Справа № 761/47205/24
Провадження № 1-кс/761/31165/2024
18 грудня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованої, має на утримані одну малолітню дитину, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024100100004244 від 21.10.2024
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024100100004244 від 21.10.2024.
Клопотання мотивоване тим, що Слідчим відділенням ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100004244, розпочатого 21.10.2024, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, 17.12.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
17.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, а саме:
-протоколом затримання ОСОБА_4 від 17.12.2024;
-протоколом проведення обшуку від 17.12.2024, що проведено у приміщенні квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка перебуває у користуванні ОСОБА_4 під час якого працівниками поліції виявлено та вилучено два зіп-пакети з порошкоподібною речовиною;
-протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були залучені при проведенні слідчих дій за участю ОСОБА_4 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Слідча у клопотанні наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрювана може:
-переховуватися від органів досудового розслідування і суду;
-незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні;
-вчинити інше правопорушення.
Таким чином, до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що у даному кримінальному провадженені здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що під час її затримання у неї не було вилучено наркотичних речовин, вважала, що підозра у вчиненні їй інкримінованого правопорушення є необґрунтованою, , повідомила, що деякий час вживала наркотичні засоби, водночас збуту наркотичних засобів не здійснювала, просила відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_3 , заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є необґрунтованою, просив врахувати дані про особу ОСОБА_4 , її сімейний стан, остання має постійне місце проживання у м. Києві. Просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Розглянувши клопотання, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що Слідчим відділенням ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100004244, розпочатого 21.10.2024, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
3.Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо).
5.Які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття особою процесуального статусу підозрюваного.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Сторона обвинувачення зазначає, що 17 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчиненому особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено та здійснено з дотриманням вимог, визначених статтями 277, 278 КПК України.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 було належно повідомлено про підозру, а тому вона має статус підозрюваної у цьому провадженні у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Оскільки санкція статті за ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, відповідно, до неї може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних наразі під час досудового розслідування матеріалів, детальний перелік яких наведено у клопотанні, та які дослідженні безпосередньо в судовому засіданні під час його розгляду.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_4 була причетна до дій, пов'язаних із незаконним придбанням та зберіганням з метою збуту психотропної речовини, вчиненому особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, за попередньою змовою групою осіб.
Щодо заявлених обвинуваченням ризиків слід вказати наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування і суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні; вчинити інше правопорушення.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна
На переконання слідчої судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику, що узгоджується із практикою ЄСПЛ.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків та на інших підозрюваних.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та інших підозрюваних.
Слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше судима, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з огляду на спосіб, обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, на думку слідчої судді, є також ризик щодо можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру перебуває на початковій стадії, не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Окрім того, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваної та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів у порівнянні з триманням під вартою - домашній арешт, особиста порука, особисте зобов'язання слід вказати на таке. На переконання слідчої судді, із урахуванням встановлених вище обставин жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам, та забезпечити мету застосування запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, при цьому слідчим суддею враховано і відомості щодо особи підозрюваної, її сімейний стан, міцність соціальних зв'язків та інші обставини.
Слідча суддя критично оцінює доводи захисника щодо обрання запобіжного не пов'язаного з триманням під вартою. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким.
Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 хоч і має соціальні зв'язки, в той же час, вони не є такими, які забезпечать виконання нею своїх процесуальних обов'язків та зможуть запобігти ризикам встановленим під час розгляду клопотання. Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування саме у виді тримання під вартою.
Крім того, слідча суддя вважає, що слід визначити підозрюваній заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про його особу, про спосіб його життя, яка здатна забезпечити виконання підозрюваній покладених на неї обов'язків, та з урахуванням стадії досудового розслідування має бути призначена у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо можливого переховування, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних та вчинення іншого кримінального правопорушення існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваної, у зав'язку з чим обґрунтованим є покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 194, 331, 323,372. 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 12 лютого 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_4 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку;
- здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в'їзд в Україну
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_10