Справа № 525/68/24 Номер провадження 22-ц/814/3374/24Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю.І. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
19 грудня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
секретар Ванда А.М.
розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23 липня 2024 року, постановлену суддею Ячало Ю.І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не відповідає виконанню,
Із 18.01.2024 у провадженні Великобагачанського районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., Миргородський ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не відповідає виконанню.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15.07.2024 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 24.05.2021, зареєстрований у реєстрі за №50473, про стягнення грошових коштів в сумі 45 955,00 грн. з ОСОБА_1 , як заборгованості за кредитним договором №641077 від 23.11.2018, на користь ТзОВ «Веллфін», таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто із ТОВ «Веллфін» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 816,80 грн.
19.07.2024 представник позивача - адвокат Горева В.Ю. звернулася в суд із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути із ТзОВ «Веллфін» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 7 200,00 грн. На підтвердження розміру стягнення адвокатом надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги; договір №01.01-24 про надання правничої (правової) допомоги від 16.01.2024; акти приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 26.02.2024 та 17.07.2024; квитанції від 26.02.2024 на суму 4000,00 грн., від 17.07.2024 на суму 3200,00 грн.; детальний звіт про надану правничу(правову) допомогу від 17.07.2024; згоду на укладення договору про надання правничої допомоги та довіреність на ім'я Дашкеєва В.Г.
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.07.2024 у прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача - адвоката Горєвої В.Ю. відмовлено.
Ухвала районного суду вмотивована тим, що позивач та його представник не зверталися до суду із заявою про намір подавати докази на підтвердження розміру судових витрат після ухвалення судового рішення по суті спору, яким вирішено усі позовні вимоги, а також питання судових витрат та спосіб виконання рішення.
Позивач із такою ухвалою районного суду не погодилась та оскаржила її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішенням, яким задовольнити заяву про стягнення правничих витрат.
Зазначає, що у позові був наведений попередній орієнтовний розрахунок судових витрат. В ході судового провадження представником позивача - адвокатом Горевою В.Ю. через систему «Електронний суд» надіслано суду заяву про те, що остаточний розрахунок судових витрат буде надано суду додатково. Після постановлення судового рішення по суті спору, адвокат позивача надіслала суду докази на підтвердження правничих витрат та їх оплати позивачем.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.09.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до удового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 06.09.2024.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Позивачем подано до апеляційного суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Інші учасники судового процесу в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Із матеріалів справи убачається, що 18.01.2024 в інтересах позивача ОСОБА_1 адвокат Горева В.Ю. звернулася в суд із позовом до ТзОВ «Веллфін» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; вказавши у позовній заяві, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить суму правничої (правової) допомоги послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн./а.с.1-3/
15.07.2024 представник позивача - адвокат Горева В.Ю. в системі «Електронний суд» сформовано та подано до районного суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити. Зазначено, що докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат будуть надані після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг./а.с.94/
19.07.2024 представник позивача - адвокат Горева В.Ю. звернулася до районного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути із ТзОВ «Валлфін» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 7200,00 грн. згідно договору №01.01-24 від 16.01.2024, надавши детальний звіт про надану правничу допомогу, складений 17.07.2024 між адвокатом Горевою В.Ю. та ОСОБА_1 /а.с.101-110/
Відмовляючи у прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача - адвоката Горевої В.Ю. про вирішення питання відшкодування судових витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що до закінчення судових дебатів у справі позивач, представник позивача не зробили відповідну заяву про намір подавати докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої наведеної норми).
За правилами частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зі змісту позовної заяви убачається, що позивачем зазначалось про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ним очікується понести у зв'язку із розглядом справи.
15.07.2024, тобто в день судового засідання, представником позивача Горевою В.Ю. подано заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, а також зазначено, що докази будуть надані після підписання акту приймання-передачі наданих послуг; 19.07.2024, у строк передбачений ч.8.ст.141 ЦПК України, представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ТзОВ «Валлфін» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 7200,00 грн. з наданням належних доказів понесених витрат.
Отже, оскільки документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано протягом п'яти днів із дня ухвалення рішення, колегія суддів визнає наявними підстави для ухвалення додаткового рішення, а тому висновок районного суду про відмову в ухваленні додаткового рішення є помилковим.
При визначенні розміру правничих витрат колегія суддів ураховує наступне.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №925/1545/20 від 18.02.2022.
У постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №824/9/22 зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Відтак, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Як убачається із матеріалів справи представництво інтересів позивача в суді першої інстанції забезпечувалося адвокатом Горева В.Ю. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1191678 та договору №01.01-24 про надання правничої (правової) допомоги від 16.01.2024, укладеного в інтересах ОСОБА_1 її представником на підставі нотаріально посвідченої довіреності Дашкеєва В.Г./а.с.5, 107-110/
26.02.2024 між адвокатом та клієнтом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 на підставі довіреності) складено Акт приймання-передачі правничої (правової) допомоги, яким погоджено, що виконавець надав замовнику послуги за Договором №01.01-24 від 16.01.2024 в об'ємі за переліком послуг узгодженим номерами «1» - «2» п.1.2 наведеного договору, а саме:
- «п.1. Юридичний аналіз документів, консультацій Клієнта з питань цивільного права та процесу щодо звернення до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 1 год., вартістю 800,00 грн.»;
- «п.2. Складання та подання до Великобагачанського районного суду Полтавської області позовної заяви до ТзОВ «Веллфін» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 4 год., вартістю 3200,00 грн.».
Вартість правничої допомоги складає 4000,00 грн., сплачених згідно з квитанцією від 26.02.2024./а.с.105/
17.07.2024 між адвокатом та клієнтом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 на підставі довіреності) складено Акт приймання-передачі правничої (правової) допомоги, яким погоджено, що виконавець надав замовнику послуги за Договором №01.01-24 від 16.01.2024 в об'ємі за переліком послуг узгодженим номерами «4» та «6» п.1.2 наведеного договору, а саме:
- п.4. Складання тексту та подання до Великобагачанського районного суду Полтавської області клопотань, заяв, нормативно-правових обґрунтувань та уточнень, додаткових пояснень та інших процесуальних документів у справі за позовом клієнта до ТзОВ «Веллфін» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 1 год. вартістю 800,00 грн.;
- п.6. Представництво інтересів клієнта та участь у судовому засіданні у справі 3 год. вартістю 2400,00 грн.
Вартість правничої допомоги становить 3200,00 грн., сплачених клієнтом згідно квитанції від 17.07.2024./а.с.104/
За встановлених обставин, із огляду на характер спірних правовідносин, проаналізувавши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, апеляційний суд вважає, що заява представника позивача - адвоката Горевої В.Ю. про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню. І хоча умови оплати адвокатських послуг є договірними, колегія суддів вважає за доцільне застосувати позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, за якої такі зобов'язання не є обов'язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, дослідивши умови договору про надання правничої (правової) допомоги та акти приймання-передачі виконаних робіт, враховуючи, що у справі не проводилися судові засідання з підстав неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, про що секретарем судового засідання складалися довідки, підстав для відшкодуванню позивачу витрат, пов'язаних із участю адвоката у судових засіданнях (2400,00 грн.) колегія суддів не вбачає. Разом із цим апеляційний суд визнає наявними підстави для відшкодування правничих витрат, понесених позивачем у суді першої інстанції у розмірі 4800,00 грн.,що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Доводів на спростування викладеного ТзОВ «Веллфін» не наведено. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню із постановленням рішення про часткове задоволення заяви представника позивача - адвоката Горева В.Ю. про ухвалення додаткового рішення та стягнення із ТзОВ «Веллфін» на користь ОСОБА_1 правничих витрат у розмірі 4800,00 грн. В іншій частина заяви слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23 липня 2024 року - скасувати.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Горева Вікторії Юріївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (ЄДРПОУ 39952398) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4800,00 грн.
В іншій частині заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19.12.2024.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак