач переднього бампера, скло вітрове; спрацювала подушка безпеки водія, переднього пасажира; порушення геометричних параметрів капота; подряпини ЛФП заднього бампера.
Ухвалою від 01.10.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 17.10.2024 року ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та викликано сторони у судове засідання.
У судовому засіданні 12.11.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.
У судове засідання, призначене на 18.12.2024 року о 14:00 годині, представник позивача не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання, призначене на 18.12.2024 року о 14:00 годині, з'явилися представники відповідача, які проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.
15.10.2024 року відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив наступне.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару «Легковий автомобіль, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), такий що використовувався - 1шт. - Торгівельна марка "RENAULT SAMSUNG"; - модель "QM6"; - ідент. № VIN НОМЕР_1 ; - номер шасі - нема даних; - номер двигуна - нема даних; - тип двигуна - дизель; - об'єм двигуна - 1995 см3; - колісна формула - 4x2; - тип кузова - універсал; - колір - білий; - календарний рік виготовлення - 2016 р.; - модельний рік - 2017 р.; - загальна кількість місць, включаючи водія - 5; КТЗ має пошкодження: На момент огляду КТЗ має пошкодження складових частин для усунення яких потрібен відновлювальний ремонт: деформація капота, петель капота лівої та правої, підсилювача переднього бампера, передньої панелі, радіатора кондиціонера, охолодження, інтеркулера, оливного радіатора АКПП, дверей передніх лівих та задніх лівих, кріплення підсилювача переднього бампера правого. Розбитий бампер передній, кріплення фари лівої та правої, решітка радіатора, накладка переднього бампера нижня, наповнювач переднього бампера, скло вітрове. Спрацювала подушка безпеки водія, переднього пасажира. Порушення геометричних параметрів отвору капота. Подряпини ЛФП заднього бампера (див. Фототаблиця ушкоджень, калькуляція відновлювального ремонту). - пробіг за одометром - 60 594 км; - торгівельна марка - RENAULT SAMSUNG; - виробник - RENAULT SAMSUNG MOTORS CO.,LTD.; - країна походження - Корея KR.» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 24UA500100011416U3 від 20.09.2024.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA500100011416U3 від 20.09.2024 позивачем надані документи: інвойс від 26.05.2024 №CIA-2408021822, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.04.2024 №20240502017335, висновок експерта від 17.09.2024 №425-Е/24 та інші документи, зазначені в графі 44 МД.
На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500100011416U3 від 20.09.2024, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500100/2024/000008/2 від 20.09.2024.
Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ); 5) документи, що підтверджують числові складові митної вартості товару.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
Декларантом 20.09.2024 було надіслано лист про відсутність додаткових документів.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500100011416U3 від 20.09.2024 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 20.09.2024 року декларантом позивача подано до Одеської митниці митну декларацію №24UA500100011416U3 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 78).
У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Легковий автомобіль, двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), такий що використовувався - 1шт. - Торгівельна марка "RENAULT SAMSUNG"; - модель "QM6"; - ідент. № VIN НОМЕР_1 ; - номер шасі - нема даних; - номер двигуна - нема даних; - тип двигуна - дизель; - об'єм двигуна - 1995 см3; - колісна формула - 4x2; - тип кузова - універсал; - колір - білий; - календарний рік виготовлення - 2016 р.; - модельний рік - 2017 р.; - загальна кількість місць, включаючи водія - 5; КТЗ має пошкодження: На момент огляду КТЗ має пошкодження складових частин для усунення яких потрібен відновлювальний ремонт: деформація капота, петель капота лівої та правої, підсилювача переднього бампера, передньої панелі, радіатора кондиціонера, охолодження, інтеркулера, оливного радіатора АКПП, дверей передніх лівих та задніх лівих, кріплення підсилювача переднього бампера правого. Розбитий бампер передній, кріплення фари лівої та правої, решітка радіатора, накладка переднього бампера нижня, наповнювач переднього бампера, скло вітрове. Спрацювала подушка безпеки водія, переднього пасажира. Порушення геометричних параметрів отвору капота. Подряпини ЛФП заднього бампера (див. Фототаблиця ушкоджень, калькуляція відновлювального ремонту). - пробіг за одометром - 60 594 км; - торгівельна марка - RENAULT SAMSUNG; - виробник - RENAULT SAMSUNG MOTORS CO.,LTD.; - країна походження - Корея KR.
Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:
рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 26.05.2024 №СІА-2408021822,
декларація про походження товару (Declaration of origin) від 17.09.2024№425-Е/24
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.04.2024 №20240502017335
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 17.09.2024 №425-Е/24
інші документи, зазначені в графі 44 МД.
Митним органом було зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) копію митної декларації країни відправлення; 2) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; 3) згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Декларантом 20.09.2024 було надіслано лист до Одеської митниці про відсутність додаткових документів.
20.09.2024 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500100/2024/000008/2 за митною декларацією №24UA500100011416U3 (а.с. 83-84).
У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено:
1) У інвойсі від 26.05.2024 № CIA-2408021822 продавцем зазначено, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600 дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією, може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO), який зазначено у CMR як місце завантаження товару на автомобіль. Отже, вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України, не враховані при декларуванні митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином, у митного органу виникають сумніви щодо достовірності зазначених у документах складових митної вартості.
2) Відповідно до п.1 п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження (розвантаження) оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
3) В коносаменті № 239366306 від 14.06.2024 зазначено порт призначення Константа (Румунія), що несе за собою додаткові витрати на транспортування до порту Чорноморськ, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (документи не надавались). Не зазначені умови поставки товару. У наказі МФУ від 24.05.2012 № 599 наведено перелік документів, що підтверджують вартість перевезення. Проте, до митного оформлення жоден з наведених у наказі документів не надано.
4) Також відсутня інформація щодо перевезення КТЗ внутрішньою територією іноземної країни відправлення.
5) У поданому висновку про вартісні характеристики зазначено, що експерт здійснював огляд КТЗ. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про проведення фізичного або митного огляду (акти оглядів) та про присутність експерта «методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін'юсту Фонду Держмайна від 24.11.2013 № 142/5/2092».
6) У зв'язку з тим, що даний транспортний засіб придбано на аукціоні, це виключає відстрочення платежу. Згідно частиною 2 статті 53 Кодексу одним з основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару необхідні для ідентифікації ввезеного товару. При цьому інвойс від 26.05.2024 № CIA-2408021822 наданий до митного оформлення зазначено 100% предоплата, проте жодного платіжного документа до митного оформлення не надано. На інвойсі відсутні печатки (штампи) інших компетентних органів іноземних держав при перетинанні державного кордону.
Митним органом було обрано метод визначення митної вартості - резервний метод.
У рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів з урахуванням виробника товару, марки, моделі є більшим і становить 7200 дол. США/шт. (МД від 17.09.2024 №UA500100/2024/011202, МД від 05.08.2024 №UA500100/2024/010013) - з урахуванням: об'єму двигуна, моделі, року виготовлення та модельного року виготовлення. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано з рівня 3806 дол. США/шт. до рівня 7200 дол. США/шт.
20.09.2024 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2024/000198, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 82).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частиною п'ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч. 1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.
Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.
Суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» (зі змінами), графа 40 заповнюється, якщо поданню МД передувало оформлення тимчасової, попередньої, періодичної, спрощеної МД, МД, за якою ці товари поміщувалися в останній митний режим, що передує заявленому, або іншого документа, який при оформленні товару в митний режим, що передує заявленому, використовувався замість МД.
У відмовленій МД №24UA500100011416U3 (за якою винесено оскаржуване рішення) у графі 40 зазначена МД №24UA500100010934U7 від 12.09.2024.
Ця митна декларація декларантом заявлена в режимі ІМ 74 ДЕ.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», ІМ 74 ДЕ - це митний режим митного складу (для іноземних товарів).
Як вбачається з матеріалів справи, серед поданих до неї документів є коносамент №239366306 від 14.06.2024, в якому зазначено, що перевезення здійснювалось з порту Inchon до порту Constanta на судні GSL DOROTHEA.
У вказаному коносаменті зазначено порт призначення Константа (Румунія), що несе за собою додаткові витрати на перевантаження товару з судна GSL DOROTHEA на судно SHUI SPIRIT (на якому товар прибув у порт призначення) та на транспортування до порту Чорноморськ. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (документи не надавались на зазначені умови поставки).
У наказі Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» наведено перелік документів, що підтверджують вартість перевезення, а саме:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Проте, до митного оформлення жоден з наведених у наказі документів не було надано.
Отже, суд бере до уваги доводи відповідача, що в Одеської митниці відсутня інформація щодо перевезення товарів морським сполученням Констанца - Чорноморськ та відсутня вартість такого перевезення.
Згідно з графою 21 митної декларації №24UA500100010934U7 від 12.09.2024, товар перетнув кордон України на судні SHUI SPIRIT, що свідчить про перевантаження товару.
Відповідно до пунктів "b", "с" ст. В9 умов поставки CFR Правил Інкотермс 2020 покупець зобов'язаний сплатити витрати на транзит, якщо такі витрати не покладаються на продавця за договором (контрактом) перевезення; витрати на розвантаження, включаючи оплату ліхтерних і причальних зборів, якщо такі витрати та обов'язкові платежі не покладаються на продавця за договором (контрактом) перевезення.
З огляду на те, що договір перевезення до Одеської митниці надано не було, за наведеними вище умовами (пункти "b", "с" ст. В9 умов поставки CFR Правил Інкотермс 2020) вказані витрати є витратами покупця.
При цьому, до суду разом з позовною заявою позивачем поданий інший коносамент, який до митного оформлення не надавався та суперечить графі 21 МД №24UA500100010934U7 від 12.09.2024.
Отже, виходячи з наведених розбіжностей, Одеська митниця правомірно пропонувала декларанту позивача надати експортну митну декларацію, з якої можна бачити кінцевий пункт доставки товару, і якщо в цій декларації зазначено порт Констанца, то фрахт другого судна (Констанца-Чорноморськ) продавцем оплачено не було.
Крім того, експортна митна декларація має містити перелік документів, що було подано в країні експорту, що дає змогу перевірити, чи дійсно платіжний документ до митних органів країни відправлення не подавався.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача, що придбаний позивачем з аукціону товар не міг бути проданий позивачу з відстроченням платежу. Отже, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивач був зобов'язаний надати митному органу банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Однак, такі документи не були надані позивачем ані до митного органу, ані на вимогу суду у судовому засіданні 12.11.2024 року.
До того ж, згідно інвойсу передбачена 100% передоплата товару, що тягне за собою обов'язок декларанта подати до митниці платіжний документ.
Щодо відсутності в графі 33 оскаржуваного рішенні відомостей про спрацювання системи управління ризиками (СУР), суд погоджується з доводами відповідача, що зазначення у вказаній графі рішення таких відомостей не є обов'язком митниці, що підтверджується формою рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженої наказом Мінфіну № 598 від 30.05.2012 року. Натомість факт спрацювання СУР відповідач підтвердив суду копією відповідної сторінки СУР щодо митного оформлення МД позивача, за якою прийняте оскаржуване рішення UA500100/2024/000008/2 від 20.09.2024 року (а.с.176).
Щодо коригування митної вартості товару Одеською митницею за резервним методом визначення митної вартості суд зазначає таке.
Згідно оскаржуваного рішення у зв'язку з відсутністю у відповідача інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Тому відповідно до приписів п.1 ст.64 МКУ за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом митницею було використано резервний метод визначення митної вартості. Відповідачем проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів з урахуванням виробника товару, марки, моделі є більшим і становить 7200 дол. США/шт. (МД від 17.09.2024 № UA500100/2024/011202, МД від 05.08.2024 № UA500100/2024/010013) з урахуванням об'єму двигуна, моделі, року виготовлення та модельного року виготовлення (а.с.80, 81).
В обох зазначених митних деклараціях декларант самостійно визначав митну вартість за резервним методом, за однією з цих МД (від 05.08.2024 № UA500100/2024/010013) одержувачем товару також є позивач, декларантом товару є той самий ФОП ОСОБА_2 . Оскільки автомобілі, що ввозилися за вказаними МД та МД від 12.09.2024 №24UA5001000971U8.00, за якою було відмовлено у випуску товарів, мали різні пошкодження, митницею було використано саме резервний метод, а не метод за ціною договору щодо подібних товарів.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що митним органом було правомірно не застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору та правомірно обрано метод визначення митної вартості - резервний метод.
За викладених обставин, суд вважає, що оскаржуване позивачем рішення Одеської митниці № UA500100/2024/000008/2 від 20.09.2024 року відповідає критеріями, визначеним ч.2 ст.2 КАС України: прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач довів суду правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, і в позові йому слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA500100/2024/000008/2 від 20.09.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500100/2024/000198 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 року.
Суддя В.В. Андрухів