Справа № 607/20516/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/419/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.5 ст.27, ч.4 ст.191,ч.5 ст.27, ч.2 ст.28 ,ч.1 ст.366 КК України
18 грудня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючої - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
з участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської окружної прокуратури на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2024 року, -
Встановила:
Цією ухвалою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024212050000071 від 05.06.2024 щодо ОСОБА_10 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить вказану ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд 1-ї інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вказані вимоги мотивує тим, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, у ньому викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Стверджує, що в обвинувальному акті послідовно та логічно викладено кваліфікацію дій обвинувачених, спочатку вказано правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону, після чого зазначено диспозиції вказаних статтей, у яких кожен із них обвинувачується.
Вважає, що висновки суду є проявом надмірного формалізму, оскільки учасники не заперечували щодо призначення судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, котрий підтримав подану ним апеляційну с скаргу, з мотивів, викладених у ній, захисників, які покладаються на думку суду та не заперечили проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
На розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшов обвинувальні акт у кримінальному провадженні за № 42024212050000071 від 05.06.2024 щодо ОСОБА_10 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Статтею 291 КПК України передбачено вичерпний перелік вимог, що встановлюються до обвинувального акту.
Так, відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 складений з додержанням вказаних вимог закону.
З тексту обвинувального акту вбачається, що у ньому відображено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України.
При цьому, у підготовчому судовому засіданні, відповідно до ст.ст. 314,315 КПК України, суд не вправі вирішувати питання щодо правильності правової кваліфікації кримінального правопорушення, викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлення цих обставин, оскільки для прийняття такого рішення суд зобов'язаний дослідити докази у кримінальному провадженні, які в підготовчому судовому засіданні, відповідно до ч.4 ст. 291 КПК України, не надаються.
Згідно зі ст. 338 КПК, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
У постанові другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 03.07.2019 року (справа № 273/1053/17) зроблено висновок, за яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, в тому числі, й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
На переконання апеляційного суду, наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кожного кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Окрім того, відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ч. 1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частиною 5 ст.28 КПК України передбачено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Тому, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору слід скасувати, як таку, що відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України ухвалена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а матеріали провадження повернути до суду першої інстанції зі стадії підготовчого засідання, чим повністю задовольнити апеляцію прокурора.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 401, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської окружної прокуратури - задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2024 року, якою обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повернуто прокурору - скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді