20 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6037/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43995486)
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд суд визнати незаконними та скасувати податкову вимогу №0000752-1305-1128 від 25.04.2024 та податкове повідомлення - рішення №000015152405 від 16.02.2024 на суму 647674,34 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що здійснивши оплату в розмірі 26700 Євро за товар: екскаватор-навантажувач «VOLVO» про що зазначено в платіжних дорученнях від 30.03.2022 та від 08.04.2022 року №2JBKLM4, ввіз його на митну територію України, задекларував у відповідності до визначеного Митним кодексом України порядку з зазначенням в митній декларації від 20.04.2022 року № UA901040/2022/000887 контракту від 30.03.2022 року №1 як зовнішньоекономічного договору, сплатив за товар передбачені податки при імпорті товару, а отже, на його думку, відсутні будь-які порушення валютного законодавства, оскільки, поставка товару в повному обсязі за який позивач здійснив оплату в сумі 26700 Євро здійснена на протязі 21 дня, що в межах законодавчо встановленого строку.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року відкрите провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позовних вимог не визнав; у відзиві на позовну заяву вказав що перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 1, ч.З ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортному контракту від 05.04.2022 року № БН (дата здійснення операції - 08.04.2022 року), укладеному із компанією-нерезидентом BAS World B.V. у сумі 24200,00 євро із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 383 дні. Станом на на 18.01.2024 року у ФОП ОСОБА_1 існує дебіторська заборгованість по контракту від 05.04.2022 № БН з компанією-нерезидентом BAS World B.V. на загальну суму 24200,00 євро (дата виникнення заборгованості - 08.04.2022 року, граничний строк розрахунку - 06.10.2022 року року). Відтак, обгрунтованим є нарахування позивачеві пені в сумі 647674,34 грн.
Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача заперечив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.
Відповідач правом подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30 березня 2022 року між BAS ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено контракт купівлі-продажу №1 згідно правил Інкотермс EXW-Veghel, Holland екскаватор Volvo BL71.
30.03.2022 року, позивач здійснив оплату 2500 Євро на рахунок підприємства BAS Word B.V., а платіжним дорученням №2JBKLM4 від 08 квітня 2022 року проведено оплату у розмірі 24200,00 за призначенням платежу For 1/BAS World B.V.2/Mac Arthurweg 23/NL/5466 AP Veghel NL93RABO0160816718for PRPMNT FOR Backhoe Loader Volvo ACCCNTR N WN DD 05.04.2022, POLNL, POD:UA.
Державна податкова служба України листом від 06 грудня 2022 року №15770/7/99- 00-07-05-01-07 надала відповідачеві інформацію уповноваженого банку про виявлені факти порушення позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 05 квітня 2022 року №БН.
На підставі повідомлення від 12.12.2023 року № 177/4/11-28-24-05/3525710279, виданого Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області, на підставі наказу Головноготуправління ДПС у Кіровоградській області від 12.12.2023 року № 1384-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2023 по 18.01.2024 року при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 05.04.2022 року № БН.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 25.01.2024 року № 649/11-28-24-05/ НОМЕР_1 , висновками якого встановлено порушення позивачем вимог ч. 1, ч. 3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (зі змінами та доповненнями), з урахуванням п. 142 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами внесеними Постановою НБУ від 07.07.2022 №142) у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортному контракту від 05.04.2022 року №БН (дата здійснення операції - 08.04.2022 року), укладеному із компанією-нерезидентом BAS World B.V. у сумі 24200,00 євро із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 383 дні, з врахуванням ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.
При формулюванні вказаних висновків відповідач покликався на те, що відповідно платіжної інструкції від 08.04.2022р. №2JBKLM4 з рахунку ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_2 на рахунок BAS World B.V. № NL93RABO0160816718, відкритого в BANK OF NEWYORK MELLON перераховується 24200,00 євро, що підтверджується банківською випискою 08.04.2022 року АТ КБ «ПриватБанк». В платіжній інструкції від 08.04.2022р. №2JBKLM4 вказано призначення платежу: For 1/ BAS World B.V.2/ Mac Arthurweg 23/NL/5466 AP Veghel NL93RABO0160816718 for PRPMNT FOR Backhoe Lоаder Volvo ACCCNTR N WN DD 05.04.2022, POL:NL, POD:UA.
Граничний строк розрахунків за вказаною операцією настає 06.10.2022 року (згідно Закону України “Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII та п.21 розділу ІІ Постанови НБУ від 02.01.2019 №5). Контракт купівлі - продажу від 05.04.2022 року за № БН мiж ФОП ОСОБА_1 (далі - Покупець), та компанією- нерезидентом BAS World B.V. (далі - Продавець) на перевірку не надано.
Відповідно пояснення ФОП ОСОБА_1 від 03.01.2023 року №1 (вх. №405/6 від 06.01.2023) в призначенні платежу платіжної інструкції від 08.04.2022р. №2JBKLM4 вказаний договір від 05.04.2022 року № БН, що не відповідає наданим до банку документам для проходження фінансового моніторінгу.
Станом на 18.01.2024 року у ФОП ОСОБА_1 рахується дебіторськасзаборгованість по контракту від 05.04.2022 № БН з компанією-нерезидентом BAS World B.V. на загальну суму 24200,00 євро (дата виникнення заборгованості - 08.04.2022 року, граничний строк розрахунку - 06.10.2022 року року).
Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС України у Кіровоградській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.02.2024 року №00005152405, яким ФОП ОСОБА_1 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 383 дні) на суму 647674,34 грн, а також податкова вимога №0000752-1305-1128 від 25.04.2024 року.
Не погоджуючись із вказаними рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов?язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий орган стверджує про порушення позивачем у спірних правовідносинах позивача: ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про валютну і валютні операції» з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 15 у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортному контракту від 05.04.2022 № БН із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 383 дні.
Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Частинами п?ятою, восьмою цієї ж статті Закону передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Національного банку України від 02.01.2019 № 5, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Матеріалами справи підтверджується, що між BAS ОСОБА_2 (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено контракт купівлі-продажу № 1 від 30.03.2022, згідно з яким продавець продає, а покупець купує екскаватор Volvo BL71, 2006 року, номер шасі НОМЕР_3 . Техніка має пошкодження гідравлічних систем. Країна походження Швеція. Поставка здійснюється за умови наявності замовлень та в порядку їх поступлення. Товар поставляється протягом 30 днів з моменту здійснення попередньої оплати.
Позивач 30 березня 2022 року здійснив попередню оплату в розмірі 2500,00 Євро.
Також покупець 05.04.222 року сформував письмове замовлення № VHO616632 на товар Екскаватор Volvo BL71.
В свою чергу, продавець 05.04.2022 оформив пропозицію щодо купівлі замовленого товару з умовою здійснення повної передоплати до 12.04.2022 року у сумі 26700,00 Євро.
Платіжним дорученням № 2JBKLM4 від 08.04.2022 підтверджується здійснення позивачем оплати за товар Екскаватор Volvo BL71 у сумі 24200,00 Євро.
Товар поставлений покупцеві згідно з митною декларацією №UA901040/2022/080887 від 20.04.2022 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що контракт купівлі-продажу було укладено 30.03.2022 року, часткова попередня оплата здійснена позивачем 30.03.2022 року, повна оплата - 08.04.2022 року, обумовлений контрактом товар поставлений 20.04.2022 року, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Натомість податковий орган зазначає, що замість Контракту від 05.04.2022 року №БН ФОП ОСОБА_1 наданий Контракт від 30.03.2022 № 1, а тому зв'язок між перерахованими коштами згідно з платіжною інструкцією від 08.04.2022 року № 2JBKLM4 та Контрактом від 05.04.2022 року № БН відсутній. Відтак, за висновком контролюючого органу, станом на 18.01.2024 року у ФОП ОСОБА_1 рахується дебіторська заборгованість по контракту від 05.04.2022 № БН з компанією-нерезидентом BAS World B.V. на загальну суму 24200,00 Євро (дата виникнення заборгованості - 08.04.2022 року, граничний строк розрахунку - 06.10.2022 року).
Воднораз, суд вважає хибним таке твердження податкового органу, адже ним помилково ототожнюється замовлення на купівлю товару від 05.04.2022 № БН з контрактом купівлі-продажу. Так, за визначенням статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Статтею 6 наведеного Закону встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
Аналіз наведених норм закону дає можливість дійти висновку, що спрощена форма укладання ЗЕД шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або обміну електронними повідомленнями, виставлення рахунка (інвойсу), допускається виключно в разі експорту послуг (крім транспортних). В усіх інших випадках складаються письмові Контракти, які мають відповідати вимогам чинного законодавства України з урахуванням міжнародних договорів України.
Статтею 207 Цивільного кодексу України встановлені вимоги до письмової форми правочину.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.
Главою 54 Цивільного кодексу України врегульовані загальні положення про купівлю-продаж.
За наведених обставин, суд наголошує, що саме Контракт купівлі-продажу № 1 від 30.03.2022, укладений між BAS World B.V. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , є зовнішньоекономічним договором, адже містить всі необхідні умови відповідного договору, такі як предмет, умови поставки, здійснення платежів та інше, а також містить підписи сторін договору.
Замовлення ж від 05.04.2022 року БН таким вимогам не відповідає, а тому не може розглядатися як зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товару, як на тому наполягає відповідач. Більш того, такий документ складений на виконання пункту 2.2 Контракту купівлі-продажу № 1 від 30.03.2022 з метою здійснення поставки товару.
Крім того, митна декларація № UA901040/2022/080887 від 20.04.2022 дає можливість ідентифікувати поставлений товар відповідно до Контракту купівлі-продажу № 1 від 30.03.2022, адже інформація щодо товару (Volvo BL71, 2006 року, номер шасі НОМЕР_3 ) в названих документах є ідентичною.
Тож висновки контролюючого органу, на яких базується спірне податкове повідомлення-рішення, є необгрунтованими.
Принагідно суд зазначає й про наявність преюдиційних обставин, які також свідчать про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №340/1964/23, податкове повідомлення - рішення позивача від 29.03.2023 року №000020272405, яке було прийняте Відповідачем на підставі Акта документальної невиїзної перевірки валютного законодавства від 06.03.2023 року №1297/11-28-24-05/ НОМЕР_1 , визнане протиправним та скасоване.
Фактично податкове повідомлення-рішення, оскаржене позивачем в адміністративній справ №340/1964/23, прийняте відповідачем за тих самих обставин та щодо того самого предмета (різняться лише період та сума нарахованої позивачеві пені).
При цьому, вирішуючи правовий спір на користь позивача, Третій апеляційний адміністративний суд, так само виснував, що саме контракт від 30.03.2022 року №1, укладений між підприємством «BAS Word B.V.» та позивачем, а не контракт від 05.04.2022 року БН, у спірних правовідносинах є зовнішньоекономічним контрактом, по якому позивач здійснив оплату іноземному контрагенту, ввіз товар на митну територію України та задекларував його по митній декларації № UA901040/2022/000887 від 20.04.2022 року.
Викладене обумовлює висновок суду про те, що податкове повідомлення-рішення від 16.02.2024 року №00005152405, яким ФОП ОСОБА_1 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 383 дні) на суму 647674,34 грн, прийняте відповідачем необгрунтовано, а отже- є протиправним та підлягає скасуванню.
Позовна вимога про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0000752-1305-1128 від 25.04.2024 року підлягає задоволенню як похідна.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
При зверненні до суду позивачем понесено витрати на сплату судового збору 10368,72 грн (із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі) та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України витрати позивача на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.
Так, за змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поряд з цим, частинами п'ятою, шостою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, стаття 134 КАС України забезпечує право особи на правову допомогу, та, разом з тим, запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п'ятій цієї статті. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (зокрема, пункт 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункт 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01).
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Представник позивача просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано догововір про надання правової допомоги від 13.09.2024 року №1, копію прибуткового касового ордеру та акта наданих послуг від 09.12.2024 року.
Суд зазначає, що сторони не обмежені волею та розсудом щодо визначення в умовах договору суми гонорару адвоката, натомість така домовленість не є безумовною для суду при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
Як встановлює закон, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує низку обставин, у тому числі обґрунтованість та пропорційних розміру таких витрат до предмета спору. При цьому суд законом наділений правом зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зважаючи на те, що ця справа не має значної складності, спір між сторонами вирішений судом без виклику сторін у судове засідання, підготовка адміністративного позову не потребувала значних витрат часу та підготовки великого обсягу письмових доказів, аналогічний спір за участю тих самих сторін вже розглядався судом (що беззаперечно спростило підготовку адміністративного позову), суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, підлягає зменшенню до 3028,00 грн (один прожитковий мінімум для працездатних осіб), що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43995486) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України у Кіровоградській області від 16.02.2024 року №00005152405, яким ФОП ОСОБА_1 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 383 дні) на суму 647674,34 грн.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 25.04.2024 року №0000752-1305-1128.
Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 10368,72 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК