Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 грудня 2024 року Справа№200/5449/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення № 104350007782 від 05.06.2024, зобов'язати вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення № 104350007782 від 05.06.2024, зобов'язати вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що у травні 2024 року вона звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області їй відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу. При цьому, відповідачем при розрахунку спеціального стажу не враховано, роботу на посаді вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти за період з 11.10.2017 по 05.08.2023 в Бахмутській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5 з профільним навчанням Бахмутської міської ради Донецької області згідно з записами трудової книжки серія НОМЕР_1 від 15.08.1989, що на думку позивачки є протиправним, адже станом на 11.10.2017 (день набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії») позивачка мала більше 25 років стажу, передбаченого пунктом «е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Крім того, враховуючи приписи рішення Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019, позивачка вважає, що вона має право на пенсію, незалежно від віку, адже має необхідний спеціальний стаж (25 років).
З огляду на вказане, позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.06.2024 № 104350007782;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , зарахувавши до спеціального стажу період трудової діяльності згідно з копією трудової книжки серія НОМЕР_1 від 15.08.1989 з 11.10.2017 по 05.08.2023 з урахуванням висновків суду.
В установлений законом строк, відповідачем відзив на адміністративний позов не поданий. Згідно з приписами статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. Частиною другою вказаної статті КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Проте, відповідачем надано пояснення, що після опрацювання документів ОСОБА_1 встановлено, що страховий стаж особи становить 35 років 01 місяць 03 дні, спеціальний стаж особи - 25 років 11 місяців 28 днів. До страхового та спеціального стажу зараховані всі періоди роботи. Підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» відсутні, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.
12 серпня 2024 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху і позивачці наданий строк для усунення її недоліків.
Ухвалами від 19 серпня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення № 104350007782 від 05.06.2024, зобов'язати вчинити певні дії, та відкрив провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). В залученні до участі у справі в якості третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовив. Крім того, витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірену читабельну копію пенсійної справи позивачки, з усіма наявними в ній матеріалами.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 головуючим суддею визначено Голуб В.А.
14 жовтня 2024 року суд виніс ухвалу, якою прийняв до провадження адміністративну справу. Розгляд адміністративної справи № 200/5449/24 суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дію воєнного стану було продовжено, та станом на день винесення рішення він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, у період з 08.12.2003 по 04.08.2023 працювала в Бахмутській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5 з профільним навчанням Бахмутської міської ради Донецької області згідно з записами трудової книжки серія НОМЕР_1 від 15.08.1989 (а.с.26-27).
15.05.2024 позивачкою подана заява до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (а.с.15), разом із заявою було подано документи, зазначені в розписці-повідомленні (а.с.11).
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 22.05.2024 відмовлено позивачці у призначенні пенсії. У вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 має загальний страховий стаж роботи 35 років 01 місяців 03 днів, та спеціальний 23 років 11 місяців 02 дні, який є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років. За доданими документами до страхового та спеціального стажу не зараховано період роботи в Росії згідно з трудовою книжкою з 01.01.1992 по 14.01.1995 у зв'язку з припиненням участі Російської Федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та зупинення у відносинах з Російською Федерацією дії Конвенції про правову допомогу. Уточнюючі довідки про періоди роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений (а.с.71).
Проте, у вказаному рішенні відповідачем було допущено описку, невірно вказано по батькові позивачки, а тому відповідачем винесено уточнене рішення від 05.06.2024 № 104350007782 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Втім у вказаному рішенні спеціальний стаж позивачки складав 25 років 11 місяців 28 днів (а.с.83).
В свою чергу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області при розрахунку спеціального стажу не враховано роботу на посаді вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти за період з 11.10.2017 по 04.08.2023, про що свідчить розрахунок стажу ОСОБА_1 (а.с.82 зворотній бік).
Вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду з позовом.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
У преамбулі Закону № 1788-XII зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно зі ст. 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Отже, особливістю пенсій за вислугу років є зменшення пенсійного віку, необхідного для призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи за спеціальністю.
Відповідно до ст. 51 Закону № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Пунктом «е» ст. 55 Закону № 1788-XII в редакції Законів України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
- з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
- з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
- з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
- з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
- з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 01 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 01 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 01 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 01 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 01 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 01 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 01 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 01 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 01 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 01 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 01 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 01 січня 1971 року.
04.06.2019 Конституційним Судом України ухвалено Рішення № 2-р/2019, яким визнано неконституційними положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
До внесення змін Законами України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" пункт "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ передбачав наступні вимоги для призначення пенсії за вислугу років: «Право на пенсію за вислугу років мають: е) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку».
Отже, рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 у справі № 1-13/2018(1844/16, 3011/16) визнано неконституційними положення про наявність стажу роботи за вислугу років 26 років 6 місяців, а також про віковий ценз.
Конституційний Суд України зазначив, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об'єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов'язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.
Відповідно до статті 51 Закону № 1788-XI пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Тобто, у зазначеній нормі йдеться про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров'я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком, а отже, до неможливості ефективно виконувати роботу без шкоди для власного здоров'я і безпеки оточуючих.
З наведеного випливає, що втрата професійної працездатності або придатності не пов'язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.
Конституційний Суд України вказав, що положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XI зі змінами, внесеними Законом № 911 у частині встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників, зазначених у пункті "а" статті 54 Закону № 1788-XI, та 55 років для осіб, зазначених у пунктах "е", "ж" статті 55 Закону № 1788-XI, слід визнати такими, що нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.
Також Конституційний Суд України зазначив, що положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XI зі змінами, внесеними Законом № 213 щодо підвищення на п'ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п'ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави, з огляду на що, оспорювані положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XI зі змінами, внесеними Законом № 213, суперечать положенням статей 1, 3, 46 Основного Закону України.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 04.06.2019 при призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом № 213 та Законом № 911.
Отже, на день звернення позивачки із заявою 15.05.2024 про призначення пенсії за вислугу років, пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Щодо наявності підстав для зарахування спеціального стажу періоду роботи з 11.10.2017 по 05.08.2023, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Відповідно до розділу І цього Переліку учителі загальноосвітніх закладів і установ мають право на пенсію за вислугу років, що підтверджує право позивачки на врахування спірного періоду з 11.10.2017 по 04.08.2023 включно у спеціальний стаж, який дає їй право на пільгову пенсію за вислугу років, як працівниці освіти, оскільки в спірні періоди вона працювала учителем загальноосвітнього закладу.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» (набрав чинності 11.10.2017) розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 2-1 та визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону № 1788-XII, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом № 1788-XII. Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з п. 16 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Вказаною нормою лише збережено гарантії пенсійного забезпечення певної категорії осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають всі підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII.
Крім того, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» не було внесено жодних змін до статті 55 Закону № 1788-XII, а тому остання підлягає застосуванню саме у редакції, що відновлена за Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019.
Отже, позивачка має право на зарахування до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII період роботи з 11.10.2017 по 04.08.2023 включно. Суд зауважує, що позивачка помилково просить зарахувати період роботи по 05.08.2023, адже згідно з записами у трудовій книжці її було звільнено 04.08.2023 (а.с.27 зворотній бік).
Із урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачці в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону № 1788-XII.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII від 05.06.2024 № 104350007782 є протиправним та підлягає скасуванню.
Поряд з цим, з метою повного та всебічного захисту прав позивачки, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , зарахувавши до спеціального стажу період роботи з 11.10.2017 по 04.08.2023 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 968, 96 грн
Таким чином, сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 968, 96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська обл., м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення № 104350007782 від 05.06.2024, зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 від 05.06.2024 № 104350007782.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 від 15.05.2024, зарахувавши до спеціального стажу період роботи з 11.10.2017 по 04.08.2023 року включно з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 грудня 2024 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб