20 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/17649/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті в повному розмірі доплати до пенсії 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати з 08.08.2024 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що з метою усунення диспропорцій у розмірах призначених (перерахованих) до та після 01.03.2018 пенсій Урядом прийнято Постанову № 713 й встановлено доплату 2000 грн. При цьому умовою виплати такої доплати є те, що пенсії не переглядались після 01.03.2018. Водночас, пенсія позивача призначена за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ в разі втрати годувальника по 2 утриманцям, а тому встановлена доплата виплачується на кожного її отримувача: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивач) відповідно по 1000 кожному.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Згідно з розрахунком пенсії станом на 01.08.2021 основний розмір пенсії становить 30% грошового забезпечення (померлий в/службовець/пенсіон) на 1 утриманця. Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ № 713 від 14.07.2021 (від суми ОСНП 2209,8; кількість утриманців :2) - 1000, 00 грн.
На звернення позивача щодо перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 у повному розмірі 2000,00 грн, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області відповіді не надано, перерахунок не проведено.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати спірної доплати протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 1 Закону № 2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 6 Закону № 2262-ХІІ сім'ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Умови призначення пенсій у разі втрати годувальника визначені статтею 29 Закону № 2226-ХІІ відповідно до якої пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Частиною першою статті 36 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Відповідно до статті 37 Закону № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім'ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім'ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 (далі - Постанова № 713).
Згідно із пунктом 1 Постанови № 713 встановлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01.03.2018 , щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.20218, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття Постанови № 713 зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000-2700 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника, основний розмір пенсії становить 30 % грошового забезпечення (померлий в/службовець/пенсіон.) та нараховано щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713 у розмірі 1000 грн (кількість утриманців: 2).
Визначаючись щодо питання, чи підлягає поділу встановлена у Постанові № 713 щомісячна доплата на кількість отримувачів пенсії в разі втрати годувальника, суд враховує таке.
Нормою частини 1 статті 41 Закону №2262-ХІІ (яка діяла до 02.04.2022) передбачено що, на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію, призначається одна спільна пенсія, крім випадку, зазначеного у частині четвертій цієї статті.
На вимогу члена сім'ї його частка пенсії виділяється і виплачується йому окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому надійшла заява про поділ пенсії (частини друга, третя статті 41 Закону № 2262-ХІІ).
У частині четвертій статті 41 Закону № 2262-ХІІ мова йде про те, що пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному з батьків, дружині (чоловікові) загиблої (померлої) або пропалої безвісти особи офіцерського складу, прапорщика і мічмана, військовослужбовця надстрокової служби і військової служби за контрактом або особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 24.03.2022 (далі Закон № 2146-IX) щодо пенсій в разі втрати годувальника, який набрав чинності 02.04.2022, статтю 41 викладено в новій редакції (чинній на час призначення позивачу пенсії у разі втрати годувальника), за змістом якої пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.
Положення статті 41 Закону № 2262-ХІІ, як в редакції до 02.04.2022, так і в редакції з 02.04.2022 згідно із Законом № 2146-IX, не стосуються розміру пенсії в разі втрати годувальника. Питання визначення розміру такого виду пенсії та мінімального розміру пенсії врегульоване статтями 36, 37 названого Закону, а стаття 41 стосувалася порядку призначення пенсії та виділення частки пенсії одного із членів сім'ї на його вимогу (а з 02.04.2022 стосується призначення такої пенсії кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доплата в розмірі 2000,00 грн, передбачена Постановою № 713, встановлюється до пенсії в разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до статті 36 Закону № 2262-XII кожному непрацездатному члену сім'ї годувальника, а тому не ділиться на всіх членів сім'ї, які мають право на таку пенсію, як помилково вважає відповідач, визначаючи розмір щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, пропорційно до кількості непрацездатних членів сім'ї, яким призначена пенсія у разі втрати годувальника.
За таких обставин відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведенні виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до пенсії позивача є протиправною. Відтак позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та, відповідно, підлягають задоволенню.
Тому з метою захисту порушених прав, враховуючи право позивача на отримання щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, відповідача належить зобов'язати перерахувати та виплатити щомісячну доплату до його пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713 з 08.08.2024.
Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати щомісячну доплату до пенсії у повному обсязі з 08.08.2024, оскільки відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, судовому захисту підлягає порушене, а не ілюзорне право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).
Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат у цій справі суд, зазначає, що позивач як член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
А тому суд роз'яснює, що позивач має право звернутися до суду в порядку статті 7 Закону № 3674-VI із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої з 01.07.2021 згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 08.08.2024 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 20 грудня 2024 р.
20.12.24