Справа № 166/580/22 Провадження №11-кп/802/677/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 грудня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 19 вересня 2024 року щодо ОСОБА_8 ,
Начальник Ковельського РС №2 філії ДУ "Центр пробації" у Волинській області ОСОБА_9 звернувся до суду із поданням про звільнення від покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого Ратнівським районним судом Волинської області вироком від 23.08.2022 за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України до покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області ухвалою від 22.11.2023 замінив невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання на невідбутий строк, а саме 1 рік 6 місяців 20 днів виправних робіт із відрахуванням у дохід держави 20% заробітку щомісячно.
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_8 визначене покарання не відбуває, оскільки згідно з наказом № 81-од начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2024 призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації у складі команди № НОМЕР_1 , перебуває у військовій частині. Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.57 КК України виправні роботи не застосовуються до військовослужбовців.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 19 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання начальника Ковельського РС №2 філії ДУ "Центр пробації" у Волинській області ОСОБА_9 ..
У поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду незаконною. Посилається на те, що в ході відбуття покарання у вигляді виправних робіт засуджений ОСОБА_8 набув статусу військовослужбовця, що виключає застосування до нього покарання у виді виправних робіт. Зазначає на те, що суд в оскаржуваному рішенні не навів мотивації того, які саме нормативно-правові акти порушено органом пробації при зверненні до суду із поданням. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою подання Ковельського РС №2 філії ДУ "Центр пробації" у Волинській області про звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 у виді виправних робіт задовольнити повністю.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, виклав основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував апеляційну скаргу і просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно з вимогами ч.3 ст.370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
При розгляді подання органу пробації щодо ОСОБА_8 суд першої інстанції дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно матеріалам кримінального провадження, вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 23.08.2022, який набрав законної сили 04.11.2022, ОСОБА_8 засуджений за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України на підставі ст.ст.70, 71 КК до покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.11.2023, яка набрала законної сили 23.01.2024, засудженому ОСОБА_8 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання на невідбутий строк, а саме 1 рік 6 місяців 20 днів виправних робіт у ФОП ОСОБА_10 з відрахуванням 20% від заробітної плати у дохід держави щомісячно.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 81-од від 06.03.2024 солдата ОСОБА_8 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації.
Згідно ч.1 ст.74 КК України, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
У свою чергу Законом України про кримінальну відповідальність визначено підстави звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ст.75 КК України), із випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст.79 КК України), у зв'язку зі закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст.80 КК України), умовно-дострокове звільнення (ст.81 КК України), заміна невідбутої частини покарання більш м'яким (ст.82 КК України), вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст.83 КК України), за хворобою (ст.84 КК України), у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу засудженого для обміну як військовополоненого (ст.84-1 КК України), на підставі закону України про амністії або акта про помилування (ст.85 КК України).
Таким чином, законодавством визначено вичерпний перелік підстав звільнення від покарання або його відбування.
Окрім цього, порядок звільнення особи (засудженого) від відбування покарання встановлено ст.539 КПК України.
Частина 2 статті 57 КК України передбачено, що виправні роботи не застосовуються до ряду осіб, в тому числі військовослужбовців.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, апеляційний суд доходить до висновку про те, що орган пробації звернувся до суду з клопотанням, порядок вирішення якого не передбачено кримінальним процесуальним законом, та підстави такого звільнення відсутні у законі про кримінальну відповідальність.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_8 був призваний на військову службу до Збройних сил України після ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.11.2023, якою йому замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання на невідбутий строк, а саме 1 рік 6 місяців 20 днів виправних робіт, не має законних підстав для звільнення останнього від відбування покарання у виді виправних робіт, та відсутні мотиви для задоволення поданого клопотання начальника Ковельського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Закон про кримінальну відповідальність, яким визначено порядок та підстави звільнення особи від покарання та його відбування, має вищу юридичну силу над підзаконним нормативно-правовим актом - наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі", який передбачає вирішення питання про звільнення від відбування покарання засудженого до виправних робіт, який після винесення судового рішення призваний на військову службу.
Підстав для скасування ухвали суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 19 вересня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: