за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження
23 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/17004/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2022, яке набрало законної сили, у даній справі позов задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.07.2021 № ХА 11248 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення.
10.12.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, а саме стягувача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 , оскільки стягувач помер.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 вказана заява призначена до судового розгляду на 11:20 год. 18.12.2024. Судовий розгляд справи відкладався.
Відповідач письмових пояснень (заперечень) щодо вказаної заяви до суду не подав.
З урахуванням вимог частини четвертої статті 229, частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та у зв'язку із неприбуттям учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду заяви, судом розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження проведено в порядку письмового провадження.
Заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2022, яке набрало законної сили, у даній справі позов задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.07.2021 № ХА 11248 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.02.2024.
Заявник ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , про що зазначено у свідоцтві про право на спадщину за законом від 06.09.2024.
Листом від 29.10.2024 №14192-13076/К-02/8-0300/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило ОСОБА_1 , що питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду від 21.12.2021 у справі № 140/12972/21 остання має право вирішити в судовому порядку.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Частиною першою статті 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з частиною четвертою статті 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до частини першої статті 61 зазначеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402; у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 №10-1; далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Верховний Суд у постановах від 05.12.2023 у справі №420/18164/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 01.05.2023 у справі №520/926/21 сформулював висновок, відповідно до якого суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ. Таким чином, вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.
Водночас, зі смертю особи, незалежно від її статусу, пов'язаний інститут спадкування, що регламентується, головним чином, нормами цивільного права.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, особливість пенсійних (публічно-правових) відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов'язані з особою пенсіонера, а тому після смерті цієї особи зобов'язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об'єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям. Проте недоотримана у зв'язку зі смертю пенсіонера сума пенсії, на яку він мав право, виплачується, зокрема, в порядку Закону №2262-ХІІ (для категорії пенсіонерів-військовослужбовців). Виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім'ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера. У разі відсутності членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій можуть входити до складу спадщини. Сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера охоплює собою всю суму заборгованості Пенсійного фонду України, у тому числі, кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а. Крім того, Верховний Суд, проаналізувавши судову практику (у спорах, предметом позову у яких є майнова вимога позивача про визнання за ним права власності на грошові кошти, які належали до виплати померлому пенсіонеру), також вказав, що тільки у змагальному судовому процесі суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії фактичні обставини: поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв'язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою; статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (член сім'ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець); наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера; дату звернення позивача із заявою до Пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера; подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядками №22-1 чи №3-1 (в залежності від положень, за якими призначалася пенсія особі, яка померла); процедури, за якої в особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв'язку зі смертю пенсіонера - як член сім'ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).
З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Вказаний правовий підхід застосований Верховним Судом також у постановах від 24.01.2024 у справі №380/9537/21, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21, у яких зазначено, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні не є належним способом захисту прав заявника.
На думку суду, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, це може бути підставою для звернення до суду із позовом за захистом права на спадкування в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що у межах цієї справи спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку із чим у задоволенні заяви про заміну позивача як сторони виконавчого провадження належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 379 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.С. Денисюк