Справа №766/18177/24
Пров. №3/766/8571/24
16.12.2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рябцева М.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний код: невідомо, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
20.10.2024 року о 14.00 годин, у Херсонській області, Білозерський район, сел. Киселівка, вул. Молодогвардійська, буд. 19, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2109 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою Алкотестер Драгер 6820, згідно тесту 1165 результат позитивний 0,79 проміле. Правопорушення вчинено двічі повторно, протягом року згідно постановам Херсонського міського суду Херсонської області ( № 766/5846/23 від 27.11.2023р та № 766/6741/24 від 17.06.2024 року)
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП як керування особою в стані алкогольного сп'яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, 20.10.2024 року о 13.55 годин, у Херсонській області, Білозерський район, сел. Киселівка, вул. Молодогвардійська, буд. 19, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2109 номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування, будучи позбавленим права керування транспортним засобами Херсонським міським судом Херсонської області строком на 10 років. Правопорушення вчинено, повторно, протягом року.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобоми, вчинене повторно протягом року.
ОСОБА_1 18.11.2024, 16.12.2024 року в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повістки про розгляд справи у суді, а також оголошення на сайті суду, заяв чи клопотань до суду не подав.
Вимогами ч. 1 ст. 268КУпАПпередбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством КУпАП встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийстаттею55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див. рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього. Крім того, неявка особи, що притягується до адміністративної відповідальності не може бути способом уникнення стягнення, визначеного санкцією відповідної статті.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується наступними доказами:
- Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 701762 від 20.10.2024 року, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в зазначеному протоколі та обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 701763 від 20.10.2024 року, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає ситуації, почервоніння шкіряного покрову обличчя, огляд проводився за допомогою приладу «Drager ». Проба позитивна - 0,79 проміле.
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20/10/2024,згідно якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає ситуації, почервоніння шкіряного покрову обличчя, результат огляду позитиний-0,79 проміле;
-чек-тестом алкотестера «Drager Alcotest» від 20.10.2024 , яким встановлено ступінь алкогольного сп'яніння, а саме: 0,79 проміле, який містить підпис ОСОБА_1 ;
-довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП , відповідно до якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;
- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП , відповідно до якої ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу.
- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП , відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий за ч.3 ст. 130 КУпАП. Згідно постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 17.06.2024 по справі № 766/6741/24 ОСОБА_1 визнано виниим за ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років та без конфіскації транспортного засобу, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.11.2023 року по справі № 766/5846/23 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у розмірі, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
- постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.06.2024 по справі № 766/6741/24 ОСОБА_1 визнано виниим за ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років та без конфіскації транспортного засобу;
- постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.11.2023 року по справі № 766/5846/23 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у розмірі, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
-відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Результат огляду 0,79 проміле. Водію було також роз'яснено, що у випадку незгоди з результатом огляду він має право провести огляд в медичному закладі. Водій ОСОБА_1 такого бажання не висказав;
- Довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП , відповідно до якої, на ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення ААД № 519237 за ч.5 ст. 126 КУпАП. Відповідно до постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 20.06.2024 року по справі № 766/7282/24 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
- постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.06.2024 року;
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції). За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 4 розділу Х наказу Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння проведено з дотриманням встановленої процедури, а результати огляду мали цифровий показник більше 0,2 проміле, про що свідчить сукупність досліджених судом доказів, підстав ставити під сумнів які немає, а тому останні доводять факт інкримінованих ОСОБА_1 протиправних дій.
Крім того водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п. 2.1 «А» ПДР).
Досліджені судом докази свідчать про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, протягом року на нього вже складалися протоколи за ст. 126 ч.5 КУпАП за керування транспортним засобом без посвідчення водія, також був позбавлений права керування транспортним засобом, тому дії ОСОБА_1 особою уповноваженою на складання протоколу, правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.36 КпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП підлягають об'єднанню.
Стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Враховуючи викладене вище та правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП суд приходить до висновку про необхідність застосувати щодо ОСОБА_1 стягнення передбачене саме за санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, як таке, що є більш суворим у порівнянні із ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Оскільки ж санкція ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає можливість конфіскації лише транспортного засобу, який перебуває у власності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, що у свою чергу кореспондується і з положеннями ч. 1 ст. 29 КУпАП, до ОСОБА_1 відповідне стягнення застосоване не може бути, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо належності зазначеного автомобіля зазначеній особі.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд зазначає, що правова природа стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративного правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Вказаний висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.
Враховуючи викладене вище, характер та обставини вчинених правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.33, 36, 40-1, ч.3 ст. 130, ст. 126 ст. ст.250-252,280,283,284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну) тисячу гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач - ГУК у м. Херсон обл./Херсон обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
(Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (кодза ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СуддяМ. С. Рябцева