про залишення позовної заяви без руху
23 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/24888/24
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо:
обмеження виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром в 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2024;
перерахунку добавки до пенсії, взявши в розрахунок мінімальні заробітні плати з 23.03.2021 по "довічно" замість прожиткових мінімумів, що взяв в розрахунок Пенсійний фонд України в Житомирській області;
повернути ОСОБА_1 пенсію, що розрахована Пенсійним фондом України в Житомирській області по версії 1.6.78.1 28.02.2024 з 01.03.2024 з урахування індексації в 2022-2024 роках;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області:
з 01.07.2024 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром в 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням раніше виплачених сум;
перерахувати добавку до пенсії, взявши в розрахунок мінімальні заробітні плати з 23.03.2021 і далі "довічно" в зв'язку з Законами України "Про Державний бюджет України на (відповідний) рік";
повернути ОСОБА_1 пенсію, що була розрахована Пенсійним фондом України в Житомирській області по версії 1.6.78.1 28.02.2024 з 01.03.2024 з урахування щорічної індексації пенсії в Україні, починаючи з 01.01.2022.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що відповідачем протиправно обмежено виплату його пенсії максимальним розміром в 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2024.
Разом з тим, жодних доказів, які підтверджували б, що пенсія позивача в спірний період обмежена будь-яким розміром, позивач до суду не надав, що вказує на недотримання ним вимог ч.4 ст.161 КАС України.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
З вищевикладеного можна сформулювати висновок про те, що формулювання позовних вимог юридично правильного змісту з максимальною чіткістю і зрозумілістю є основним та першочерговим обов'язком позивача при зверненні до суду з позовною заявою, оскільки, судом справа розглядається виходячи з позовних вимог та їх змісту і викладу, що в подальшому, в разі задоволення позову безпосередньо впливає на можливість виконання судового рішення.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви в частині позовних вимог щодо перерахунку добавки до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", неможливо встановити чи має місце новий спір між сторонами чи має місце дії відповідача, зумовлена невиконанням рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №240/29833/21, яке набрало законної сили.
Окрім того, положеннями КАС України передбачає декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Статтею 383 КАС України передбачено можливість визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, вказаною нормою визначено особливий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, який здійснюється судом в процесі контролю за виконанням судових рішень.
Суд повинен встановити природу спірних правовідносин, а саме те, які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов'язані з виконанням рішення суду або вчинені відповідачем у зв'язку з виникненням нових правовідносин.
Вказана позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №806/3099/17 (№ К/9901/50917/18).
Аналіз наведених норм КАС України дає підстави для обґрунтованого висновку, що цим Кодексом визначено різні форми звернення до суду, а саме в порядку позовного провадження та в порядку виконання судових рішень, що відрізняються як за формою звернення, так і порядком та строком вирішення судом таких.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду примірник уточненої позовної заяви (та примірник для відповідача, третьої особи), в якій слід уточнити позовні вимоги в частині перерахунку підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладені відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, або звернутися до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу пенсію, що була розрахована Пенсійним фондом України в Житомирській області по версії 1.6.78.1 28.02.2024 з 01.03.2024 з урахування щорічної індексації пенсії в Україні, починаючи з 01.01.2022 не містять в собі підстави для проведення такого повернення /відповідної норми закону, або документу, або показника, з урахуванням яких має бути повернуто пенсію, тобто вимоги є неконкретизованими.
Позивачу для усунення зазначеного недоліку слід надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, сформулювавши позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог КАС України, узгодивши їх зміст із викладом обставин, зазначеним в позовній заяві.
Європейський суд з прав людини у пункті 27 рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Слід відмітити, що відкриття провадження у справі має бути наслідком належних дій не тільки суду, а й учасників судового провадження, які мають добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та чітко і послідовно виконувати вимоги процесуального закону.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- нової уточненої позовної заяви (та її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи) із формулюванням змісту позовних вимог відповідно вимог до ч.1 ст.5 КАС України;
- докази обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2024.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва