Справа № 442/141/24
Провадження № 2/442/1028/2024
іменем України
23 грудня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Томан Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про компенсацію понесених відповідачем судових витрат у цивільній справі №442/141/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулась ОСОБА_1 з клопотанням про компенсацію понесених відповідачем судових витрат у цивільній справі №442/141/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ вул. Мечнікова 3 офіс 306, на користь відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 судові витрати на загальну суму 12116,50 грн.
Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебувала справа № 442/141/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 83998 (вісімдесят три гривні дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 93 копійки, судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та 17000 (сімнадцять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу. 25.10.24 р. позивач через підсистему Електронний суд» подав заяву про залишення позову у справі № 442/141/24 без розгляду.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.10.24 р. у справі №442/141/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
24.05.24 р. відповідачем від імені якого діє представник було подано до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області відзив на позов, що містив клопотання про розподіл судових витрат сторін в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України (після винесення рішення суду) та попередній розрахунок судових витрат в розмірі 12200,00 грн.
Разом з цим, ще на етапі перегляду заочного рішення відповідач вказував на необґрунтованість та безпідставність позову у справі 441/141/24. В подальшому такі твердження наводилися у відзиві на позов, аж поки не було заявлено про необхідність застосування до позивача заходів процесуального примусу за зловживання правом та процесуальними правами. Після чого позивач подав заяву про залишення його позову у справі 441/141/24 без розгляду. Вважає такі дії позивача необгрунтованими, в звязку з чим просить стягнути з останнього на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 11500,00 грн. Крім того, адвокат перед подання заяви про перегляд заочного рішення сплатила від імені клієнта судовий збір за подання цієї заяви, що разом із комісією склало 616,50 грн., які також просить стягнути з відповідача.
15.11.2024 представником позивача подано заяву-пояснення з приводу судових витрат відповідача, в якій, серед іншого зазначає, зазначає, щонеобгрунтовані дії позивача не мають місця у данійсправі. Так, відповідні ухвалу суду, якою позовну заяву було залишено без розгляду винесено31.10.2024, строк для подачі доказів понесених витрат у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України сплив 05.11.2024.Вже після винесення ухвали у цій справі і після закінчення п'ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, представник відповідача надала розрахунок витрат заявника на професійну правничу допомогу на суму 12 116,50 грн. та докази таких витрат.Тому відповідач, в інтересах якого діяла його представник, пропустив строк для подання доказів понесених витрат. При цьому у своїй заяві про ухвалення додаткової постанови представник не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску.У зв'язку з цим заяву представника відповідача необхідно залишити без розгляду, оскільки як заява, так і докази витрат на професійну правничу допомогу були надані поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
З приводу не співмірності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу.
Із врахуванням поданого клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу також звертає увагу, що так як необґрунтовані дії позивача або ж зловживання позивачем своїх прав та обов'язків не має місця в розгляді даної справи, такі витрати взагалі не можуть стягуватись.Також, всі витрати на правничу допомогу фактично звелись лише до позиції сторони відповідача, що картка, на яку отримані кредитні кошти відповідачу не належить.Підсумовуючи вищезазначене із врахуванням попередньо поданого клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вважає, що такі витрати є значно завищені, неспівмірні зі складністю справи та не можуть бути стягнуті.
З приводу відсутності факту необґрунтованих дій позивача та відсутності факту зловживання процесуальним правами та обов'язками відповідачем.
14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 0505255961 від 18.07.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики № 0505255961 від 18.07.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Тобто, позивач уклав Договір відступлення права грошової вимоги, оплатив його та відповідно набув право грошової вимоги до позичальників.
Після поданої позовної заяви у даній справі та отримання позиції відповідача було витребувано у АТ «Універсал Банк" виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за № 5375414101659166 за період з 20.03.2020 по 14.07.2021.
Банком на таку ухвалу суду надана відповідь, що картка відповідачу не належить.
У зв'язку із вищезазначеним підготовлено та подано клопотання до суду про витребування виписки по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 за період із 20.03.2020 по 30.03.2020 року та ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_2 .
Тобто, та обставина, що незрозумілим та не встановленим способом кредитні кошти були перераховані на картку невстановленої особи і зумовили залишення позовної заяви без розгляду.
Підсумовуючи вищезазначене, позивач придбав дійсне право грошової вимоги, сплатив кошти за таке придбання, сплатив судовий збір за подачі позовної заяви, поніс витрати на правову допомогу. Тобто, в даній ситуації позивач зазнав значних Фінансових збитків із-за дій відповідача при оформленні кредиту.
В такому випадку, необґрунтовані дії позивача в рамках даної справи не мають місця.
З приводу доказів сплати витрат на правничу допомогу.
Окрім того, що позивачем попередньо вказано було в запереченні, платіжні інструкції не місять посилання на договір про надання правничої допомоги № 20240313-М-Ф від 13.03.24Р.
Тобто, неможливо стверджувати. шо такі платіжні інструкції мають будь-яке відношення до договору про надання правничої допомоги N° 20240313-М-Ф від 13.03.24р. та понесені в рамках даної справи.
Із врахуванням вищезазначеного, витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню із позивача на користь відповідача, а тому просить залишити без розгляду клопотання про стягнення із позивача витрат на правничу допомогу (фактично заяву про ухвалення додаткового рішення у справі), відмовити відповідачу у винесенні додаткового рішення та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу із позивача на користь відповідача у повному обсязі.
12.11.2024 представником позивача подано заяву - заперечення на клопотання про стягнення із позивача витрат на правничу допомогу, в якому, зокрема, додатково зазначає, що відзив на позовну заяву було подано 24.05.2024, в такому відзиві сума витрат вже була встановлена у розмірі 12 200,00 грн.Тобто, станом на дату подачі відзиву на позовну заяву, докази понесених витрат повинні були бути подані відповідачем, сума є Фіксована, про що сам зазначає представник. Із врахуванням ч. 8 ст. 270 ІДПК України, звертає увагу суду та відповідача на те, що до закінчення судових дебатів у справі відповідачем не було заявлено суми витрат на правничу допомогу із наданням підтверджуючих доказів на понесення таких витрат.В даному випадку, відповідачем взагалі не надано доказів понесених витрат станом на дату подачі відзиву, хоча такі вже були документально оформлені, що виключає можливість заявлення таких витрат та стягнення їх в майбутньому.Із врахуванням вищезазначеного, нормами цивільного процесуального законодавства встановлені певні обмеження та вимоги щодо визначення та стягнення витрат на правничу допомогу, які стороною відповідача не були дотримані, що виключає можливість стягнення таких витрат та ухвалення додаткового рішення у справі. Разом з тим вважає, що заявлені вимоги є неспівмірними зі складністю справи.
З приводу доказів на підтвердження понесених витрат вказує, що долучені платіжні інструкції не можуть бути доказами фактичної сплати коштів. Платіжна інструкція є розпорядженням Клієнта Банку щодо переказу зі свого поточного рахунку суми у відповідній валюті, необхідній для купівлі/продажу відповідної іноземної валюти.
Тобто, розпорядження є, а підтвердження оплати за таким розпорядженням представником відповідача не надано. Тобто, неможливо достовірно стверджувати чи такі кошти фактично були сплачені.Більш того, такі платіжні інструкції не місять посилання на Договір про надання правничої допомоги № 20240313-М-Ф від 13.03.24р.Тобто, неможливо стверджувати, шо такі платіжні інструкції мають будь-яке відношення до договору про надання правничої допомоги N° 20240313-М-Ф від 13.03.24р. та понесені в рамках даної справи.Із врахуванням вищезазначеного, витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню із позивача на користь відповідача, а тому, просить залишити без розгляду клопотання про стягнення із позивача витрат на правничу допомогу (фактично заяву про ухвалення додаткового рішення у справі), відмовити відповідачу у винесенні додаткового рішення та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу із позивача на користь відповідача у повному обсязі.
13.11.2024 представником відповідача подано письмові пояснення-заперечення на заперечення позивача, в якому спростовуючи доводи позивача зазначає, що відповідач подав до суду докази понесених судових витрат у справі №442/141/24 з пропущенням 5-ти денного строку встановленого ст. 141 ЦПК України. Зауважує, що питання компенсації судових витрат в разі залишення позову без розгляду врегульовано ст. 142 ЦПК України, частиною 6 якої встановлено 15-ти денний строк для вирішення питання про розподіл судових витрат, а не 5-ти денний, як стверджує позивач у запереченнях. Таким чином строк для подання доказів понесених судових витрат відповідачем не пропущено.
