Номер провадження: 22-ц/813/7005/24
Справа № 509/5021/23
Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.
Доповідач Погорєлова С. О.
19.12.2024 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Панасенко Є.М. 01 серпня 2024 року у смт. Овідіополь Одеської області, -
встановила:
У серпні 2023 року представник ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20000 грн., щомісячно, що підлягають індексації відповідно до Закону, починаючи з дати пред'явлення позову і до повноліття дитини;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 20000 грн., щомісячно, що підлягають індексації відповідно до Закону, починаючи з дати пред'явлення позову і до повноліття дитини;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 20000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дати пред'явлення позову до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Заявлені вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що сторонами 09.01.2019 року було зареєстровано шлюб, в якому народились дві доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 зазначала, що ОСОБА_1 є діючим моряком, має достатній дохід. Оскільки стосунки в сім'ї погіршились та ОСОБА_4 перестав цікавитись доньками та давати кошти на їх утримання, ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом про стягнення аліментів.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.08.2024 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 16000 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 16000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн., щомісячно, починаючи з 25.08.2023 року і до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання доньок в сумі по 5000 грн. на кожну дитину, та на утримання ОСОБА_2 - 3000 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б давали підстави для висновку щодо наявності у ОСОБА_1 настільки високого рівня фінансового забезпечення, який би давав йому можливість щомісячно сплачувати аліменти на дітей у розмірі 32000 грн., приймаючи до уваги рівні обов'язки батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Сторони про розгляд справи на 19.12.2024 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (свідоцтво про шлюб від 09.01.2019 року серія НОМЕР_1 ).
У шлюбі народились дві доньки:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видано Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області 20.06.2019 року, актовий запис №1646;
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 26.02.202 року серія НОМЕР_3 , яке видано Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1027.
Як зазначала позивач, відповідач ОСОБА_1 перестав цікавитися життям доньок та почав відмовляти в утриманні спільних дітей та давати відповідні кошти на їх утримання. Сторони на день подачі позову проживали окремо, доньки проживали разом із матір'ю. ОСОБА_2 перебувала в декретній відпустці, у зв'язку із чим позивачкою заявлено стягнення аліментів і на її утримання.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов'язком батьків.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ч. 1-2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
За положеннями ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З матеріалів справи вбачається, що доказів наявності у ОСОБА_1 інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, матеріали справи не містять.
У 2012 році ОСОБА_1 закінчив Одеську національну морську академію та отримав дипломом бакалавра НОМЕР_4 та здобув кваліфікацію бакалавра суднової енергетики.
Свідоцтвом про підвищення кваліфікації 12СС/014288 від 14.07.2016 року здійснив підвищення кваліфікації вахтового механіка.
Відповідно до копій свідоцтва фахівця №3823 Відповідач проходив спеціальні професійні підготовки на підставі положень Міжнародної конвенції про підготовку, дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками.
У відповідності до довідки Національного університету «Одеська морська академія», ОСОБА_1 проходив навчання та отримав сертифікати у Центрі підготовки «Виживання в екстремальних умовах на морі» Національного університету «Одеської морської академії».
Згідно довідки №269 від 30.11.2023 року Центру підготовки та атестації плавскладу інституту післядипломної освіти Національного університету «Одеська морська академія» повідомлено, що ОСОБА_1 навчався на курсах підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної освіти «Центр підготовки та атестації плавскладу» Національного університету «Одеська морська академія» з 10 по 21.09.2018 року у зв'язку з підвищенням посади вахтового механіка, та отримав свідоцтво 12 НОМЕР_5 від 21 09.2018 року.
У листі Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» зазначено, що 18.10.2023 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) звертався до ДП «Моррічсервіс» за отриманням організаційно-технічної послуги з проведення CES-тестування за кордоном.
З трудового договору моряка від 19.04.2019 року, який був дійсний з 19.04.2019 року по 16.09.2019 року вбачається, що відповідача працевлаштовано на судно «Side Miami», встановлено, що заробітна плата становила 4000 доларів США на місяць.
Згідно трудового договору моряка №93511 від 19.08.2020 року, відповідача було працевлаштовано на теплохід «ВВС Weser», розмір заробітної плати становила 3800 доларів США на місяць.
Згідно із трудовим договором моряка від 28.09.2021 року, сума заробітної плати становила 6700 доларів США на місяць .
Згідно індивідуального рахунку заробітної плати від 31.12.2021 року за період роботи з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року на судні «Sider Amy», сума виплати заробітної плати становила 6700 доларів США на місяць.
Листом від 07.02.2024 року Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано інформацію про неодноразовий перетин кордону ОСОБА_1 .
Відповідач не заперечує, що станом на 2023 рік він перебував у Республіці Молдова.
Крім того, з відповіді АБ «Південний» від 09.02.2024 року №33/001/5128/2024-БТ вбачається, що ОСОБА_1 має два діючих доларових рахунків.
Так, по рахунку НОМЕР_7 та по рахунку НОМЕР_8 містяться неодноразові зарахування грошових коштів за період з 01.01.2019 року по 31.01.2024 року у іноземній валюті, а саме доларах США.
У матеріалах справи також наявний лист MarTrust Corporation Ltd, зі змісту якого встановлено, що у ОСОБА_1 відкрита карта в іноземному банку MarTrust, яка використовується для отримання заробітної плати згідно контрактів моряком.
Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України надала суду першої інстанції заяву ОСОБА_1 та всі додатки до неї щодо підтвердження диплому старшого механіка. В додатках до заяви зокрема містяться документи, які підтверджують статус Відповідача як моряка, а саме дипломи, свідоцтва, витяг з паспорту моряка.
Крім того, згідно відповіді Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ОСОБА_1 було отримано диплом другого механіка від 19.10.2023 року та підтверджено на ньому диплом старшого механіка, що також впливає на розмір заробітної плати моряка.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 є безробітним. Не додано таких доказів і до апеляційної скарги.
Одночасно, безпідставними є доводи представника ОСОБА_2 про те, що у зв'язку із новим підтвердженням диплому старшого механіка, заробітна плата відповідача може сягати більше 8000 доларів США на місяць, на підтвердження чого надано відомості із вакансій для моряків, які наявні у вільному доступі (https://crewdata.com/jobs.php, https://sea-man.org/zarplaty-moryakov#zarplaty-starshego-mehanika).
Колегія суддів зазначає, що вказані доводи не можуть бути обґрунтованим підтвердженням того, що саме ОСОБА_1 отримує заробітну плату у вказаному вище розмірі. Відтак, такі доводи позивачки є припущеннями, а на припущеннях суду заборонено ухвалювати судове рішення (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Доводи ОСОБА_1 про те, що на його утриманні знаходяться батьки-пенсіонери, є недоведеними, оскільки на підтвердження факту утримання апелянтом батьків не надано відповідних доказів щодо розміру видатків, які витрачаються ним на їх матеріальне забезпечення.
Однак, при цьому колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не надано суду жодного належного доказу необхідності стягнення з апелянта аліментів у розмірі, зазначеному у рішенні суду першої інстанції - 32000 грн. на двох дітей, який у декілька разів перевищує рекомендований законодавством відповідний прожитковий мінімум, враховуючи, що обов'язок матеріально забезпечувати дітей покладений у рівній мірі на обох батьків.
Посилання ОСОБА_2 на зарахування дітей у приватний дитячий садок «BuseBee», а також на договори, укладені із ФОП ОСОБА_5 про надання послуг по догляду за дітьми на 2023-2024 навчальні роки, є безпідставними, оскільки вказані договори між сторонами розірвані за згодою сторін, та діти не відвідують дитячий садочок з 2023 року.
Також колегія суддів враховує, що аліменти повинні використовуватись виключно для задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розгляду, і не можуть слугувати для безпідставного збагачення отримувача аліментів.
На підставі викладеного, колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що розмір аліментів, значно перевищує прожитковий мінімум, встановлений для дитини відповідного віку, а також приймає до уваги, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, у зв'язку із чим доходить до висновку про необхідність зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до розміру 10000 грн., на отримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до розміру 10000 грн., та на утримання ОСОБА_2 - до 3000 грн.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі визначився із характером спірних правовідносин, у зв'язку із чим рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2024 року підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної та резолютивної частин у редакції цієї постанови.
В іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2024 року - змінити, викласти абзаци перший-третій його резолютивної частини у наступній редакції:
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 25.08.2023 року і до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 20 грудня 2024 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе