23 грудня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1547/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про відвід судді Секірської А.Г. у справі № 360/1547/24 за позовом адвоката Мамая Артура Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа № 360/1547/24 за позовом адвоката Мамая Артура Сергійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним і скасувати складений 06 червня 2024 року утвореною згідно наказу начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 28 грудня 2023 року за № 51 Комісією Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв. (за формою Н-1/НП), затверджений в. о. начальником ТУ ДСА України в Дніпропетровській області 07 червня 2024 року;
зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області скласти Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався із позивачем ОСОБА_1 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв. за формою Н-1 - пов'язаним із виробництвом.
Ухвалою суду від 13 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19 грудня 2024 через підсистему «Електронний суд» від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області надійшла заява про відвід судді Секірської А.Г., мотивована тим, що в провадженні судді Секірської А.Г. перебувала справа № 360/2103/22 за адміністративним позовом адвоката Мамая Артура Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акта, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням від 02 березня 2023 року у даній справі визнано протиправним та скасовано складений 29 липня 2021 року Акт розслідування нещасного випадку, що стався 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв., затверджений начальником ТУ ДСА України в Дніпропетровській області 30 липня 2021 року; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 , 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв., та скласти Акт розслідування нещасного випадку у відповідності з вимогами та за формою, передбаченими Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.
На думку відповідача провадження у справі № 360/1547/24 здійснюється з тих самих підстав та з тими ж самими сторонами, що у справі № 360/2103/22.
Ухвалою суду від 19 грудня 2024 року визнано заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про відвід судді Секірської А.Г. у справі № 360/1547/24 за позовом адвоката Мамая Артура Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії необґрунтованою; передано заяву про відвід судді Луганського окружного адміністративного суду Секірської А.Г. у справі № 360/1547/24 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу заяви про відвід судді у справі № 360/1547/24 передано судді Смішливій Т.В.
Вирішуючи заяву про відвід судді, суд зазначає таке.
У відповідності до вимог частин третьої та четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною одинадцятою статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З огляду на вказані приписи, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід в порядку письмового провадження.
Судом установлено, що в провадженні судді Секірської А.Г. перебувала справа № 360/2103/22 за позовом адвоката Мамая Артура Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, в якому позивач просила:
- визнати протиправним і скасувати складений 29 липня 2021 року утвореною згідно наказу начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 10 лютого 2021 року за № 15 Комісією Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв. (за формою Н-1/НП), затверджений начальником ТУ ДСА України в Дніпропетровській області 30 липня 2021 року;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області скласти Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв. за формою Н-1 - пов'язаним із виробництвом.
Рішенням суду від 02 березня 2023 року у справі №360/2103/22 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано складений 29 липня 2021 року утвореною згідно наказу начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 10 лютого 2021 року за № 15 Комісією Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв. (за формою Н-1/НП), затверджений начальником ТУ ДСА України в Дніпропетровській області 30 липня 2021 року; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 , 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв., та скласти Акт розслідування нещасного випадку у відповідності з вимогами та за формою, передбаченими Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.
Отже, у справі № 360/2103/22 оскаржувався Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв. (за формою Н-1/НП), затверджений начальником ТУ ДСА України в Дніпропетровській області 30 липня 2021 року.
Водночас у справі № 360/1547/24 оскаржується Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв. (за формою Н-1/НП), затверджений в. о. начальником ТУ ДСА України в Дніпропетровській області 07 червня 2024 року, тобто складений на виконання рішення суду від 02 березня 2023 року у справі № 360/2103/22.
Отже, предметом позову у справах № 360/2103/22 та у справі № 360/1547/24 є різні Акти розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв. (за формою Н-1/НП), що стався з ОСОБА_1 , що не спростовано відповідачем.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36-40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Зі сталої судової практики Європейського суду з прав людини можна виснувати, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) належить визначати окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції» (Morel v. France)); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії» (Luka v. Romania)), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland)); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Ки проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалеф проти Мальти» (Micallef v. Malta).
Отже, усталена практика Європейського суду з прав людини щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
(і) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на свою усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49).
Стосовно об'єктивного критерію цей суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (параграф 52).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться» (§§ 28-32 рішення у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15 липня 2010 року, заява № 16695/04). Подібний підхід висловлено і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (§§ 65-66 рішення від 03 травня 2007 року, заява № 7577/02).
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Суд зазначає, що заява представника відповідача не містить жодних вмотивованих обґрунтувань та відповідних доказів, окрім припущень, що у провадженні судді Секірської А.Г. вже перебувала справа з тих самих підстав з тими ж самими сторонами у справі.
Як зазначено вище, предметами розгляду у справах № 360/2103/22 та №360/1547/24 є різні Акти розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 16 січня 2020 року о 07 год. 00 хв. (за формою Н-1/НП), що стався з ОСОБА_1 , які прийняті в різний період часу.
У відповідності до норм частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що наведені обставини стосовно розгляду суддею Секірською А.Г. справи № 360/2103/22 з тих самих підстав з тими ж самими сторонами у справі, не свідчить про повторну участь судді в розгляді адміністративної справи, неприпустимість якої визначена статтею 37 КАС України.
Аналіз характеру спірних правовідносин у справах №№ 360/2103/22, 360/1547/24 свідчить про подібність правовідносин, який виник між тими самими сторонами, а не повторний розгляд вирішеного спору.
У відповідності до пункту 2 рішення Ради суддів України № 46 від 07 вересня 2017 року, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні закону.
Таким чином, в заяві про відвід судді не наведено доводів, які вказують на будь - яку залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано свідчить про упередженість та/або необ'єктивність судді при розгляду справи № 360/1547/24.
Отже, з наведеного суді дійшов висновку, що наведені представником відповідача в заяві про відвід доводи не підтверджують наявності обставин, які могли б за об'єктивними або суб'єктивними критеріями викликати сумнів в неупередженості (безсторонності) судді при розгляді цієї справи, оскільки зводяться до власних припущень заявника, які не містять достатніх обґрунтувань.
Суд звертає, що представником відповідача не наведено конкретної підстави для відводу судді, визначеної статтями 36-37 КАС України.
Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відводу судді, а тому заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про відвід судді Секірської А.Г. у справі № 360/1547/24 відмовити.
Адміністративну справу № 360/1547/24 разом з усіма матеріалами повернути судді Секірській А.Г. для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду справи.
Суддя Т.В. Смішлива