про повернення позовної заяви
23 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/7788/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 р. при обчисленні ОСОБА_1 в період з 31.01.2021 р. по 01.02.2023 р. включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 31.01.2021 р. по 01.02.2023 р. включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 р. шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 р. № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 р., Законом України від 02.12.2021 р. №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 р., Законом України від 03.11.2022 р. №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 31.01.2021 р. по день фактичної виплати.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 р. позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
Представником позивача подано до суду заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, яка мотивована правовою позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 27.11.2023 р. у справі №240/29466/23, щодо застосування у справах про стягнення належного до виплати при звільненні грошового забезпечення, тримісячного строку звернення до суду з моменту коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені спірні суми. Представник позивача зазначив, що він у квітні 2024 року звернувся в інтересах позивач до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації про виплачені позивачу суми грошового забезпечення та, у разі невірного розрахунку таких сум, із проханням здійснити перерахунок та доплату належного позивачу грошового забезпечення. Проте відповідь так і не отримано. Така поведінка відповідача, щодо ігнорування адвокатського запиту і не надання інформації про механізм обрахунку грошового забезпечення позивача, не може слугувати підставою для обмеження права позивача на доступ до правосуддя. Також представник позивача, із посиланням на норми статті 110 Кодексу законів про працю України, вказав, що бездіяльність відповідача в частині ненадання позивачу письмового повідомлення про виплачені останньому кошти є об'єктивно непереробною позивачем обставиною, яка не залежить від його волевиявлення. Така обставина є дійсно істотною перешкодою та створює труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду. На думку представника позивача, саме з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені спірні суми починається обчислення тримісячного строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами. Окрім того представник позивача зазначив, що оскільки відповідач не виплатив спірні суми грошового забезпечення, позивач просто фізично не міг отримати письмового повідомлення про виплачені йому суми.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
До того ж, суддя зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суддя зауважує, що предметом заявлених позивачем позовних вимог є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 31.01.2021 р. по 01.02.2023 р., а тому посилання представника позивача на бездіяльність відповідача щодо не надання відповіді на адвокатський запит, не приймається суддею до уваги, оскільки звернення з адвокатським запитом, та навіть подальше отримання інформації про нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми грошового забезпечення при звільненні, не пов'язується з початком перебігу строку позовної давності саме з заявленими позивачем позовними вимогами.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 31.01.2021 р. по 01.02.2023 р., отже, обов'язок провести повний розрахунок при звільненні виник у позивача з 01.02.2023 р. Таким чином, перебіг тримісячного строку звернення до суду розпочався з 02.02.2023 р. та сплинув 02.05.2023 р. Натомість позовна заява подана до відділення поштового зв'язку 22.11.2024 р.
Зазначені правовідносини не передбачають проведення досудового врегулювання спору у зв'язку з чим відсутні підстави розраховувати перебіг процесуального строку звернення до суду з дати одержання відповіді на адвокатський запит.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 р. №340/1019/19 зазначено, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Позивачем не обґрунтовано, які саме обставини перешкоджали позивачу звернутися до відповідача та до суду, в межах строку, встановленого законом.
Суд також враховує, що позивачем не обґрунтовано підстав, які зумовлювали об'єктивну неможливість звернення до суду з моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Зважаючи на викладене, суддя визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду вказані позивачем у заяві про поновлення процесуального строку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу разом із усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.
Дата складання ухвали - 23 грудня 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