Ухвала від 16.12.2024 по справі 461/10039/24

Справа № 461/10039/24

Провадження № 1-кс/461/7686/24

УХВАЛА

16.12.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Губків Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12024140000001088, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотання, яке мотивоване тим, що 23 жовтня 2024 року приблизно о 16 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним сідловим тягачем марки «DAF» р.н. НОМЕР_1 у складі напівпричепа марки «PACTON» р.н. НОМЕР_2 , та рухаючись ним по автодорозі Н-17 сполучення «Львів-Радехів-Луцьк», у с. Гайок, Львівського району, в напрямку до м. Львова, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.2 «в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів»; п. 1.5 «дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; Розділу 2 п. 2.3 підпункт б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; підпункт д) «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»; Розділу 1 п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; Розділу 11 п. 11.3 «На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом» Розділу 12 п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він був не уважним, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху,виявивши в межах своєї смуги перешкоду, відповідно не зреагував на зміну дорожньої обстановки, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення із автомобілем «Opel Movano», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в напрямку до м. Радехів.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху, водій автомобіля «Opel Movano», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.

28.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

У зв'язку з вищевикладеним, внаслідок існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, строком два місяці, з покладенням на нього відповідних обов'язків.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали повністю та просили таке задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що свою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та фактичні обставини, зазначені у клопотанні про обрання запобіжного заходу, визнає. Повідомив, що відшкодував потерпілій (дружині загиблого) завдану їй нематеріальну шкоду.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вказала на наявність у підозрюваного на утриманні малолітньої дитини та вагітної дружини, його позитивну характеристику за місцем проживання. Додатково повідомила, що останній активно співпрацює зі слідством, у зв'язку з чим просила не застосовувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує свої доводи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує свої доводи, слідчий суддя вважає що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні дані, які містяться в:

-протоколі огляду місця пригоди від 23.10.2024 та додатках до нього;

-протоколах допитів свідків свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

-висновках судово інженерно-транспортних експертиз;

-інших доказах, які містяться у матеріалах провадження, у їх сукупності та взаємозвязку.

Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні кримінального правопорушеня. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:

-ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років , що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі;

-ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України), свідки ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку суду.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Таким чином, на думку слідчого судді, обґрунтованість підозри та наявність ризиків, дають підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу. В той же час, прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Так, слідчий суддя погоджується зі стороною захисту про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, перебування на його утриманні малолітньої дитини та вагітної дружини. Також, слідчий суддя враховує, що підозрюваний свою вину у вчиненні злочину визнає, активно співпрацює зі слідством, відшкодував потерпілій ОСОБА_12 заподіяну нематеріальну шкоду, що підтверджується відповідною розпискою, а тому приходить до висновку про недоцільність застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. На переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання із покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України цілком забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст. ст. 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього строком на 60 діб, тобто до 14 лютого 2025 року включно, наступних обов'язків:

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Повний текст ухвали проголошено 20 грудня 2024 року о 16 год. 40 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
123975379
Наступний документ
123975381
Інформація про рішення:
№ рішення: 123975380
№ справи: 461/10039/24
Дата рішення: 16.12.2024
Дата публікації: 25.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.12.2024)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 16.12.2024
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИРОНЕНКО ЛЮДМИЛА ДАВИДІВНА
суддя-доповідач:
МИРОНЕНКО ЛЮДМИЛА ДАВИДІВНА