Щодо порядку подання доказів понесених судових витрат під час розгляду справи по суті, порядок заявлення заяви про винесення додаткового рішення та заявлення відповідачем у відзиві фіксованої суми судових витрат в розмірі 12200,00 грн, докази понесення яких уже мали бути подані на той час вказує, що після скасування заочного рішення у справі N°442/141/24 розгляду справи N°442/141/24 по суті не відбулося, тим більше не було судовихдебатів чи винесення рішення по суті спору, адже позивач відкликав позовну заяву; розписаний позивачем порядок подання доказів понесених судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України (подання таких доказів до судових дебатів або впродовж 5-ти днів з дня винесення рішення (в разі заявлення відповідної заяви під час розгляду справи) застосовується в разі винесення рішення по суті спору, чого не відбулося; у відзиві відповідача на позов у справі N°442/141/24, що поданий до суду 24.05.24 р., зазначено попередній розрахунок судових витрат в розмірі 12200,00 грн., як це передбачено ст. 134 ЦПК України ( ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи).
Фіксованим є розмір правничої допомоги відповідача, а не розмір судових витрат. При цьому фактичний розмір судових витрат не перевищив орієнтовно розрахований попередній розмір судових витрат відповідача у справі N°442/141/24.
Щодо неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження такого твердження, а отже вони є голослівними та не заслуговують на увагу. Незважаючи на те, що розмір правничої допомоги є фіксований та погоджений сторонами у Договорі про надання правничої допомоги N° 20240313-М-Ф від 13.03.24 р, що міститься в матеріалах справи, відповідачем подано до суду докази понесення судових витрат:
• Договір про надання правничої допомоги №20240313-М-Ф від 13.03.24р. (із змінами та доповненнями) - підтверджує розмір правничої допомоги, повноваження представника;
• Довідку від 04.11.24 р. про обсяг наданих послуг за Договором №20240313-М-Ф про надання правничої (правової) допомоги від 13.03.24 р.,( детальний опис робіт (наданих послуг), та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги) по справі №442/141/24 - підтверджує обсяг наданої правничої допомоги, час, витрачений на правничу допомогу, фіксований розмір правничої допомоги, відсутність заборгованості за надану правничу допомогу у справі N°442/141/24;
• Акт приймання-передачі наданих послуг - підтверджує факт надання правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги N° 20240313-М-Ф від 13.03.24 р., обсяг наданої правничої допомоги, час, витрачений на правничу допомогу, фіксований розмір правничої допомоги, відсутність заборгованості за надану правничу допомогу у справі М442/141/24;
• Платіжні інструкції № @2РL999434 від 14.03.24 р. , № @2РL939344 від 26.03.24 р. № @2РL853593 від 04.04.24 р. - підтверджують факт понесення відповідачем судових витрат у справі N°442/141/24.
Звертає увагу на те, що в клопотанні про компенсацію понесених відповідачем судових витрат у справі № 442/141/24 у зв'язку із необґрунтованими діями позивача уже зазначалося, що у разі заперечення співмірності судових витрат, сторона, що подає такі заперечення повинна довести свої міркування/аргументи доказами - рішення ВСу справі № 922/445/19, №640/15803/19, № 300/2050/19. При цьому, сам позивач у позовній заяві заявив, що розмір витрат на правничу допомогу позивача складатиме 17000,00 грн, що є явно більшою сумою ніж понесені відповідачем 11500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Щодо відсутності з сторони позивача необґрунтованих дій вказує, що саме законодавець визначив такі дії позивача необґрунтованими - це чітко зазначено в ст. 142 ЦПК України. Можна було б багато розписувати "чому і як", але оскільки така пряма норма міститься в ЦПК України. При цьому просить звернути увагу на те, що дії позивача про витребування доказів після одержання відповіді АТ "Універсал Банк" щодо неналежності відповідачу банківської карти, є нічим іншим як зловживанням процесуальними правами, наслідком чого також є покладення всі витрат сторін на сторону, що зловживає процесуальними правами. Позивач відкликав позовну заяву тільки після подання відповідачем заперечень на згадане клопотання про витребування доказів із посиланням на практику Верховного Суду про наслідки зловживання правом та процесуальними правами.
Щодо твердження позивача, що надані платіжні інструкції не є підтвердженням понесених витрат, вони підтверджують факт доручення клієнтом банку здійснити господарську операцію.
Спростовуючи вказане, повідомляє, що до суду подано первинні бухгалтерські документи з рахунку адвоката, що окрім інших обов'язкових реквізитів первинного бухгалтерського документу також містять код для перевірки. З даних платіжних інструкцій вбачається, що відповідачка є платником, а адвокат одержувачем. Також сторони в акті наданих послуг підтвердили факт отримання адвокатом гонорару за надану правничу допомогу у справі 441/141/24 та відсутність заборгованості за надану правничу допомогу. Зрештою, компенсації правничої допомоги підлягає фактично надана правнича допомога, розмір якої підтверджено, незалежно від того сплачена вона чи ні. В даному випадку, як зазначалося, розмір правничої допомоги підтверджується договором про надання правничої допомоги, актом приймання-передачі надання правничої допомоги та довідкою про обсяг наданої правничої допомоги. Факт надання правничої допомоги, окрім вищезгаданих документів підтверджується також поданими до суду заявами та діями адвоката (зокрема, участю в судових засіданнях). Фактичне понесення відповідача судових витрат підтверджується окрім вищезгаданих документів платіжними інструкціями та квитанцією про сплату судового збору. Враховуючи вищенаведене, просить долучити до матеріалів справи № 442/141/24 дані письмові пояснення-заперечення та врахувати їх під вирішення питання про компенсацію понесених відповідачем судових витрат у справі № 442/141/24 у зв'язку із необґрунтованими діями позивача.
20.11.2024 представником відповідача подано письмові пояснення з обгрунтуванням, викладеним у письмових поясненнях від 13.11.2024.
29.11.2024 представником позивача подано письмові пояснення з приводу судових витрат відповідача з обгрунтуванням, викладеним у письмових поясненнях від 12.11.2024 та 15.11.2024.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, в клопотанніпро компенсацію понесених відповідачем судових витрат просила розгляд такого провести без її участі.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, позицію щодо клопотання про компенсацію понесених відповідачем судових витрат виклала у письмових поясненнях.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 83998 (вісімдесят три гривні дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 93 копійки, судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та 17000 (сімнадцять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
25.10.24 р. позивач через підсистему Електронний суд» подав заяву про залишення позову у справі № 442/141/24 без розгляду.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.10.24 р. у справі №442/141/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відкликав позовну заяву після подання відповідачем заперечень на клопотання позивача про витребування доказівпісля одержання відповіді АТ "Універсал Банк" щодо неналежності відповідачу банківської карти, із посиланням на практику Верховного Суду про наслідки зловживання правом та процесуальними правами, а отже такі дії позивача суд вважає необґрунтованими .
24.05.24 відповідачем від імені якого діє представник було подано до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області відзив на позов, що містив клопотання про розподіл судових витрат сторін в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України (після винесення рішення суду) та попередній розрахунок судових витрат в розмірі 12200,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на судовий збір та професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу складається з гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 48 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79,статтях 84,88,89 ЦПК України.
Витрати на правничу допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
До позовної заяви позивачем додано Ордер серія ВС № 1268124.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання правової допомоги.
В матеріалах справи наявні: Договір про надання правничої допомоги №20240313-М-Ф від 13.03.24р. (із змінами та доповненнями) - підтверджує розмір правничої допомоги, повноваження представника; Довідка від 04.11.24 р. про обсяг наданих послуг за Договором №20240313-М-Ф про надання правничої (правової) допомоги від 13.03.24 р.,(детальний опис робіт (наданих послуг), та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги) по справі №442/141/24 - підтверджує обсяг наданої правничої допомоги, час, витрачений на правничу допомогу, фіксований розмір правничої допомоги, відсутність заборгованості за надану правничу допомогу у справі N°442/141/24; Акт приймання-передачі наданих послуг - підтверджує факт надання правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги N° 20240313-М-Ф від 13.03.24 р., обсяг наданої правничої допомоги, час, витрачений на правничу допомогу, фіксований розмір правничої допомоги, відсутність заборгованості за надану правничу допомогу у справі М442/141/24.
Згідно Платіжних інструкцій № @2РL999434 від 14.03.24 р. , № @2РL939344 від 26.03.24 р. № @2РL853593 від 04.04.24 р., позивач оплатила за надані послуги.
В матеріалах справи також наявна квитанція про сплату відповідачкою судового збору в розмірі 605,60 грн. за подання заяви про перегляд заочного рішення.
З урахуванням вимог ч. 5 ст. 142 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню судові витрати в заявленому розмірі.
Керуючись ч. 5 ст. 142 ЦПК України, суд
постановив:
клопотання задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТ ЦЕНТР" на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 12116,50 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ вул. Мечнікова 3 офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 .
Суддя Нагірна О.Б.