Справа № 639/4498/21 Номер провадження 33/814/147/24Головуючий у 1-й інстанції Курило В.О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
20 грудня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Салія Д.В., котрий діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 12 листопада 2021 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Киріївка Бершадського району Вінницької області, громадянина України, тимчасово непрацюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 гривень.
Згідно постанови судді, 21 червня 2021 року приблизно о 06 годині 27 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Даргомижського, 46, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, сильно виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARНJ-0315, на місці зупинки транспортного засобу. Результат огляду склав 0,54 ‰, з результатом огляду водій ОСОБА_1 був згоден. Від проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» водій ОСОБА_1 відмовився.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Салій Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді про притягнення до відповідальності за порушення ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оригінал протоколу про адміністративне правопорушення та його копія, яка вручена ОСОБА_1 , суттєво різняться. Так, копія протоколу має дописки у вигляді трьох підписів якоїсь особи (чи осіб) у графах «підпис свідків», «особа, а притягається до адміністративної відповідальності» та «особа, яка ознайомлена місцем та часом розгляду справи», які відсутні в оригіналі протоколу.
Зауважує, що можливість внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом написання рапорту працівником поліції, не передбачена ані «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», ані КУпАП. На підставі чого вважає, що бланк протоколу про адміністративне правопорушення є зіпсованим.
Вказує, що протокол складено одразу за двома пунктами Правил дорожнього руху України, а саме: пункт 2.9 «а» та пункт 2.5, які є взаємовиключними, що неприпустимо.
Надані співробітниками поліції відеозаписи з нагрудних камер підпадають під визначення електронного доказу, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них цифрового підпису.
Диск з бодікамери AJ1 2405, долучений до протоколу відносно особи з прізвищем « ОСОБА_2 », не може бути належним та допустимим доказом у справі. Відеозаписи з бодікамер 2366, 2320 взагалі не долучалися до протоколу, що підтверджується відсутністю такий відомостей в протоколі про адміністративне правопорушення. Відомості, які містяться на бодікамері 2231, не містять інформації про те, що ОСОБА_1 був водієм та керував транспортним засобом.
Зазначає, що даних про те, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння використовувались оригінальні мундштуки Drager Alcotest Mouthpieces Standart та Drager Alcotest Mouthpieces Standart з клапаном, матеріали справи не містять.
Захисник зазначає, що результат огляду водія ОСОБА_1 склав 0,54 проміле та перебуває в межах відносної похибки, оскільки згідно Інструкції по експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 6820 погрішність в діапазоні вимірювання від 0,2 до 2 проміле складає 10%, що у даному випадку складає (10% від 0.54 %о) - це 0.05 проміле.
ОСОБА_1 та його адвокат Салій Д.В. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, клопотань про відкладення не надавали, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити за відсутності учасників справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу наступних висновків.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.
За приписами пп. «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується:
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №191896 від 21 червня 2021, відповідно до якого водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу;
Із наявного акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд ОСОБА_1 21 червня 2021 року проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 6820.
Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатами проведеного тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 0,54% проміле. Цей результат ОСОБА_1 не оспорював, про що свідчить його власноручний підпис у цій роздруківці, а також у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння у графі «з результатом огляду згоден».
Відповідно до відомостей відеозапису, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, на що ОСОБА_1 у добровільному порядку висловив бажання проходити огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest. За результатами тестування за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, показники вказаного тесту склали 0,54 % проміле алкоголю, щодо якого ОСОБА_1 жодних зауважень не висловлював, погодився із результатами огляду.
Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем транспортним засобом Mazda 3, державний номерний знак ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 , є безпідставними та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами. Такі показання свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Наведене спростовується відеозаписом події, яким підтверджується факт зупинки екіпажем 3101 автомобіля ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення п. 31.4.7е Правил дорожнього руху, тобто за відсутність бризговиків, за що відносно ОСОБА_1 винесено постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Та обставина, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції не зазначено про долучення до протоколу відеозапису з бодікамери не є істотним недоліком даного протоколу та безумовною підставою для визнання його недопустимим, оскільки відповідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що дотримано як працівниками поліції, так і судом.
Також є необґрунтованими твердження апеляційної скарги в частині того, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, так як із матеріалів справи вбачається, що в цьому процесуальному документі зазначені всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема відомості про особу, яка притягається до відповідальності, дата і місце його складання, місце, час вчинення і суть правопорушення (об'єктивна сторона) конкретний пункт Правил дорожнього руху 2.9а і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП тощо.
Сам протокол складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості. Якихось істотних недоліків протоколу, які б тягли визнання його недопустимим доказом, не вбачається.
Суд апеляційної інстанції вважає, що наявність на копії протоколу про адміністративне правопорушення додаткових підписів осіб, які відсутні в оригіналі протоколу жодним чином не спростовують фактичних обставин події правопорушення та не перешкоджає всебічному та об'єктивному судовому розгляду справи.
Аргументи захисника щодо не засвідчення доданих до протоколу відеозаписів електронним цифровим підписом суд також оцінює критично, оскільки вказане засвідчення не передбачене чинним КУпАП, зокрема, ст. 266 (аналогічно, як і КПК України), а Кодексом адміністративного судочинства встановлено порядок здійснення судочинства іншої юрисдикції. Крім того, відсутність засвідчення електронним цифровим підписом відеозапису не спростовує відображені на ньому події.
Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду та його результатами та іншими матеріалами справи.
Посилання адвоката на відсутність доказів використання оригінальних мундштуків Drager Alcotest Mouthpieces Standart та Drager Alcotest Mouthpieces Standart з клапаном жодним чином не впливає на дотримання процедури проведення огляду ОСОБА_1 та достовірність його результатів. Окрім того, жодних зауважень в ході проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest щодо герметичності обраного самостійно мундштука ОСОБА_1 не висловлював.
Згідно п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 р/№1452/735 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до характеризуючих даних портативного газоаналізатора Alcotest 6820 «Drager» границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле - у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 проміле.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вищенаведене свідчить про виявлення у ОСОБА_1 вмісту алкоголю поза межами похибки, заявленої виробником алкотестера, а тому, суд першої інстанції дійшов до законного та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Так, виходячи з наведеного в ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 було виявлено алкоголь 0,54% проміле, що не знаходиться на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу, що не перебуває в межах допустимих норм та є наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, та його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Салія Д.В., котрий діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 12 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко