20 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9731/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 16 липня 2024 року №14/1313 в частині відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV); зобов'язання зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV періоди роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року.
В обґрунтування позову позивач вказала, що 24 червня 2024 року вона звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про підтвердження періодів роботи з 03 квітня 1990 року по 01 червня 1994 року та з 01 жовтня 1998 року по 16 вересня 2002 року, які зараховуються до пільгового стажу для призначення пенсії. Рішенням відповідача від 16 липня 2024 року №14/1313 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 зараховано періоди роботи з 03 квітня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно, з 01 січня 1992 року по 21 серпня 1992 року, з 01 жовтня 1998 року по 31 грудня 1999 року - за фактичною тривалістю та відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року, у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць.
Дії відповідача в частині зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивач вважає протиправними. Так, ОСОБА_1 зазначила, що з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1996 року працювала випалювачем 6 розряду на Луцькому заводі будматеріалів №3, який було перейменовано на Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю “Будматеріали» ЛТД (ВК ТзОВ “Будматеріали» ЛТД). У період з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року працювала на посаді випалювача стінових та в'яжучих матеріалів Науково-виробничого товариства “Поликрут» (НВТ “Поликрут»). Позивач вказала, що у 1990-1991 роках та у 2000 році проходила атестацію, про що свідчать відповідні записи у посвідченні №527. У відповідь на запит Приватне підприємство “Поликрут» (ПП “Поликрут») повідомило, що інформація щодо наказів про підвищення кваліфікації у період з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року відсутня, а атестація робочих місць у період з 31 грудня 1999 року по 30 вересня 2002 року не проводилась. Також вказала, що архівними довідками Луцького міського трудового архіву засвідчено, що накази про атестацію робочих місць ВК ТзОВ “Будматеріали» ЛТД (Луцький завод будматеріалів №3) та документи з особового складу ПП “Поликрут» (НВТ “Поликрут») на зберігання в Луцький міський трудовий архів не передано. ОСОБА_1 зауважує, що на працівника зайнятого на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць, і відповідно, такі обставини не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З урахуванням наведеного та, покликаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а, позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с. 34-36) відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, вказавши, що комісією з питань підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року та з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року, у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
24 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років з 03 квітня 1990 року по 01 червня 1994 року, з 01 жовтня 1998 року по 26 вересня 2002 року (а.с. 40).
Розглянувши заяву позивача, комісія при ГУ ПФУ у Волинській області 16 липня 2024 року прийняла рішення №14/1313 про зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 №162, періодів роботи з 03 квітня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно, з 01 січня 1992 року по 21 серпня 1992 року, з 01 жовтня 1998 року по 31 грудня 1999 року - за фактичною тривалістю. Відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року в зв'язку з відсутністю атестації робочих місць (а.с.16). Тут же зазначено, що наказом від 21 серпня 1999 року № 89а “Про результати атестації робочих місць за умовами праці» підтверджується пільгове пенсійне забезпечення випалювача стінових та в'яжучих матеріалів.
Вважаючи таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон №1058-IV.
Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників передбачена статтею 114 Закону №1058-IV.
Так відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За приписами пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до абзаців першого-другого пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
В силу вимог частини четвертої статті 24 вказаного Закону визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 62 Закону України від 05 липня 1991 року №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
У пунктах 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Суд зазначає, що питання призначення пенсій на пільгових умовах за Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731; далі - Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).
У пункті 4 Порядку №383 уточнено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова №442 набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
За приписами пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
У пункті 4.3 Порядку №383 визначено, що у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, у тому числі уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема відомостей про умови праці, характер виконуваної роботи.
Висновки аналогічного характеру викладено в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 31 березня 2020 року у справі №678/65/17, від 02 грудня 2021 року у справі №263/9464/16-а.
У позивача наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 (а.с.9-14), яка була надана до заяви про підтвердження стажу роботи. Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) з 03 квітня 1990 року по 20 червня 1996 року працювала у Луцькому заводоуправлінні будівельних матеріалів (з 21 січня 1991 року - Луцький завод будматеріалів №3, з 04 січня 1993 року - Луцький орендний завод будматеріалів №3, з 01 грудня 1993 року - ВК ТзОВ “Будматеріали ЛТБ») на посаді обпалювача цегли 6 розряду. У період з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року працювала на посаді випалювача стінових та в'яжучих матеріалів НВТ “Поликрут».
Відповідно до довідки від 18 червня 2024 року №349/01.20, виданої Державним архівом Волинської області, довідок від 22 березня року 2024 №658/1-11, №659/1-11, №665/1-11, від 25 березня 2024 року №666/1-11, №667/1-11, №682/1-11, №683/1-11, №687/1-11, від 21 травня 2024 року № 10, від 25 червня 2024 року №10, №11, копій наказів від 14 жовтня 1988 року №246-к, від 03 квітня 1990 року №88-к, від 01 грудня 1993 року №1-к, від 30 травня 1994 року №46-к, від 01 жовтня 1998 року №64-к, від 01 січня 1999 року №1-к, особових карток Т-2, виданих комунальною установою Луцьким міським трудовим архівом, ОСОБА_1 , працювала з 03 квітня 1990 року по 01 червня 1994 року, з 01 жовтня 1998 року по 31 грудня 1998 року - випалювачем 6 розряду, з 01 січня 1999 року по 31 грудня 1999 року - випалювачем стінових та в'яжучих матеріалів 6 розряду в Луцькому заводоуправлінні будівельних матеріалів, яке згідно наказу від 09 січня 1991 року №3 було ліквідоване із створенням орендного підприємства “Луцький завод будматеріалів №2». Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю “Будматеріали №2 ІСА» ЛТД засноване відповідно до рішення засновників від 21 серпня 1999 року №1 і шляхом викупу орендного підприємства “Луцький завод будматеріалів №2».
Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, розділом ХVІІ пункт 6 позиція 2180600а - 15193 передбачено випалювачі стінових та в'яжучих матеріалів, зайняті на випалюванні цегли в кільцевих печах, а також в тунельних печах на твердому паливі. Згідно зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, розділ ХVІІ, пункт 6 позиція 2180600а - 15193 передбачено - випалювачів стінових та в'яжучих матеріалів, зайняті на випалюванні цегли в кільцевих печах, а також в тунельних печах на твердому паливі.
Зі змісту довідки від 21 травня 2024 року №10 (а.с. 25) слідує, що атестація робочих місць у період з 31 грудня 1999 року по 25 червня 2001 року в НВТ “Поликрут» ЛТД та з 26 червня 2001 року по 30 вересня 2002 року у ПП “Поликрут» не проводилась. Архівними довідками Луцького міського трудового архіву від 25 липня 2024 року №1644/1-11, №128/1-12 підтверджено, що накази про атестацію робочих місць ВК ТзОВ “Будматеріали» ЛТД (Луцький завод будматеріалів №3) та документи з особового складу ПП “Поликрут» (НВТ “Поликрут») на зберігання в Луцький міський трудовий архів не передано (а.с.22,27).
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій установлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Крім того, з аналізу зазначених правових норм слідує, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов'язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.
Також суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великою Палати Верховного Суду України від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2.
Таким чином, періоди роботи ОСОБА_1 з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року та з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року слід зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Отже, урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16 липня 2024 року №14/1313 в частині відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 14 вересня 2024 року №1383523722, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с. 4, 29).
З огляду на задоволення позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 16 липня 2024 року №14/1313 в частині відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк