Єдиний унікальний номер 643/5074/24
Номер провадження 22-ц/818/3055/24
19 грудня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Супрун Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року в складі судді Задорожної А.М. у справі № 643/5074/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 03 серпня 2017 року між АТ «Альфа-банк» та ОСОБА_2 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії встановлено в розмірі 200 000,00 грн, процентна ставка 26% річних, тип процентної ставки фіксований, обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити в розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50,00 грн.
АТ «Альфа-банк» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав своєчасно, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 20 грудня 2021 року склала 51 040, 03 грн, що підтверджується розрахунком.
20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відступлено йому право вимоги за кредитним договором до відповідача.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 03 серпня 2017 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.
Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 51 040, 03 грн та судовий збір, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 7100,00 грн.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 03 серпня 2017 року у сумі 51 040,03 грн; сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7100,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач має перед товариством непогашену заборгованість за кредитом, що підтверджується розрахунком, та підлягає стягненню з нього в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду 09 липня 2024 року ОСОБА_3 на вказане судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд не дослідив належним чином наданий позивачем розрахунок, який містить штучно нараховані відсотки та незрозумілі платежі на користь банку за начебто користування кредитними коштами з 2019 року, що не підтверджує використання ним кредитних коштів на власні потреби. Банк не мав права нараховувати і стягувати комісії та платежі за дії, які не є послугами в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Він не був повідомлений про відступлення права вимоги, що є порушенням порядку укладення договору факторингу. Він отримав копію ухвали про відкриття провадження та позовної заяви лише 11 червня 2024 року, а вже 14 червня 2024 року судом розглянуто справу.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 25 липня 2024 року та від 01 серпня 2024 року по справі відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду в письмовому провадженні Харківським апеляційним судом без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
05 серпня 2024 року ОСОБА_3 подав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року задоволено, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
26 вересня 2024 року від ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. Відзив мотивовано тим, що відповідачем не спростовано даних, що містяться у виписці по рахунку та розрахунку заборгованості. Не повідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє його зобов'язань.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 19 грудня 2024 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» отримано 21 жовтня 2024 року в електронному кабінеті (а.с.116);
ОСОБА_3 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 08 листопада 2024 року, 04 грудня 2024 року «за закінчення терміну зберігання» (а.с.118-119, 121-122), ), крім того про день, час та місце судового засідання ОСОБА_3 повідомлявся відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (а.с.117);
адвокат Павловим Є.О. отримано 13 листопада 2024 року в електронному кабінеті (а.с.120).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 серпня 2017 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_2 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту - для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. Процентна ставка 26 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. (а.с. 5).
ОСОБА_3 підписав анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої підписанням акцепту підтвердив прийняття публічної пропозиції та укладення договору між ним та банком на умовах, викладених у публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку, паспорті споживчого кредиту та угоді на використання аналогу власноручного підпису клієнта (а.с. 6).
Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу, та він погодився з ним, про що свідчить його підпис. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами (а.с. 7).
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по особовому рахунку за період з 03 серпня 2017 року по 20 грудня 2021 року (а.с. 19-28).
З виписки вбачається, що ОСОБА_3 активно користувався платіжними картками World Debit Mastercard НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , робив покупки, знімав готівку, переказував кошти. В останнє з картки зроблені покупки 23 жовтня 2020 року та зараховано переказ 06 жовтня 2020 року.
20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 4, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» передав (відступив) ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а товариство прийняло належні банку права вимоги до боржників, вказаних у Додатку № 1-1 до договору факторингу (а.с. 9-13).
Згідно пункту 2.2 договору факторингу право вимоги, що відступається згідно даного договору, включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями, пенями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до Додатку № 1-1 до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у сумі 51 040,03 грн, з яких 45 933,85 грн - сума за основною заборгованістю, 5106,18 вказано як пеня (а.с. 14-17).
Платіжним дорученням за № 34291 від 20 грудня 2021 підтверджується оплата TOB «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за право вимоги згідно договору факторингу № 4 (а.с. 18).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом заборгованість ОСОБА_1 станом на 20 грудня 2021 року становить 51 040,03 грн, з яких 44 926,40 - прострочене тіло кредиту, 1007,45 грн - овердрафт (несанкціонована заборгованість) та 5106,18 грн - відсотки за користування кредитом (а.с. 29).
05 жовтня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір № 05-10/23 про надання правничої допомоги з адвокатом Макєєвим В.М. З акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 07 березня 2024 року вбачається, що адвокатом надано наступні послуги: надання первинної консультації замовнику у справі протягом 1 години, вартістю 1000,00 грн; правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та ЄСПЛ протягом 3 годин вартістю 3000,00 грн; підготовка та подання позовної заяви протягом 3,1 годин вартістю 3100,00 грн. Оплата послуг адвоката підтверджується платіжною інструкцією від 07 березня 2024 року № 1141 (30-34).
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1 статті 519 ЦК України).
Як встановлено судом, 03 серпня 2017 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_2 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Матеріалами справи також підтверджується, що того ж дня ОСОБА_3 підписав анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
З наданої позивачем виписки з карткового рахунку вбачається, що банк виконав свої зобов'язання, відкрив відповідачу картковий рахунок та видав кредитну картку, якою останній користувався, здійснюючи відповідні платежі, що підтверджує факт укладення кредитного договору, та не заперечується відповідачем.
Звертаючись до суду із вказаним позовом товариство посилалось на те, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 20 грудня 2021 року наявна заборгованість у розмірі 51 040,03 грн.
Наданий ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» розрахунок заборгованості містить відомості щодо складових заборгованості в розмірі 51 040,03 грн, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 44 926,40 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 5106,18 грн та 1007,45 грн овердрафту (несанкціонована заборгованість).
Разом з тим, з виписки по рахунку за кредитною карткою позичальника та з розрахунку вбачається, що первісним кредитором здійснювалося списання комісій за розрахунково-касове обслуговування, за страховий пакет від фінансових ризиків, за поповнення в банкоматі, а також штрафів, які в установленому порядку узгоджені з відповідачем не були, адже положення Анкети-заяви, оферти на укладання Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії і паспорту споживчого кредиту не містять домовленості сторін про сплату комісії і неустойки, порядку та розміру їх нарахування. Будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності нарахування первісним кредитором комісії та неустойки позивачем не надано.
Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року у справі № 234/3840/15-ц (провадження № 61-3014св22) зазначив, що встановивши факт існування між сторонами кредитних зобов'язань, суди попередніх інстанцій не врахували, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Із вказаного розрахунку та виписки по рахунку вбачається, що первісним кредитором безпідставно нараховувалась комісія у розмірі 26 052,82 грн та неустойка (штраф) у розмірі 2200,00 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що сплачені відповідачем кошти у загальному розмірі 28 252,82 грн (26 052,82 + 2200,00) безпідставно було спрямовано первісним кредитором на погашення комісії та неустойки.
З огляду на наведене, враховуючи черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням, апеляційний суд вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду, зменшивши розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до 22 787,21 грн (51 040,03 - 28 252,82) заборгованості за тілом кредиту.
При цьому суд враховує, що стороною відповідача не спростовано факт отримання кредитних коштів, а також не надано доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту та спростовують правильність наданого товариством розрахунку заборгованості.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не був повідомлений про заміну кредитора, також не заслуговують на увагу, адже це не звільняє його як боржника від виконання свого зобов'язання, доказів належного виконання якого на користь первісного кредитора - банку після відступлення права вимоги він не надав.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки його позов задоволено частково, на 44,65 %, то позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1352,00 грн (3028,00 х 44,65%).
За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплачено 4542,00 грн. Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, з позивача на його користь підлягає стягненню пропорційно незадоволених позовних вимог - 2514,00 грн судового збору (4542,00*55,35%).
Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Шляхом взаємозаліку зазначених сум з ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1162,00 грн (2514,00 - 1352,00).
Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів також вважає за необхідне зменшити їх пропорційно задоволеним позовним вимогам з 7100,00 грн до 3170,15 грн (7100,00*44,65%).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором від 03 серпня 2017 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місцезнаходження: 03035 м. Київ, площа Солом'янська, 2, ЄДРПОУ 40340222), з 51 040,03 грн до 22 787 (двадцять дві тисячі семисот вісімдесят сім) грн 21 коп заборгованості за тілом кредиту, а також судового збору з 3028,00 грн до 1352,00 (одна тисяча триста п'ятдесят дві) грн та витрат на професійну правничу допомогу з 7100,00 грн до 3170,15 грн (три тисячі сто сімдесят) грн 15 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місцезнаходження: 03035 м. Київ, площа Солом'янська, 2, ЄДРПОУ 40340222) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2514,00 (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова