23 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/5253/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення , -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , яким просить суд:
- визнати протиправним та скасувати довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №1914 від 28.03.2024 року щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.03.2024 року №81 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації резервістів військовозобов'язаних, які призвані і направлені в складі команди НОМЕР_1 (додаток1) ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 29 березня 2024 року в частині, що стосується солдата ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та звільнити його з військової служби.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.03.2024 року №81 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації резервістів військовозобов'язаних, які призвані і направлені в складі команди НОМЕР_1 (додаток1) ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 29 березня 2024 року в частині, що стосується солдата ОСОБА_1 ; та про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та звільнити його з військової служби - повернуто позивачу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування довідки Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №1914 від 28.03.2024 року щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 ..
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року було витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 всі докази на підставі яких прийнято довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №1914 від 28.03.2024 року щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 .
Вказаною ухвалою було встановлено 10-денний строк для надання вказаних доказів з дня отримання даної ухвали.
У зв'язку з тим, що відповідачі вимоги ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 року про витребування доказів не виконали, витребуваних судом документів не подали, про причини їх неподання не повідомили, ухвалою суду від 03.12..2024 року у відповідності до статті 149 КАС України було накладено на відповідачів штраф.
Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року було повторно витребувано від відповідачів необхідні докази.
18 грудня 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла до суду заява на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування ухвали про застосування заходів процесуального примусу від 03 грудня 2024 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані накази про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 є протиправними, а їх подальше виконання порушує основоположні права, свободи та законні інтереси позивача. Незаконність оскаржуваних наказів полягає в тому, що на момент призову ОСОБА_1 не мав статусу військовозобов'язаного, в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки військову службу не проходив та на дату призову 28.03.2024 року має повних лише 23 роки (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а відтак не міг бути призваний на військову службу за загальною мобілізацією. Наголошую, що на момент призову на військову службу за мобілізацією позивач мав статус призовника, а не військовозобов'язаного, а тому не міг бути призваний за загальною мобілізацією в силу приписів Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Позивач жодних заяв про його добровільний призов за загальною мобілізацією працівникам ані в усній, ані в письмовій формі не надавав.
Крім цього, як вказує у позовній заяві позивач, було грубе порушення процедури проходження військово-лікарської комісії позивачем та здійснення фальсифікації документів, які пов'язані з ВЛК. Фактично лікарями Військово-лікарської комісії огляд позивача не проводився, до матеріалів справи не долучалися та не досліджувалися будь-які аналізи, медичні документи, передбачені чинним законодавством України, що призвело до порушення процедури проходження ВЛК та ухвалення незаконних рішень. Тому, на думку сторони позивача, рішення про його призов на військову службу за мобілізацією на підставі незаконного рішення ВЛК щодо придатності до військової служби, є незаконними та безпідставними.
Відзиву від відповідача на адресу суду, станом на день розгляду справи не надходило.
У поданій заяві від 18 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 просить суд відмовити у задоволенні позову.
В обгрунтування своїх заперечень щодо задоволення позовних вимог зазначив, що позаштатна постійно діюча ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 є самостійною, незалежною у своїй діяльності та не підпорядковується начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 . Під час проходження ВЛК військовозобов'язаним громадянином ОСОБА_1 пройдено всіх лікарів з дотриманням вимог Наказу МОЗ України №402.
28.03.2024 року громадянин ОСОБА_1 отримав повістку, мобілізаційне розпорядження та до останнього було доведено про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України Після чого у складі команди військовозобов'язаного громадянина було направлено до місця несення служби до в/ч НОМЕР_1 , де 29.03.2024 року останнього було зараховано до списків особового складу та розпочато військову підготовку.
Зі скаргами на здоров'я та заявами щодо отримання правової допомоги та відмови від мобілізації громадянин ОСОБА_1 не звертався, представниками ІНФОРМАЦІЯ_6 останній не утримувався та не затримувався, жодного фізичного примусу чи психологічного тиску не застосовувалось.
Зауважує, що статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційно, безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Статтею 65 Конституції України, захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, зазначає наступне.
Як встановлено судом, згідно довідки військо-лікарської комісії №1914 від 28.03.2024 року солдат ОСОБА_1 придатний до військової служби. В графі: діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травм, поранення, контузії, каліцтва) вказано: здоровий.
Винесенню указаної довідки передувало складення картки обстеження та медичного огляду від 28.03.2024 року, у якій вказано про придатність ОСОБА_1 до військової служби. При цьому у зазначеній картці обстеження та медичного огляду від 28.03.2024 року ОСОБА_1 , в графі вказаний заклад охорони здоров'я - ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 , а оскаржувана довідка військово-лікарської комісії №1914 від 28.03.2024 року видана на бланку ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач вважає, що було грубе порушення процедури проходження військово-лікарської комісії та здійснення фальсифікації документів, які пов'язані з ВЛК. Фактично лікарями Військово-лікарської комісії огляд позивача не проводився, до матеріалів справи не долучалися та не досліджувалися будь-які аналізи, медичні документи, передбачені чинним законодавством України, що призвело до порушення процедури проходження ВЛК та ухвалення незаконних рішень. Тому, на думку сторони позивача, рішення про його призов на військову службу за мобілізацією на підставі незаконного рішення ВЛК щодо придатності до військової служби, є незаконними та безпідставними. Не погоджуючись із вказаним висновком позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час пред'явлення позову, строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Згідно із статтею 1 Закону України
Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 року №389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію» (далі - Указ №69/2022).
Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами. Статтею 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Згідно з частиною другою статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Частиною третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Частиною п'ятою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-XIII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно частини десятої статті 1 Закону№2232-XIII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: -прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; - проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; - проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини. Частиною другою статті 2 Закону №2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України. Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України. Згідно частини першої статті 15 Закону №2232-XII на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
Згідно з частиною другою статті 15 Закону №2232-XII громадяни призовного віку в добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України. Відповідно до пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президент України №1153/2008 від 10.12.2008 року (далі - Положення №1153/2008 у редакції на час виникнення спірних відносин), громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Абзац 2 частини першої статті 39 Закону №2232-XII передбачає, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Як передбачено частиною першою статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України): приписані до призовних дільниць; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць; звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов'язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку; 2) на військовий облік військовозобов'язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі; 3) на військовий облік резервістів: які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, (далі - Порядок №1487 у редакції на час виникнення спірних відносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку) (пункт 5 Порядку №1487). З огляду на викладене прошу врахувати, що особи, які перебувають на військовому обліку призовників, визначені в пункті 1 частини першої статті 37 Закону №2232-XII. Натомість особи, які перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних, визначені в пункті 2 частини першої статті 37 Закону №2232- XII.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновків, що: призовник і військовозобов'язаний це різні категорії громадян у сфері військового обліку; - строкова військова служба і військова служба за призовом під час мобілізації це різні види військової служби. До строкової служби можуть бути призвані призовники, до військової служби за призовом під час мобілізації - військовозобов'язані; - призовники можуть отримати відстрочку від строкової служби, військовозобов'язані - від служби за призовом під час мобілізації. Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду щодо застосування наведених норм матеріального права у цій категорії справ, що вбачається із постанови суду касаційної інстанції від 11 квітня 2024 року у справі №520/7954/22.
Згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Поряд з цим станом на час виникнення спірних правовідносин у цій справі в Україні діяв і діє наразі воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Так, згідно з вимогами Закону №2232-XII на військову службу можуть бути призвані громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (статті 20, 22 цього Закону), однак призов здійснюється за різних підстав для різних категорій осіб по військовому обов'язку.
Так, згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі Положення №402 в редакції на час виникнення спірних відносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.08.2024 12 запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово- Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402. Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово- лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти). Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402. Зокрема, згідно пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення N 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників на збірних пунктах районних (міських) або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК. Відповідно до пункту 3.4. глави 3 розділу ІІ Положення №402 перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.08.2024 13 поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резусналежність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями. Відповідно до пункту 3.6. глави 3 розділу ІІ Положення №402 картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно. Абзацом 10 пункту 5.1.глави 5 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що на кожного кандидата заводиться Картка обстеження та медичного огляду (додаток 13).
Під час проходження ВЛК результати усіх аналізів, медичних оглядів, військовозобов'язаного заносяться до картки обстеження та медичного огляду, форма якої затверджена Положенням №402 (додаток 13). Згідно змісту Положення №402 в картці обстеження та медичного огляду наявний, зокрема розділ дев'ятий під назвою: «Результати додаткових методів обстеження». Даний розділ картки обстеження та медичного огляду, згідно із додатком 13 до Положенням №402 має таких вигляд: « 9. Результати додаткових методів обстеження. Назва дослідження. Дата Результат. Загальний аналіз крові. Група крові та резус-фактор. Біохімічний аналіз крові: вміст глюкози, вміст білірубіну, вміст АЛТ, вміст загального білка. Серологічний аналіз крові на: ВІЛ, антиген до вірусу гепатиту В, антитіла до вірусу гепатиту С, реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном. Загальний аналіз сечі. Флюорографія органів грудної клітки. ЕКГ. Інші дослідження. Місце для вклеювання направлення командира військової частини (військового комісара), характеристик, інших медичних та додаткових матеріалів, додаткових методів обстеження тощо.
Як встановлено судом із матеріалів справи, передумовою прийняття оскаржуваної довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 №1914 від 28.03.2024 р. щодо визнання до військової служби придатним ОСОБА_1 слугувало проходження військово-лікарської комісії та, яке відображене у картці обстеження та медичного огляду (а.с.95-96)
Дослідивши вказану картку обстеження та медичного огляду вбачається, що така картка ОСОБА_1 не містить даних результатів проведення загального аналізу сечі, ЕКГ, стоматолога та інших досліджень. Такі графи у вказаній картці залишилися не заповненими, а отже, наведені у картці обстеження та медичного огляду від 28.03.2024 року та довідці №1914 від 28.03.2024 року висновки про придатність ОСОБА_1 08.2024 14 до військової служби є передчасними, прийнятими із недотриманням передбаченої процедури згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Суд зауважує, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18, до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Суд зазначає, що огляд позивача відбувався без дотриманням усіх норм Положення №402, в тому числі у відповідності до порядку та процедури медичного огляду.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Отже, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом було встановлено допущені з боку відповідача порушення вимог чинного законодавства, які стосуються саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна постанова оформлена довідкою Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 №1914 від 28.03.2024 р. про визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 , є такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №1914 від 28.03.2024 р. про визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору