23 грудня 2024 року Справа № 160/28452/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника Хомича Івана Олександровича, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.10.2024 №912030178046 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.10.2024;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 2014 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку з набуттям права на пенсію на загальних підставах позивач 01.10.2024 звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.10.2024 №912030178046 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. Позивач вважає, що у нього наявне право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.10.2024, однак відповідач протиправно відмовив йому у реалізації вказаного права.
Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено копію ухвали суду від 29.10.2024 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 29.10.2024; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 14.11.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в 2014 р.. З огляду на те, що позивач вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону 1058-IV, яка є різновидом пенсії за віком, підстави для призначення чи переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 р.р., з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії відсутні.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 20.01.2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та йому було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоколу з пенсійної справи про призначення пенсії №330 від 17.02.2024 року.
01.10.2024 року позивач звернулась до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
За правилами екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.10.2024 №912030178046 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки перерахунок пенсії щодо зміни умов призначення одного й того ж виду пенсії чинним законодавством не передбачено.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон України від 05.11.1991 №1788-XII) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №1788-XII.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV.
Статтею 27 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами ст.ст.24, 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно до ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Тобто, особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка полягає у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм встановлюється це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з Законом України від 09.07.2003 №1058-IV.
Частиною 3 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 336/372/16-а.
Таким чином, відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах з урахуванням роботи за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону 1058-IV
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 березня 2018 р. у справі № 336/368/16-а, від 3 квітня 2018 р. у справі № 753/8128/16-а, від 24 квітня 2018 р. у справі № 185/1391/17, від 14 травня 2019 р. у справі № 337/851/17, від 15 травня 2020 р. у справі № 334/13/16-а.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як уже судом зазначалось ОСОБА_1 , з 20.01.2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та йому було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоколу з пенсійної справи про призначення пенсії №330 від 17.02.2024 року.
01.10.2024 року позивач звернулась до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.10.2024 №912030178046 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки перерахунок пенсії щодо зміни умов призначення одного й того ж виду пенсії чинним законодавством не передбачено.
У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що оскільки заява позивача від 01.10.2024 стосується призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, тобто того ж виду пенсії, який він отримує з 2014 року, суд доходить висновку, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області були відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.10.2024.
Таким чином рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.10.2024 №912030178046, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком є обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню.
Стосовно посилання позивача на практику Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідній сфері правовідносин, зокрема, на постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.06.2021 по справі №336/7438/16-а, від 23.10.2020 по справі №528/196/17, суд вважає за необхідне зазначити, що характер спірних правовідносин у таких справах є відмінним від даного публічно-правового спору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н,21005; ІК в ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 23 грудня 2024 року.
Суддя Е.О. Юрков