Ухвала від 18.12.2024 по справі 761/46239/24

Справа № 761/46239/24

Провадження № 1-кс/761/30525/2024

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22023000000001249 від 26.12.2023

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22023000000001249 від 26.12.2023.

Клопотання мотивоване тим, що 2 відділом 4 управління Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001249 від 26.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

За обставин викладених у клопотанні, 04.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва за місцем проживання фінансового директора ТОВ «Українська агропромислова група» (код ЄДРПОУ 35429229) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон IpHone 15 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , на якому містяться встановленні мобільні додатки для листування в т.ч. «Telegram» з значною кількістю груп для спілкування, робочих чатів ТОВ «Українська агропромислова група», документи на відвантаження, заявки, товарно-матеріальні накладні які стосуються ТОВ «Українська агропромислова група», з наявним паролем логічного захисту - пароль цифровий «НОМЕР_4»;

- ноутбук MacBook Pro серійний номер FVFDFD16P3XY, на якому містяться встановлені мобільні додатки в яких є наявне робоче листування з ОСОБА_5 , щодо оплати мінеральних добрив, в т.ч. листування з ОСОБА_6 про наявність товару та актуальні ціни на товари, та іншого змісту, з наявним паролем логічного захисту - пароль цифровий «НОМЕР_5» із зарядним пристроєм;

Як зазначає прокурор у клопотанні, на даній техніці можуть зберігатись відомості, які містять важливе доказове значення для досудового розслідування, таким чином з метою проведення судово-технічної експертизи пристроїв - здійснено їх вилучено.

04.12.2024 слідчим вилучені речі визнано речовим доказом.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, під час проведення обшуку вилучено техніку, яку визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні, вказав, що постановою слідчого призначено комп'ютерно-технічну експертизу, просив клопотання задовольнити, а також долучив додаткові документи.

Володілець майна в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомлений.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, документи, що долучено в судовому засіданні, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що 2 відділом 4 управління Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001249 від 26.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

04.12.2024, на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2024, справа №761/44620/24 в межах даного кримінального провадження проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон IpHone 15 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ; ноутбук MacBook Pro серійний номер FVFDFD16P3XY із зарядним пристроєм, які 04.12.2024 постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , визнано речовим доказом.

09.12.2024 постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , призначено комп'ютерно-технічну експертизу.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.

Прокурор заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Усталена практика ЄСПЛ свідчить, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, ЄСПЛ пов'язує із видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв'язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення ЄСПЛ по справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора слідчим суддею не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, що слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 04.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон Ipнone 15 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ;

- ноутбук MacBook Pro серійний номер FVFDFD16P3XY, із зарядним пристроєм.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідча суддя ОСОБА_1

Попередній документ
123973419
Наступний документ
123973421
Інформація про рішення:
№ рішення: 123973420
№ справи: 761/46239/24
Дата рішення: 18.12.2024
Дата публікації: 26.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Розклад засідань:
16.12.2024 13:40 Шевченківський районний суд міста Києва
18.12.2024 11:00 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
КВАША А В
суддя-доповідач:
КВАША А В