печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9330/22-ц
24 вересня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: Бугая О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - відповідач, Уповноважений ВРУ з прав людини) про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2023 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2019 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
В судове засідання 24.09.2024 року з'явився представник відповідача Бугай О.О .
Дослідивши матеріали справи, головуючий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід з наступних підстав.
Так, ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Уповноваженого ВРУ з прав людини про відшкодування моральної шкоди, яка завдана у зв'язку з не притягненням працівників Печерського районного суду м. Києва до відповідальності.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
У відповідності до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдта (Hauschildt Case)», номер 11/1987/134/188, зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (серед інших прецедентів, рішення у справі «Де Каббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року).
В свою чергу, у Рішенні по справі «П'єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 01.10.1982, заява № 8692/79, Європейський Суд з прав людини вказав (п.30): не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Вказаний висновок, що потім був підтриманий у наступних рішеннях Суду, зокрема, у справі «МакГоннелл проти Сполученого Королівства» (McGonnell v. the United Kingdom), заява № 28488/65, § 51, ECHR 2000, та Клейн та інші (Kleyn and Others), започаткував розмежуванням критеріїв неупередженості (безсторонності): - суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; - об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад відсутність будь яких сумнівів у його безсторонності.
Таким чином, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумнів у його об'єктивності.
Оскільки предметом спору у даній справі стосується притягнення до відповідальності працівників Печерського районного суду м. Києва, де головуючий суддя працює, то з метою уникнення будь яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді, попередження надходження скарг на дії головуючого по даній справі, розгляд яких займає тривалий час, попередження конфліктних ситуацій, з метою процесуальної економії, суд вважає за необхідне заявити самовідвід.
Як визначено у ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди.
Цивільну справу № 757/9330/22-ц передати для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 24.09.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко