1Справа № 335/12426/24 2-а/335/213/2024
20 грудня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шумського Ігоря Васильовича до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
11.11.2024 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шумського І.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Запорізькій області, відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 567668 від 14.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 та ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу розміром 20 400,00 грн. у зв'язку із тим, що він 14.09.2024 о 20:50 год. по вул. Хортицьке шосе, біля буд. 18, у м. Запоріжжі, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz E 320», д.н.з. НОМЕР_1 , після здійснення ДТП перемістив транспортний засіб з місця пригоди, чим порушив п. 2.10 «в» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), та керував вказаним транспортним засобом, будучі позбавленим права керування всіма типами транспортних засобів Ленінським районним судом м. Запоріжжя від 30.01.2023 терміном на 5 років, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.
Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав скаргу начальнику УПП в Запорізькій області Борзенку О.В., в якій просив вказану постанову скасувати. У скарзі позивач зазначав, що до постанови додається відезапис, на який послався поліцейський та який став підставою винесення спірної постанови. Інші докази не були взяті поліцейським до увагим, зокрема письмові пояснення ОСОБА_1 , а також свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що ОСОБА_1 не керував вказаним транспортним засобом. На відеозаписі не було зафіксовано обставин спілкування поліцейського з кимось, хто б підтвердив факт керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем та що саме він вчинив ДТП. Також ОСОБА_1 вказував на необґрунтованість рапорту поліцейського, в якому він послався на пояснення ОСОБА_4 , який вказав на ОСОБА_1 як на водія. Також оскільки ОСОБА_1 не керував автомобілем, незрозуміло навіщо поліцейський його відвозив на огляд до лікаря-нарколога, який у подальшому не встановив у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння. Також у рапорті вказано, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ст. 125 КУпАП, хоча такий протокол не складався. Також недоречним є посилання у рапорті на інші відеозаписи зі службової камери Motorola VB 400 №№ 471250, 471700, адже у постанові зазначено про долучення відеозаписів з бодікамери Motorola № 471554.
За наслідками розгляду скарги начальник УПП в Запорізькій області Борзенко О.В. ухвалив рішення № М-1152 про залишення спірної постанови без змін, а скарги - без задоволення.
Вважає спірну постанову незаконною, оскільки розгляд справи поліцейським носив формальний та бездоказовий характер, що свідчить про упередженість та необ'єктивність розгляду справи. Поліцейський порушив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок розгляду справи, не дослідив обставини, які свідчили, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а тому не міг порушити жоден пункт ПДР України. Також правопорушення не було зафіксоване в установленому законом порядку.
Просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 цей строк, визнати незаконною і скасувати постанову серії БАБ № 567668 від 14.09.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 2-9).
Відповідач-1 в особі представника за довіреністю Назаренка М.М. з позовом не погодився, надіслав відзив з доданими до нього матеріалами, зазначивши, що 14.09.2024 під час несення служби поліцейськими було виявлено адміністративне правопорушення. Так, у цей день поліцейським було отримано виклик «ДТП» на службовий планшет. Прибувши за адресою виклику та з'ясувавши обставини справи було виявлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz E 320», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснивши ДТП, перемістив транспортний засіб з місця пригоди, чим порушив п. 2.10 «в» ПДР України. Крім того, в ході перевірки документів за базами даних було встановлено, що останній керував транспортним засобом, будучі позбавленим права керування транспортними засобами Ленінським районним судом м. Запоріжжя на 5 років (справа № 334/5770/24), чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України.
У позовній заяві позивач стверджує про відсутність належних доказів вчинення правопорушення, а також, що він не керував транспортним засобом, з чим відповідач не погоджується. Після виявлення факту правопорушення поліцейським було встановлено особу правопорушника, роз'яснено його права, ознайомлено з матеріалами справи та проведено розгляд справи у відповідності до вимог чинного законодавства. Тому оскаржувана постанова є законною та скасуванню не підлягає. Просив у задоволенні позову відмовити.
Судом проведено такі процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2024 позовну заяву залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків позовної заяви (а.с. 30-31).
В порядку усунення недоліків 21.11.2024 від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку на звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 25.11.2024 визнано неповажними підстави, вказані у заяві ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шумського І.В. про поновлення процесуального строку для звернення до суду, продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали (а.с. 39-40).
04.12.2024 від представника позивача надійшли матеріали в порядку усунення недоліків позовної заяви, зокрема заява про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду із цим позовом та відповідні докази поважності таких причин.
Ухвалою судді від 04.12.2024 вищезазначену заяву представника позивача задоволено, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до адміністративного суду із цим позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 13.12.2024 без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 5 днів з дня вручення ухвали (а.с. 54-55).
Копію цієї ухвали разом із копією позовної заяви з доданими до неї матеріалами представник відповідача отримав 09.12.2024.
13.12.2024 розгляд справи було відкладено до 20.12.2024 у зв'язку із ненадходженням відзиву відповідача на позовну заяву.
11.12.2024 відповідачем направлено відзив на позов з доданими до нього матеріалами, який надійшов до суду 16.12.2024.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятої постанови, з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 125 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - у виді попередження.
За вимогами ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 567668 від 14.09.2024, ОСОБА_1 14.09.2024 о 20:50 год. по вул. Хортицьке шосе, біля буд. 18, у м. Запоріжжі, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz E 320», д.н.з. НОМЕР_1 , після здійснення ДТП перемістив транспортний засіб з місця пригоди, чим порушив п. 2.10 «в» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), та керував вказаним транспортним засобом, будучі позбавленим права керування всіма типами транспортних засобів Ленінським районним судом м. Запоріжжя від 30.01.2023 терміном на 5 років, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.
Цією постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ст. 125, ч. 4 ст. 126 КУпАП з урахуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу розміром 20 400 грн. (а.с. 12).
Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав скаргу начальнику УПП в Запорізькій області Борзенку О.В., в якій просив вказану постанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 18-22).
За наслідками розгляду скарги начальник УПП в Запорізькій області Борзенко О.В. ухвалив рішення № М-1152 від 25.09.2024 про залишення спірної постанови без змін, а скарги - без задоволення (а.с. 24-26).
Позивач у позові вказує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення поліцейським носив формальний та бездоказовий характер, що свідчить про упередженість та необ'єктивність розгляду справи. Поліцейський порушив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок розгляду справи, не дослідив обставини, які свідчили, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а тому не міг порушити жоден пункт ПДР України. Також правопорушення не було зафіксоване в установленому законом порядку. До рапорту поліцейський вніс недостовірні відомості щодо обставин даного правопорушення.
Разом із тим, вказані доводи позивача суперечать фактичним обставинами справи та спростовуються долученими до відзиву доказами.
Так, пунктом 2.1 «а» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п. 2.10 «в» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.
Дослідженням відеозаписів, що містяться на 4-х дисках до лазерних систем зчитування, які долучені до відзиву відповідача на позов, встановлено, що 14.09.2024 поліцейським екіпажем, який здійснював патрулювання, отримано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на службовий планшет, зміст якого озвучив поліцейський під відеозапис. Зокрема, було здійснено виклик очевидцем події із зазначенням номеру телефону. Поліцейські зателефонували на вказаний номер телефону, за яким очевидець події зазначив, що автомобіль «Mercedes» вчинив дорожньо-транспортну пригоду і водій намагається покинути місце події, має ознаки сп'яніння. Також цей чоловік описав особу правопорушника, а саме його прикмети та одяг. Далі, прибувши на місце події поліцейські встановили, що автомобіль «Mercedes» переміщений з місця дорожньо-транспортної пригоди, та опитали двох осіб-очевидців, які вказали на особу правопорушника, яким виявився ОСОБА_1 , який позбавлений права керування транспортними засобами постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2023. При цьому, поліцейські запропонували очевидцям надати письмові пояснення, на що вони відмовились. Далі ОСОБА_1 спілкувався із поліцейськими щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а те, що він не керував автомобілем він зазначив вже після того, як пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, за наслідками якого стану сп'яніння у останнього виявлено не було. Зокрема, він стверджував, що автомобілем керував його знайомий, який зараз прибув на місце події. Повернувшись до місця події, були встановлені ще дві особи ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , які надали поліцейським письмові пояснення. Копії цих пояснень, а також пояснень ОСОБА_1 долучені до позовної заяви, а також до відзиву на позов.
Так, ОСОБА_2 надав поліцейському письмові пояснення про те, що саме він керував автомобілем і при виїзді з двору не спрацював стабілізатор, внаслідок чого транспортний засіб занесло на дорозі і він в'їхав в бордюр. Далі він від'їхав у двір, припаркував автомобіль і пішов у двір зателефонувати.
Разом з тим, вказані письмові пояснення не містять інформації безпосередньо про транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 , а також чи взагалі чи має ОСОБА_2 право керування транспортними засобами.
З письмових пояснень ОСОБА_5 випливає, що він разом з товаришем водієм ОСОБА_2 та пасажиром ОСОБА_1 виїжджаючи з двору втратили керування транспортним засобом та заїхали на бордюр. З метою не перешкоджати руху автомобілів транспортний засіб відігнали у найближче місце для парковки. У стресовому стані воді ОСОБА_2 відійшов, а вони з ОСОБА_1 залишились біля автомобіля. Розгубившись від приїзду поліції ОСОБА_1 сказав, що він був за кермом, що не відповідає дійсності, після чого поїхав на експертизу. Після цього повернувся ОСОБА_2 і вони чекали повернення поліцейських.
Також ОСОБА_1 надав поліцейському аналогічні письмові пояснення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши та проаналізувавши усі зібрані у справі докази, поліцейським за наслідками розгляду справи було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. З вказаною постановою поліцейського погоджується і суд, оскільки вона ґрунтується на фактичних обставинах справи та винесена за наслідками всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та відповідає вимогам КУпАП. Так, винуватість ОСОБА_1 доводиться відеозаписами з нагрудних камер відеореєстраторів поліцейських, відеозапис на яких вівся з моменту повідомлення про вчинення правопорушення та до моменту винесення спірної постанови, фототаблицею, на якій зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди і пошкодження автомобіля «Mercedes-Benz E 320», д.н.з. НОМЕР_1 , та його розташування після переміщення з місця пригоди, схемою дорожньо-транспортної пригоди, копією постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2023 у справі № 334/5770/22 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, рапортом про виявлення правопорушення. Постанова набрала законної сили 10.02.2023, про що наявна відповідна позначка на копії постанови, наданої відповідачем до відзиву з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Суд вважає, що поліцейським надано вірну оцінку вказаним доказам у їх сукупності та взаємозв'язку та обґрунтовано не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 та його знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , версія яких щодо непричетності ОСОБА_1 до вчинення правопорушення з'явилась вже після початку розгляду справи про адміністративне правопорушення та суперечила вищенаведеним доказам по справі.
Тому, оскільки факт вчинення позивачем порушення вимог пп. 2.1 «а», 2.10 «в» ПДР України є доведеним, суд доходить висновку, що позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 та ст. 125 КУпАП, і накладено стягнення за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП за сукупністю правопорушень.
Зазначені позивачем порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, порядку винесення постанови тощо, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються змістом вищезазначених відеозаписів з відеореєстраторів поліцейських.
З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу у даному випадку розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73-79, 139, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шумського Ігоря Васильовича до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити повністю.
Постанову заступника командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Волкодава Віталія Віталійовича серії БАБ № 567668 від 14 вересня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 та ст. 125 КУпАП з урахуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу розміром 20 400,00 грн., - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 96, м. Запоріжжя, 69005.
Суддя А.В. Шалагінова