про залишення позовної заяви без руху
23 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7966/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Гудіми Андрія Миколайовича Начальника Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (вул. Вокзальна, 58, м. Кропивницький, 25006), ОСОБА_2 Начальника СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (вул. Вокзальна, 58, м. Кропивницький, 25006), Клименюка Андрія поліцейського офіцера громади СВГ ВП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (вул. Вокзальна, 58, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Гудими Андрія Миколайовича щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 , згідно ч.1 ст.20 ЗУ «Про звернення громадян» в місячний термін, на звернення ОСОБА_1 до СБУ матеріали справи ЄО № 53968;
- визнати протиправною бездіяльність начальника СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Розуменка Віктора Миколайовича щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 , згідно ч.1 ст.20 ЗУ «Про звернення громадян» в місячний термін, на звернення ОСОБА_1 до СБУ матеріали справи ЄО № 53968;
-визнати протиправною бездіяльність поліцейського офіцера СВГ ВП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Клименюка Андрія Олексійовича щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 , згідно ч.1 ст.20 ЗУ «Про звернення громадян» в місячний термін, на звернення ОСОБА_1 до СБУ матеріали справи ЄО № 53968;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з начальника Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Гудими Андрія Миколайовича моральну шкоду завдану протиправними діями в сумі десяти тисяч гривень;
-стягнути на користь ОСОБА_1 з начальника СВГ ВП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Розуменка Віктора Миколайовича моральну шкоду завдану протиправними діями в сумі десяти тисяч гривень;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з поліцейського офіцера СВГ ВП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Клименюка Андрія Олексійовича моральну шкоду завдану протиправними діями в сумі десяти тисяч гривень.
Суддя у період з 16 по 20 грудня 2024 року перебував у відпустці.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазнаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, позивачем не зазначено ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України кожного із відповідачів або за наявності їх РНОКПП. Тому, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву у відповідності до вимог ст.160 КАС України, шляхом подання уточненого позову із зазначенням усіх відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України для відповідачів, з наданням копії для кожного із відповідачів.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Ч. 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах визначених ст.19 КАС України, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зміст позовних вимог визначає предмет та спосіб судового захисту.
Адміністративний позов має містити вимоги якими повинен бути вирішений спір по суті та вказано спосіб відновлення порушеного права позивача.
Так, суддя зазначає, що позивач просить, визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 , згідно ч.1 ст.20 ЗУ «Про звернення громадян» в місячний термін, на звернення ОСОБА_1 до СБУ матеріали справи ЄО № 53968, проте не вказує дату такого звернення (звернень) (для обрахунку строку розгляду такої заяви (звернення).
Отже позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, виклавши в ній позовні вимоги відповідно до ст.5, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, з наданням її копій для кожного з відповідачів.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
Позивач не надає копію самого звернення (заяви) до відповідачів (чи звернень, у разі кількох звернень до відповідачів) та не зазначає про причини неможливості його надання, тому позивачу необхідно надати докази звернення (звернень) до відповідачів або зазначити причини неможливості його надання.
Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не надано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, яке необхідно надати.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено три різні позовні вимоги немайнового характеру до трьох відповідачів, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 3633,60 грн (1211,20 грн х 3 вимоги немайнового характеру), а також заявлена матеріальна вимога, за яку необхідно сплати судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Отже позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 4844,80 грн та надати до суду докази його сплати.
Натомість позивач в позовній заяві фактично просить звільнити її від сплати судового збору.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що позивач є малозабезпеченою особою.
До позовної заяви додані Відомості № 1123-24-19090 від 10.12.2024 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.12.2024 за період з 2 по 3 квартал 2023 року відсутня інформація щодо джерела/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, стосовно ОСОБА_1 , а також довідка про доходи, згідно якої ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 31.12.2024 нараховано пенсію у розмірі 24711,54 грн.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір» №3674-VІ (далі - Закон №3674-VI).
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону №3674-VI.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач лише зазначила, що вона є малозабезпеченою особою.
Слід зазначити, що сама по собі відсутність доходів у сумі, які підлягають оподаткуванню і обліковуються органами ДПС, за 2-й та 3-й квартали 2024 року, не свідчить про скрутне матеріальне становище.
Доказів про відсутність інших джерел доходів суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає до задоволення.
Також, за правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер проти Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Так, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 , згідно ч.1 ст.20 ЗУ «Про звернення громадян» в місячний термін, на звернення ОСОБА_1 до СБУ матеріали справи ЄО № 53968, при цьому позивач подала заяву від 15.12.2023, а до суду звернулась лише 04.12.2024 (штамп пошти).
В позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду із зазначеними вимогами, оскільки вона ухвалу суду від 03.12.2024 по справі 340/5807/24 отримала 09.12.2024.
Натомість вказане не відповідає дійсності, оскільки позивач вже 04.12.2024, направила позовну заяву поштою до суду, тому вона не могла отримати ухвалу суду від 03.12.2024 лише 09.12.2024
Суддя наголошує, що початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, позивачу слід подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з цим позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивачем не подано ні заяву про поновлення строку звернення з цим позовом, ні документальні докази поважності причин його пропуску, які необхідно надати.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Начальника Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, ОСОБА_2 Начальника СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, Клименюка Андрія поліцейського офіцера громади СВГ ВП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН