Номер провадження: 22-ц/813/2554/24
Справа № 947/12313/23
Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
03.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2023 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2023 року Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд:
- стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь позивача - АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 3 799,64 євро (три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять евро шістдесят чотири євроцента).
- судові витрати покласти на відповідача - ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову вказало, що 19.09.2022 року на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 0101839/112 від 19.09.2022 року ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МТБ БАНК» ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_1 у валюті евро, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.
Зазначило, що 19.09.2022 року та 20.09.2022 року на рахунок відповідача були помилково зараховані грошові кошти на загальну суму 3 819,87 євро (замість правильної загальної суми коштів 38,20 євро) за двома операціями переказу коштів з-за кордону на загальну суму 158 095,33 малагасійських аріарі (MGA) з конвертацією цих коштів в євро.
Позивач стверджує, що різниця між 3 819,87 євро та 38,02 євро, яка становить 3 781,85 євро, є безпідставно набутими грошовими коштами відповідачем, з яких 3 779,64 євро не повернуті та становлять суму боргу.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь позивача- АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 3 799,64 євро (три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять евро шістдесят чотири євроцента).
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь позивача - АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) судові витрати у розмірі 2 684,00 гривень.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2023 року заяву про перегляд оскаржуваного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не доведено факту наявності рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «Пумб», так як заявлена сума заборгованості нібито за технічним (несанкціонованим овердрафтом до стягнення не ґрунтується на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягає задоволенню. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріали справи, умовами договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов'язок доказування, а тому цей конкретний позов не може бути задоволений, оскільки він є необґрунтованими, а позовні вимоги - недоведені. Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за договором, підготовлені робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Доведеність наявної суми заборгованості за договором, є обов'язком позивача, який він не виконав, оскільки не довів належними та допустимими доказами її розмір. Також скаржник посилається постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року по справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 10.01.2020 року по справі № 475/897/19, постанову Верховного Суду від 11 січня 2023 року по справі № 548/741/21.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 03.12.2024 року о 16:00 год. відповідач та його представник не з'явились.
03.12.2024 року на адерсу суду надійшла заява від представник ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я. про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника.
Присутній у судовому засіданні в режимі відеоконйференції представник позивача - адвокат Кошарський О.В. не заперечував проти розгляду справи за фактичною явкою.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги, усвідомленість сторін по справі про розгляд справи та відсутності від них клопотань про відкладення судового засідання, колегія суддів не бачить перешкод для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 - 3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи оскаржуване заочне рішення, суду першої інстанції виходив з того, що помилкове зарахування коштів на рахунок відповідача у більшій сумі вказує на те, що грошові кошти у розмірі 3 781,85 євро, з яких 3 779,64 євро не були повернуті відповідачем та становлять суму боргу відповідача, були набуті відповідачем не на підставі норм закону чи умов Договору, а без достатньої правової підстави, тому підлягають поверненню згідно із ст. 1212 ЦК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 26.05.2021 року, справа № 202/7994/17-ц.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Матеріалами справи встановлено, що 19.09.2022 року на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 0101839/112 від 19.09.2022 року ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МТБ БАНК» ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_1 у валюті евро, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.
До поточного рахунку на ім'я відповідача було випущено платіжну картку міжнародної системи Visa International:Visa Classik Debit № НОМЕР_3 . Обслуговування рахунку здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи Visa International, правилами користування платіжною карткою, договором банківського рахунку.
19.09.2022 року та 20.09.2022 року на рахунок відповідача були помилково зараховані грошові кошти на загальну суму 3 819,87 евро (замість правильної загальної суми коштів 38,2 евро) за двома операціями переказу коштів з-за кордону на загальну суму 158 095,33 малагасійських аріарі (MGA) з конвертацією цих коштів в евро.
По усім переказам з-за кордону, що були здійснені у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.
Помилка в розрахунках була обумовлена тим, що в програмному компоненті Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ITM), який є частиною програмного забезпечення процесингового центру АТ «ПУМБ», було неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.
Необхідність відокремлення двох останніх цифр суми транзакції комою від решти суми валютної транзакції MGA пояснюється тим, що мінімальною одиницею MGA є один сантим, що становить одну соту (1/100) валюти малагасійський аріарі (MGA). Якби програмні компоненти, що визначають «параметр експоненти», були реалізовані належним чином, останні дві цифри були б позначені як сантими, в результаті чого на рахунки отримувачів були б зараховані коректні суми транзакцій. Натомість, до моменту виявлення та усунення проблеми, на рахунки отримувачів були зараховані суми, що в сто разів перевищували фактичні суми, які мали б бути зараховані.
Наявність вищевказаної помилки в Програмі ITM, що використовується АТ «ПУМБ» для управління транзакціями за платіжними картками, яка належить компанії Euronet USA, LLC та підтримується нею, підтверджується листом компанії Euronet від 26 січня 2023 року.
Таким чином, внаслідок помилки в Програмі ІТМ, яка полягає у неправильно визначеному «параметрі експоненти», за двома переказами, що були зараховані на рахунок відповідача, за базу розрахунку при їх конвертації у валюту рахунку (євро) було використано загальну суму у валюті малагасійський аріарі, збільшену в 100 разів, а саме: 15 809 533,00 MGA (п'ятнадцять мільйонів вісімсот дев'ять тисяч п'ятсот тридцять три малагасійських аріарі нуль сантимів) замість дійсної загальної суми переказів 158 095,33 MGA (сто п'ятдесят вісім тисяч дев'яносто п'ять малагасійських аріарі тридцять три сантимів).
Крім того, згідно з інформацією, наведеною МПС Visa у своєму листі-відповіді від 02.02.2023 на спільний лист - запит АТ «ПУМБ» та ПАТ «МТБ Банк» щодо реквізитів платіжних операції з переказу коштів з використанням платіжних інструментів (платіжних карток) Visa International у валюті малагасійський аріарі (MGA), що були виконані з конвертацією у валюту розрахунку з МПС Visa International (USD).
Наведені дані, отримані від МПС Visa, достеменно підтверджують, що п'ять переказів з використанням реквізитів платіжної картки відповідача № НОМЕР_3 були ініційовані платником 19.09.2022 та 20.09.2022 на загальну суму 158 095,33 MGA, а не на загальну суму 15 809 533,00 MGA, що є помилковою. Використання помилкових розмірів по двом переказам на загальну суму 15 809 533,00 MGA при розрахунку сум до зарахування на рахунок отримувача (відповідача) підтверджується Випискою по рахунку.
Крім того, від МПС Visa ПАТ «МТБ БАНК» за цими двома переказами отримано загалом лише 38,3 доларів США, що значно менше загальної суми 3 819,87 євро, яка була зарахована на рахунок відповідача за цими переказами внаслідок рахункової помилки.
Також отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 3 781,85 (різниця між З 819,87 євро та 38,02 євро) без достатніх правових підстав внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру AT «ПУМБ» підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 (номер банківської платіжної картки Visa Classic Debit НОМЕР_3 ); листом компанії Euronet, якою поставлено AT «ПУМБ» та підтримується Програма ІТМ, що забезпечує управління транзакціями з платіжними картками; листом МПС Visa від 02.02.23 року.
Згідно з випискою по рахунку відповідача після помилкового зарахування грошових коштів на рахунок відповідача, ним здійснювалися видаткові операції.
Після виявлення помилкового зарахування грошових коштів на рахунки отримувачів у стократному розмірі від ініційованої суми переказів та здійснення отримувачами видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на рахунку, ПАТ «МТБ БАНК» було здійснено корегування помилкового зарахування коштів по операціям у валюті малагасійський аріарі (MGA), у тому числі щодо рахунку відповідача, на якому 11.10.2022 утворилась заборгованість за технічним (несанкціонованим) овердрафтом у розмірі З 779,64 євро, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Листом від 21.10.2022 за вих. № 01/684-01/ОВ25 ПАТ «МТБ БАНК» з метою досудового врегулювання спору направило відповідачу вимогу про сплату заборгованості за технічним (несанкціонованим) овердрафтом.
27.10.2022 року між ПАТ «МТБ Банк» та AT «ПУМБ» укладено Договір про відступлення права вимоги № 005/10-2022.
Згідно з цим договором до Нового кредитора (позивача) переходять Права вимоги Первісного кредитора (ПАТ «МТБ БАНК») в обсязі і на умовах, що існують на П момент переходу цих прав (п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги).
27.10.2022 АТ «ПУМБ» (новий кредитор) сплатив ПАТ «МТБ БАНК» (первісному кредитору) ціну прав вимог згідно з умовами, викладеними у розділі 2 Договору про відступлення права вимоги.
Згідно з Реєстром боржників, що є невід'ємною частиною Договору про відступлення права вимоги (№ з/п 46) ПАТ «МТБ БАНК» (первісний кредитор) відступив АТ «ПУМБ» (новому кредитору) права вимоги заборгованості у розмірі 3 779,64 євро до Боржника (відповідача) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Листом від 31.10.2022 року за вих. № 01/795-01/ОВ25 ПАТ «МТБ БАНК» сповістило відповідача про укладання з АТ «ПУМБ» Договору про відступлення права вимоги, внаслідок чого права вимоги щодо відшкодування заборгованості за технічним (несанкціонованим) овердрафтом за рахунком ОСОБА_1 відступлені до АТ «ПУМБ», як до нового кредитора, та необхідності погашення заборгованості у розмірі 3 779,64 євро на користь нового кредитора.
Колегія суддів виходить з наступного.
За змістом ст. ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті).
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України договір вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно із ч.ч. 1-3ст.1068 ЦК України Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Відповідно до частини 1 «Визначення термінів» Розділу І «Загальні положення» публічної частини Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування ПАТ «МТБ Банк» (далі - Договір), несанкціонований (технічний) овердрафт - несанкціоноване перевищення видаткового ліміту за поточним рахунком з використанням електронних платіжних засобів, який виник під час здійснення платіжних операцій з використанням платіжної карти.
Згідно з п.3.3. Розділу 3 «Умови надання санкціонованого овердрафту» публічної Пропозиції ПAT «МТБ Банк» Договору, при виникненні технічного (несанкціонованого) овердрафту на рахунках та/або технічного (несанкціонованого) перевищення ліміту овердрафту на рахунку, Користувач зобов'язується відшкодувати Банку суму заборгованості та нараховані проценти на суму заборгованості відповідно до чинних, на дату відшкодування, Тарифів Банку, до 15 (п'ятнадцяти) числа місяця, наступного за місяцем виникнення технічного (несанкціонованого) овердрафту на рахунку. У випадку непогашення заборгованості перед Банком у зазначений строк, Банк має право, без будь - якого попередження Користувача, призупинити здійснення операцій з використанням платіжної картки до повного погашення заборгованості.
Відповідно до обставин справи на рахунок відповідача були помилково зараховані грошові кошти за переказами у стократному розмірі від ініційованих сум операцій, а у подальшому відповідачем за рахунком було здійснено видаткові операції і не повернуто грошові кошти ПАТ «МТБ Банк».
Внаслідок помилки в Програмі ІТМ, яка полягає у неправильно визначеному «параметрі експоненти», за переказами, що були зараховані на рахунок відповідача, за базу розрахунку при їх конвертації у валюту рахунку (доларів США) було використано загальну суму у валюті малагасійський аріарі, збільшену в 100 разів, а саме: 15809533,00 малагасійських аріарі (MGA) замість дійсної загальної суми переказів 158095,33 малагасійських аріарі (MGA).
Таким чином, різниця між 3819,87 євро та 38,02 євро, яка становить 3781,85 євро, з яких 3779,64 євро не повернуті банку, є безпідставно набутими грошовими коштами відповідачем, з яких не повернуті відповідачем та становлять суму боргу відповідача, були набуті відповідачем не на підставі норм закону чи умов Договору, а без достатньої правової підстави, тому підлягають поверненню.
Згідно з частинами першою, другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду: від 23.01.2020 року у справі №910/3395/19; від 23.04.2019 року у справі №918/47/18; від 01.04.2019 року у справі №904/2444/18.
Сутність зобов'язання із набуття майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення (постанови Верховного Суду: від 08.09.2021 року у справі №201/6498/20; від 08.09.2021 року у справі № 206/2212/18; від 28.01.2020 року у справі №910/16664/18; від 06.03.2019 року у справі № 910/1531/18).
Пунктом 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «саме на суд покладено обов?язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту».
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тлумачення положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Судом встановлено, що 19 та 20 вересня 2022 року банком на рахунок відповідача були помилково зараховані грошові кошти в розмірі 3819,87 євро, замість правильної суми коштів 38,2 євро за двома операціями переказу коштів з-за кордону на загальну суму 158095,33 малагасійських аріарі (MGA) з конвертацією цих коштів в євро.
По усім переказам з-за кордону, що були здійснені у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру ПАТ «МТБ банк» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.
Помилка в розрахунках була обумовлена тим, що в програмному компоненті Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ITM), який є частиною програмного забезпечення процесингового центру АТ «ПУМБ», було неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.
Наявність вказаної помилки, яка була усунена ПАТ «МТБ Банк» після її встановлення, стала подією, скориставшись якою, відповідач безпідставно набув майно, що належить банку.
Отже, наявні всі обов'язкові умови для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
Таким чином, установивши, що на рахунок відповідача ОСОБА_1 , позивачем помилково зараховано грошові кошти за одним переказом у стократному розмірі від ініційованої ним самим суми операції, а у подальшому ним за рахунком здійснено видаткові операції і не повернуто грошові кошти ПАТ «МТБ Банк», незважаючи на направлені останньому вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що грошові кошти у розмірі 3781,85 євро вважаються отриманими відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та є такими, що підлягає поверненню.
В подальшому, ПАТ «МТБ Банк» було відступлено право вимоги на користь АТ «Пумб», що підтверджується документами наданим до суду, а саме договором про відступлення права вимоги, що не заборонено в силу положення ст. 512 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявлена сума заборгованості нібито за технічним (несанкціонованим) овердрафтом до стягнення не ґрунтується на умовах договору і на розрахунку спростовуються матеріалами справи. Так, сторонами не заперечується та обставина, що між ними існували договірні правовідносини з Договору комплексного банківського обслуговування. Також, як встановлено вище, спірні грошові кошти були перераховані Банком на рахунок відповідача без будь яких правових підстав, що класифікується як безпідставне отримання грошових коштів.
Відповідно до п.3.3. Розділу 3 «Умови надання санкціонованого овердрафту» публічної Пропозиції ПAT «МТБ Банк» Договору, при виникненні технічного (несанкціонованого) овердрафту на рахунках та/або технічного (несанкціонованого) перевищення ліміту овердрафту на рахунку, Користувач зобов'язується відшкодувати Банку суму заборгованості та нараховані проценти на суму заборгованості відповідно до чинних, на дату відшкодування, Тарифів Банку, до 15 (п'ятнадцяти) числа місяця, наступного за місяцем виникнення технічного (несанкціонованого) овердрафту на рахунку.
З виписки по платіжній картці Visa International:Visa Classik Debit № НОМЕР_3 , власність якої, ОСОБА_1 , не заперечується, вбачається ініційовані ним перекази, що призвели до помилкового зарахування загальної суми у 3781, 85 євро, замість правильної у 38,02 євро.
Законом України «Про платіжні послуги» визначено, що помилкова платіжнаоперація - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій форм
Тому позивачем доведено, що фактично була проведена помилкова платіжна операція - зарахування Банком на рахунок відповідача та отримання останнім зайвої грошової суми (що перевищує суму дійсного переказу коштів) внаслідок помилки системи Банку, тому отримання таких коштів відповідачем є безпідставно отриманим майном та підлягають стягненню за правилами ст. 1212 ЦК України.
Вказівка скаржника на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 10.01.2020 року по справі № 475/897/19, не береться до уваги, так як для суду апеляційної інстанції враховуються тільки висновки викладенні в постановах Верховного Суду.
Обставини у справах, на які посилається скаржник, а саме на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року по справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та постанову Верховного Суду від 11 січня 2023 року по справі № 548/741/21, є не релевантні з обставинами справи, яка переглядається.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо недоведеності суми заборгованості позивача належними та допустимими доказами, оскільки в силу положення ст. 81 ЦПК України, на відповідача також покладається процесуальний обов'язок на спростування зазначених обставин.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 268, 274, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 23.12.2024 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова