23 грудня 2024 рокуСправа №160/27624/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/27624/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
16 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області код ЄДРПОУ 13914885 від 17.09.2024 № 047150028643 про відмову у призначені, нарахуванні та виплаті пенсії на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 09.09.2024 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427 призначити, нарахувати та виплачувати пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 09.09.2024 року.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-2 про відмову у призначенні позивачу пенсії. Позивач зазначає, що правових підстав для незарахування спірних періодів його роботи не існувало, а тому вони мають бути зараховані до стажу позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/27624/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27624/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
06 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує та зазначає, що відмовив у призначенні пенсії позивачу з підстав, викладених у рішенні, яке є предметом оскарження.
11 грудня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що з урахуванням Роз'яснення №8 його пільговий стаж є достатнім для призначення пенсії за віком. До відповіді на відзив додані докази її направлення відповідачам, однак відповідь на відзив не підписана.
19 грудня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, що містила підпис позивача.
Відповідач-1 правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням відповідача-2 від 17.09.2024 року №047150028643 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Зазначено, що вік заявника 47 років 21 день, страховий стаж становить 46 років 01 місяць 12 днів, пільговий стаж становить 21 рік 06 місяців 16 днів, право на пенсію матиме з 19.08.2027 року.
Не погодившись з цим рішенням відповідача-2, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Згідно пільгової довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» позивач з 1999 року до теперішнього часу працював за посадами згідно ч. 3 Закону №1058-IV та Постанови №202: 21 рік 06 місяців 23 дні. Позивач займав посади різальника гарячого металу та прибиральника гарячого металу, а також дозувальника.
Форма РС-право позивача відповідає змісту цієї пільгової довідки.
Позивач зазначав, що відмова мотивована недосягненням позивачем 50-річного віку.
В спірному рішенні дійсно вказано, що «пенсію згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV особа матиме з 19.08.2027 року, тобто - наступний день після виповнення позивачу 50-річного віку.
По тексту відзиву відповідач-2 наводить доводи щодо недостатності пільгового стажу позивача, без обґрунтування значення віку особи для призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Правомірність оскаржуваних дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд оцінює на момент їх вчинення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.07.2021 року у справі №826/17810/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2);
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3);
добросовісно (п. 5);
розсудливо (п. 6);
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8).
Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 9901/459/21.
Отже, розгляд відповідачем-2 заяви позивача відбувся не згідно належної процедури, оскільки пенсія згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV призначається незалежно від віку. При цьому згідно змісту спірного рішення в ньому взагалі відсутній висновок як такий - що саме та чому стало підставою для відмови у призначенні пенсії.
Такий рівень обґрунтованості рішення не відповідає вищевказаним положенням законодавства, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
Водночас, позивач просив зобов'язати відповідача-1 призначити йому пенсію саме згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV
Зі змісту відповіді на відзив вбачається, що позивач вважав, що він займав працював на провідних професіях, а тому має право на вихід на пенсію за наявності пільгового стажу 20 років (а не 25 років).
Право на передбачену ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких і виконувані роботи містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше 25 років. Працівники зазначених у цій статті провідних професій мають право на таку пенсію за умови, якщо вони були зайняті на відповідних роботах не менше 20 років.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.08.2024 року у справі № 160/18173/23.
Тобто, ч. 3 ст. 114 Закону№1058-IV містить фактично 2 різні підстави для виходу на пенсію, які в тій частині, що має значення для вирішення цього спору, зводяться до наступного:
1) для працівників, що працювали на посадах, які міститься у Постанові №202, необхідно мати 25 років стажу на таких посадах;
2) для працівників, що працювали на провідних професіях, які перераховані у самій ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, необхідно мати 20 років стажу на таких посадах.
Тобто, провідними професіями є: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень).
В свою чергу не є провідними професіями ті, що вказані у Постанові №202.
Займані позивачем посади вказані у Постанові №202 та не вказані у ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, в зв'язку з чим провідними професіями не є.
Також позивач посилався на Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 року №8, якими встановлено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності за статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці;
- кожного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення - за 9 місяців.
Тобто, ці роз'яснення дозволяють перевести стаж за провідними професіями, а також стаж за Списком №1 у пільговий стаж для призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, яка узгоджується зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Водночас, позивач не працював за провідними професіями, оскільки займані ним посади не перераховані в ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV. Натомість займані посади вказані у Постанові №202, тобто - зайняття таких посад дає право на призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, однак за наявності лише 25 років стажу.
Як наслідок, не можливо переводити стаж за непровідними професіями згідно коефіцієнту, встановленого для переведення стажу за провідними професіями.
Відповідно, позивач не має достатньої кількості стажу для призначення йому пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV: стаж за провідними професіями відсутній, стаж за Постановою №202 не достатній (необхідно 25 років), в зв'язку з чим правові підстави для зобов'язання призначити позивачу таку пенсію відсутні.
Отже, враховуючи наявні обставини цієї справи та часткове задоволення позовних вимог, ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, отже в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 11.10.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 як суб'єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена за результатом судового розгляду.
Судовий збір належить стягнути у повному розмірі, оскільки основна позовна вимога задоволена повністю.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №640/9717/19.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.09.2024 року №047150028643, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 09.09.2024 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко