Житомирський апеляційний суд
Справа №278/4694/24 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
23 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Коломієць О.С.
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №278/4694/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Літвин О.О. в м. Звягель Житомирської області,
У серпні 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1147-8978 від 29.01.2023 в розмірі 16 000 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 3200 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 12 800 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 29 січня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1147-8978. Вказує, що відповідно до умов укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 3200,00 грн зі строком кредитування 300 днів, базовий період - 18 днів; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна % ставка - 3,00% в день. Зазначає, що банк виконав взяті на себе зобов'язання та надав кошти в кредит. Вказує, що відповідач отримавши кредитні кошти, умови кредитного договору не виконала, кредитні кошти в установлений графіком строк не повернула. Зазначає, що станом на 25 червня 2024 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 31 712,00 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 3200,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 28 512,00 грн. Проте вказує, що до відповідача було застосовано програму лояльності, а саме частково списано заборгованість за нарахованими процентами у сумі 15 712,00 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 000 грн. Враховуючи вищевикладене просить стягнути з ОСОБА_1 16 000 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 3200 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 12 800 грн.
Рішенням Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 листопада 2024 року у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що відповідач попередньо ознайомилася з договором та правилами надання споживчих кредитів, паспортом споживчого кредиту, інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1147-8978 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови. Вказує, що на підтвердження укладання кредитного договору №1147- 8978 від 29.01.2023 було надано до суду електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «A2272».
Звертає увагу на те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність», не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Вказує, що оскільки, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ по рахунку ОСОБА_1 у тому числі будь які документи про отримання чи використання відповідачем кредитних коштів (про рух таких коштів) є неможливим. Звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надавався лист (довідка) АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту №1147-8978 від 29.01.2023, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 . Зазначає, що перерахування відповідачу суми кредиту за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк», а не безпосередньо ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було обумовлено наявністю укладеного між ними 02 грудня 2019 року договору №4010 від 02.12.2019 про надання послуг в системі LiqPay.
Вказує, що з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем. Вважає, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 29 січня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1147-8978.
Підписанням Договору відповідач підтвердила, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», на веб-сайті http//:creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (п.11.3.1 договору).
Також підписанням договору відповідач підтвердив, що невід'ємною частиною цього договору є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (п.11.12 договору).
Згідно з п. 2.2 договору кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позивальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3200 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період 18 днів; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна % ставка - 3,00% в день.
Згідно з п. 4.9. договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 756335%.
Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 32 000 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 28 800 грн (п. 4.10 договору).
На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором №1147-8978 від 29.01.2023 на картковий рахунок НОМЕР_1 у розмірі 3200 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 25.06.2024 борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 31 712,00 грн та складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом - 3200 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 28 512,00 грн.
В подальшому, позивачем було застосовано до відповідача програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими відсотками у сумі 15 712,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 000 грн.
Як вбачається зі змісту кредитного договору (п. 12 Реквізити сторін), в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, а саме НОМЕР_1 .
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.10 постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження дотримання сторонами вимог ст.11 Закону під час укладання договору №1147-8978від 29.01.2023. Зокрема, суду не представлено доказів ознайомлення відповідача з текстом наданого позивачем договору та його згоди з викладеними в ньому умовами. У матеріалах справи відсутні докази підписання договору електронним цифровим підписом. Інформація про підписання відповідачем договору за допомогою одноразового ідентифікатора створена заінтересованою особою. Будь-яких беззаперечних доказів використання ОСОБА_1 такого засобу підписання договору не надано. Позивачем також не надано належних доказів на підтвердження факту отримання відповідачем коштів за вищезазначеним договором.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало суду копію договору про відкриття кредитної лінії №1147-8978 від 29 січня 2023 року.
В договорі про відкриття кредитної лінії, зазначено, що він був підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А2272.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів приходить до висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Разом з тим, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало суду першої інстанції належних доказів на підтвердження надання відповідачу кредиту.
Виконання переказу кредитних коштів відповідачу, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» доводило довідкою про перерахування суми кредиту №1147-8978 від 29.01.2023 ОСОБА_1 за допомогою системи LiqPai, платіж: 2203591027, дата: 29.01.2023, карта НОМЕР_1 , тип операції: видача кредиту, сума платежу: 3 200грн.
Разом з тим, вказана вище довідка про перерахування кредиту за договором №1147-8978 від 29.01.2023 була сформована та підписана самим директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1147-8978 від 29 січня 2023 року позивач не надав.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача кредитної заборгованості, оскільки належних та допустимих доказів про те, що позивачем надано кредит відповідачу у розмірі 3200 грн., шляхом перерахування коштів на банківську картку ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції надано не було.
Доводи апеляційної скарги не підтверджують надання відповідачу кредиту за договором №1147-8978 від 29.01.2023.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
До апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало договір №4010 про надання послуг в системі LiqPai від 02.12.2019 та моніторинг дій користувача ( ОСОБА_1 ) в Інформаційно-телекомунікаційній системі.
Разом з тим, частинами 2, 3 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало доказів неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від банку.
Відтак, долучені до апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» докази не підлягають прийняттю та дослідженню апеляційним судом.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення.
Рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді