Справа № 146/2060/24
"20" грудня 2024 р. селище Томашпіль Вінницької області
Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Мороз І.С., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно
17 грудня 2024 року до Томашпільського районного суду Вінницької області надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 17 грудня 2024 року, головуючим суддею визначено Мороза І.С.
На виконання наведених положень, зазначена справа передана головуючому судді 17 грудня 2024 року.
Після надходження матеріалів позову судді, останній перевіряє позов на відповідність вимогам статей 175 та 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши позов на відповідність ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення позову без руху з наступних підстав.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру - визнати за ним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 ).
В позовній заяві вказана ціна позову 82627 грн. При цьому матеріали справи не містять належних доказів про вартість майна, на яке позивач просить визнати право власності, що не дає можливості суду визначити необхідний розмір судового збору, який повинен бути сплачений у цьому випадку.
Згідно з п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Всупереч вказаним вимогам закону позивачем не обґрунтовано дійсну вартість спірного майна з посиланням на належні докази та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт.
Відповідно до п.3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Таким чином, ціна позову у цій справі повинна визначатись дійсною (ринковою) вартістю спірного майна, визначеною належним суб'єктом оціночної діяльності.
В той же час, позивачем ціна позову визначена в розмірі 82627 грн., що може суттєво не відповідати реальній вартості майна на час розгляду справи.
Враховуючи зазначене вище, позивачу необхідно надати відомості, які б підтверджували дійсну (ринкову) вартість нерухомого майна на день звернення до суду.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для виправлення недоліків шляхом надання доказів про дійсну (ринкову) вартість нерухомого майна на день звернення до суду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 185 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Тульчинського району вінницької області про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивачу про можливість виправлення недоліків заяви шляхом подачі відомостей, які б підтверджували дійсну (ринкову) вартість нерухомого майна на день звернення до суду, а саме звіту про оцінку майна.
Роз'яснити позивачу-якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. С. Мороз