Справа № 461/8707/24
Провадження № 1-кс/461/7790/24
23.12.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024140000000868 від 03.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, без визначення розміру застави.
Мотивує клопотання тим, що з урахуванням викладених ризиків та особи ОСОБА_4 обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність продовження застосовування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні. Просив продовжити строк тримання під вартою.
ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання. Вважають, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною четвертою статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024140000000868 від 03.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 03 вересня 2024 року приблизно о 19:00 год, керуючи автомобілем марки «MERCEDES-BENZ 508», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі «Жовква-Кам'янка-Бузька» неподалік с. Малі з
Передримихи Львівського району Львівської області, на нерегульованому перехресті цієї автодороги із дорогою до с. Малі Передримихи, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він, будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, керуючи технічно-справним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння (1,8 %о проміле), рухаючись по головній дорозі та здійснюючи маневр повороту ліворуч на другорядну, не надав дорогу мотоциклу марки «Suzuki Boulevard», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по головній дорозі в зустрічному напрямку, через перехрестя - прямо, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення вказаних транспортних засобів, та усвідомлюючи це, залишивши свій транспортний засіб, з місця дорожньо-транспортної пригоди втік, при цьому завідомо залишив потерпілого ОСОБА_7 без допомоги, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як ОСОБА_4 мав змогу надати потерпілому допомогу та сам поставив останнього в небезпечний для життя стан.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій мотоцикла «Suzuki Boulevard», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і знаходяться у причинно- наслідковому зв'язку зі смертю.
Таким чином, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується:
у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 286-1 КК України;
у завідомому залишенні без допомоги потерпілого ОСОБА_7 , який перебував в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як ОСОБА_4 мав змогу надати останньому допомогу та сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 135 КК України.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали - спричиненя смерті мотоциклісту ОСОБА_7
03.09.2024 о 23:00 год ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Того ж дня, правову кваліфікацію кримінального правопорушення змінено з ч. 2 ст. 286 КК України на ч. З ст. 286-1 КК України.
04.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 286-1 КК України.
05.09.2024 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 02.11.2024 та такий ухвалою слідчого судді від 29.10.2024 продовжено на строк до 27.12.2024 включно.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано обвинувачується: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Жовква, Львівської області, українець, громадянин України, раніше не судимий, не депутат, не адвокат, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця пригоди від 03.09.2024 та додатками до нього, показаннями свідка ОСОБА_8 , протоколом затримання ОСОБА_9 у порядку ст. 208 КПК України, висновками судово-медичних та судових автотехнічних експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
06.12.2024 Львівською обласною прокуратурою до Жовківського районного суду Львівської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024140000000868 від 03.09.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України.
Згідно із звітом про автоматизований розподіл судових справ між суддями у вказаному кримінальному провадженні 10.12.2024 головуючим суддею визначено ОСОБА_10 .
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_10 від 10.12.2024 підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні призначено на 16.12.2024.
16.12.2024 у підготовчому судовому засіданні головуючим суддею ОСОБА_10 заявлено самовідвід із підстав того, що потерпіла у вказаному кримінальному провадженні - ОСОБА_11 є колишнім працівником Жовківського районного суду Львівської області, з якою він безпосередньо працював. Він також був особисто знайомим із її загиблим сином - ОСОБА_7 . Поряд з цим, він раніше проживав на одному подвір'ї із обвинуваченим ОСОБА_4 .
Згідно із звітом про автоматизований розподіл від 16.12.2024 заява про самовідвід судді ОСОБА_10 поступила на розгляд судді цього ж суду ОСОБА_12 , якою розгляд справи призначено на 18.12.2024 о 15:30 год.
Поряд з цим, слід зазначити, що згідно з п. З ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відтак, у зв'язку з тим, що потерпіла ОСОБА_11 є колишнім працівником Жовківського районного суду Львівської області, вказане кримінальне провадження повинно бути передано для розгляду по суті до іншого суду.
Окрім цього, встановлено, що у ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.09.2024 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 02.11.2024 та такий ухвалою слідчого судді від 29.10.2024 продовжено на строк до 27.12.2024 включно.
Поряд з цим, 16.12.2024 прокурором у кримінальному провадженні через канцелярію Жовківського районного суду Львівської області подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Однак, із огляду на викладені обставини справи, у ні у Жовківського районного суду Львівської області, ні у Львівського апеляційного суду не буде об'єктивної можливості розглянути дане клопотання і сам обвинувальний акт по суті.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи, що строк тримання під вартою завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати, а саме:
переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, оскільки ОСОБА_4 після ДТП залишив місце пригоди, першу медичну допомогу потерпілому не надав та певний час, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності, відключив свій мобільний телефон та переховувався від органу досудового розслідування. Після прибуття на місце пригоди заперечував свою причетність до вчинення злочину. Відмовився від відібрання біологічних взірців на підставі постанови слідчого. Окрім цього, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Водночас суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину;
незаконно впливати на потерпілих, представника потерпілої особи, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ССПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»). Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що:
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років;
в результаті інкримінованих йому дій, які виразилися в грубому порушенні Правил дорожнього руху України, настали тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_7 ;
об'єктивна сторона злочину виразилась у грубому порушені правил дорожнього руху та керування транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння;
потерпілій стороні завдана непоправна шкода у вигляді смерті близької людини.
За таких обставин, з урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , приходжу до висновку про необхідність продовження застосовування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .
Водночас, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чином, враховуючи ч.4 ст.183 КПК України, приходжу до висновку не визначати розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19), на шістдесят днів, тобто до 20.02.2025 включно, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_13 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1