1 УХВАЛАСправа № 335/13733/24 1-кс/335/5177/2024
20 грудня 2024 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., за участі секретаря судового засідання Кісенка А.В., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність керівника Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги зазначає, що він 12.11.2024 звернувся до Запорізької обласної прокуратури з заявою про кримінальне правопорушення вчинене працівником СУ ГУНП в Запорізькій області Резніченком О.В., за ст. 353, ч. 2 ст. 374 КК України. Просив внести відомості до ЄРДР і розпочати досудове розслідування. Але на час складання скарги, відомості за заявою працівниками прокуратури Запорізької обласної прокуратури згідно вимог ст. 214 КПК України не внесені, що є неприпустимим та тягне за собою кримінальну відповідальність. У зв'язку з викладеним, просив зобов'язати керівника Запорізької обласної прокуратури у відповідності до вимог ст. 214 КПК України внести відомості до ЄРДР за його заявою про кримінальне правопорушення вчинене працівником СУ ГУНП в Запорізькій області Резніченком О.В., за ст. 353, ч. 2 ст. 374 КК України.
Під час розгляду в судовому засіданні скарги заявник в режимі відеоконференції з Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» на бездіяльність керівника Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повідомив про істотні порушення прав людини і основоположних свобод в порядку ст. 206 КПК України, зокрема про застосування до нього незаконних методів досудового слідства слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області Резніченком О.В.
Прокурор Ревут С.М. у судове засідання не з'явилася, 19.12.2024 направила до суду заперечення на скаргу ОСОБА_1 та просила в задоволенні скарги відмовити, розгляд скарги проводити без участі прокурора.
При розгляді заяви, слідчий суддя враховує, що загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини встановлені ст. 206 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на обов'язок держави забезпечувати захист осіб, які тримаються під вартою від нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження (рішення у справі «Прітті проти Сполученого Королівства» (Pretty с. Royaume-Uni), № 2346/02, пункт 49, CEDH 2002-ІП, (Z et autres с. Royaume-Uni) [ВП], № 29392/95, пункт 73, CEDH 2001-V, «M. C. проти Болгарії» (М. С. с. Bulgarie), № 39272/98, пункт 149, CEDH 2003-ХІІ).
Такий захист вимагає вжиття розумних та ефективних заходів з метою запобігання поганому поводженню, про яке органи влади знали чи повинні були знати (див. рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Мубіланзіла Матка та Канікі Мітунга проти Бельгії» (Mubilanzila Mayeka et Kaniki Mitunga c. Belgique), № 13178/03, пункт 53). Зокрема, Суд встановив, що держава несе відповідальність за кожну особу, яка тримається під вартою, оскільки вона, перебуваючи під владою державних службовців, знаходиться у вразливому становищі і органи влади зобов'язані її захищати (див. рішення у справах «Берктай проти Туреччини» (Berktay c. Turquie), № 22493/93, пункт 167, від 1 березня 2001 року; «Альґур проти Туреччини» (Algur c. Turquie), № 32574/96, пункт 44, від 22 жовтня 2002 року).
З урахуванням наданих заявником у судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2024 пояснень та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, вказане може розцінюватись, як порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слідчий суддя вважає за необхідне доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, (розташоване у місті Мелітополь) провести дослідження фактів щодо застосування відносно ОСОБА_1 незаконних методів слідства, слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області Резніченком О.В.,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Доручити в порядку п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополь провести дослідження фактів, повідомлені заявником ОСОБА_1 в судовому засіданні під фіксацію.
Копію ухвалу для відома направити сторонам та для виконання до Територіального управління Державного бюро розслідувань, (розташоване у місті Мелітополь).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ст. 533 КПК України є обов'язковою для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Слідчий суддя І.П. Соболєва