Справа № 554/1654/24 Номер провадження 22-ц/814/3271/24Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
12 грудня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Чумак О.В.,
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
за участю секретаря Галушко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Приліпко Ірини Леонідівни на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 червня 2024 року, ухвалене суддею Сініциним Е.М., дата складання повного тексту рішення не вказана, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінфорс», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що при вчиненні виконавчого напису №16738, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 14 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 7455,00 грн., було порушено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: виконавчий напис викладено на спеціальному бланку, а не на оригіналі документа, а кредитний договір не підписано власноруч позивачем, що є обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису, згідно переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172, яким нотаріус не керувався під час вчинення виконавчого напису.
Просила визнати виконавчий напис №16738, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 14 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 7 455,00 грн., таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ТОВ «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн та судовий збір за подачу позову.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 26 червня 2024 року в позові ОСОБА_1 до ТОВ «Фінфорс», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Приліпко І.Л. Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Стягнути з ТОВ «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені в апеляційному провадженні: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що виконавчий напис нотаріуса було здійснено з порушенням вимог постанови КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року, а саме кредитний договір не був нотаріально посвідчений. Крім того, вважає, що відповідачам не надано жодних доказів щодо безспірності заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 08 грудня 2019 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 727547-А. Відповідно до умов договору позивач отримала кредитні кошти у розмірі 3000 грн., під 1,65 % в день, строком - 30 календарних днів.
Виконавчим написом №16738 від 14 серпня 2020 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горай О.С. підтверджується, що з позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованість у розмірі 7 455,00 грн. за кредитним договором № 727547-А від 08 грудня 2019 року.
Зі змісту виконавчого напису вбачається, що ТОВ «Фінфорс» є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «СС ЛОУН» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-37 від 12 лютого 2020 року.
04 вересня 2020 року постановою приватного виконавця Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження ВП № 62952882, щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 16738 від 14 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 , що підтверджується копією вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Перелік документів, по яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
У пункті 1 Переліку розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з постановою № 662 Перелік документів було доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким передбачалося, що для одержання виконавчого напису на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються оригінал кредитного договору; та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті самі наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.
Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
Як вбачається з матеріалів справи виконавчий напис нотаріуса було вчинено 14 серпня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
При цьому, кредитний договір №727547-А між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 був укладений у простій письмовій формі та підписаний електронним підписом без нотаріального посвідчення даного договору, а отже при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було дотримано порядку вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
До аналогічного висновку прийшов Верховий Суд у постановах від 06 грудня 2023 року у справі № № 299/5183/21 та від 19 червня 2024 року у справі № 712/11552/23.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Приліпко І.Л. Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26 червня 2024 року слід скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінфорс», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис №16738, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 14 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 7 455,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на задоволення вимог апеляційної скарги з ТОВ «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір сплачений останньою за подачу позову у розмірі 1211 грн. 20 коп., за подачу апеляційної скарги у розмірі 1816 грн. 80 коп.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Приліпко Ірини Леонідівни - задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26 червня 2024 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис №16738, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович 14 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості у розмірі 7 455,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений останньою за подачу позову у розмірі 1211 грн. 20 коп., за подачу апеляційної скарги у розмірі 1816 грн. 80 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2024 року.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді Ю.В.Дряниця
Л.І. Пилипчук