Справа № 629/2448/21 Номер провадження 33/814/37/24Головуючий у 1-й інстанції Харабадзе К.Ш. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
20 грудня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2021 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який являється особою з інвалідністю ІІІ групи, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривень.
За постановою судді, 06.05.2021 о 03 год. 30 хв. ОСОБА_1 в м.Лозова Харківської області, по проспекту Перемоги, керував транспортним засобом ЗАЗ LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою пристрою «Драгер» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що у протоколі не сформульовано, який саме огляд ОСОБА_1 має пройти на вимогу поліцейського та у який спосіб, чим допущено невірне формулювання суті правопорушення та порушення права на захист.
У поясненнях свідків не зазначено, що водій відмовився від проходження огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, а також від проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
У матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 та його адвокат у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, справу було призначено на 20 грудня 2024 року.
20 грудня 2024 року від адвоката Авер'янова О.Ю. на адресу Полтавського апеляційного суду надійшло чергове клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку із хворобою ОСОБА_1 , до клопотання додано витяг з електронного реєстру листків непрацездатності.
Перевіркою наданих суду доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання апеляційним судом встановлено, що згідно з витягу з електронного реєстру листків непрацездатності сформовано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 лікарняний лист відкритий 19 грудня 2024 року за захворюванням загального характеру та станом на 20 грудня 2024 року має статус закритого.
Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, твердження захисника, що його підзахисний хворів в день, визначений для апеляційного розгляду, не підтверджено жодним належним документом.
Інших доказів на підтвердження наявності поважних причин неявки в суд 20 грудня 2024 року за заявою захисника, зокрема, і у зв'язку із знаходженням ОСОБА_1 на лікуванні, апелянтом не надано.
Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 та його адвокат неодноразово не з'являлися в судові засідання апеляційного суду, з метою забезпечення прав останніх на захист та доступ до правосуддя, апеляційний суд відкладав розгляд, однак апелянт не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання на 20 грудня 2024 року.
В ході телефонної розмови адвокат Авер'янов О.Ю. повідомив про неможливість брати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі дистанційного судового засідання в режимі відеоконференції, не заперечував щодо розгляду справи на підставі наявних письмових матеріалів справи.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 та його адвокат належно сповіщалися про час і місце розгляду справи, будучи обізнаними про апеляційний розгляд справи про адміністративне правопорушення, до Полтавського апеляційного суду не з'явилися, наданою можливістю брати участь у розгляді справи у режимі відеоконференції не скористалися, що в цілому дає підстави стверджувати, що процесуальна поведінка учасників свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справи.
Відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №163533 від 06 травня 2021 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06 лютого 2021 року, де вказаний перелік ознак алкогольного сп'яніння та вказано про відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , який підтвердив факт керування транспортним засобом, вживання алкогольних напоїв та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 06 травня 2021 року.
Письмові пояснення свідків не викликають сумнівів у їх достовірності, мають чітке посилання про відмову ОСОБА_1 під проходження запропонованого огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, які підтверджені ними у судовому засіданні в ході розгляду справи у суді першої інстанції.
Твердження апеляційної скарги про відсутність посилання у показаннях свідків про відмову водія від проходження огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, а також від проходження огляду у закладі охорони здоров'я є безпідставними та повністю суперечать змісту пояснень цих свідків.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів, які учасниками справи не спростовані, а дії поліцейських не суперечать вимогам ст. 266 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, оформлений компетентною особою в межах повноважень, наданих їй, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить чіткого формулювання скоєного правопорушення апеляційний суд оцінює критично, оскільки посилання у протоколі на факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння не може вважатися порушенням законодавства, та свідчить лише про підстави проведення огляду на стан сп'яніння або пропозицію такого проведення.
Та обставина, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння не може свідчити про порушення процедури направлення та пропозиції проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння й оформлення відмови від його проходження. Закон не вимагає долучення такого направлення до матеріалів справи у разі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Крім того, відсутність у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності.
Викладені обставини свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
Доводи апелянта про неповноту та однобічність судового розгляду судом першої інстанції, вважаю безпідставними, оскільки матеріали справи зазначені обставини не підтверджують.
Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко