19.12.2024 Справа № 756/3749/23
Унікальний № 756/3749/23
Провадження № 2-о/756/10/24
28 жовтня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
секретаря - Безклейної К.О.,
за участі заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Київська міська рада,
У березні 2023 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Інешти, Теленештенського району Молдови, що була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла його бабуся ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 спадщину фактично прийняла її донька ОСОБА_4 , оскільки вона на момент смерті своєї матері проживала разом з нею за адресою АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 .
За своє життя ОСОБА_5 вчинила заповіт на користь свого сина ОСОБА_1 .
Заявник зазначає, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.02.2023 року за №19/02-31 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину квартири, якою володіла ОСОБА_2 та яку фактично прийняла у спадок її донька - ОСОБА_5 з тих підстав, що спадкоємець не надав документів, що підтверджують факт родинних стосунків ОСОБА_2 з ОСОБА_5 , а саме того, що ОСОБА_2 була матір'ю останньої.
Заявник вказує, що у повторному свідоцтві про народження матері заявника, яке було отримано нею в 1963 році у віці 18 років (для оформлення паспорту) зазначено ім'я матері ОСОБА_6 . Це пов'язано з тим, що за життя бабусю заявника ОСОБА_7 (молдованку за національністю) всі називали ОСОБА_6 . Будь-яких документів, щодо зміни прізвища бабусі з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » в сім'ї не збереглося. Витребувати відомості з архівів ЗАГС Челябінської області російської федерації на сьогоднішній день не вбачається можливим.
Заявник зазначає, що той факт, що ОСОБА_2 є рідною матір'ю ОСОБА_5 підтверджується тим, що вона ще з 1975 року була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 разом зі своєю донькою, її чоловіком та її сином ОСОБА_10 та всі разом приймали участь у приватизації даної квартири.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву та просив суд задовольнити вимоги у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлені належним чином, направили до суду відзив у якому просили прийняти рішення згідно норм чинного законодавства.
Суд вислухавши заявника, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пікалової В.В. від 17.02.2023 року №19/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину квартири АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з ненаданням необхідних документів, що підтверджують родинні зв'язки його матері з її матір'ю.
За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження встановлюються факти, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З Свідоцтва про народження НОМЕР_1 вбачається, що матір'ю заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 , 1945 року народження до одруження « ОСОБА_8 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 від 17.06.1965 року.
Свідоцтво про народження є документом, що підтверджує факт реєстрації народження дитини.
У відповідності до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Таким чином, саме свідоцтво про народження підтверджує факт походження дитини від конкретного чоловіка та жінки, які відповідно відображаються матір'ю та батьком дитини.
За правилами ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено, крім іншого, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
При цьому, заявником надано суду копію повторного Свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 31.07.1963 року, з якого чітко вбачається, що матір'ю ОСОБА_11 є ОСОБА_12 , молдаванка за національністю.
Будь-яких документів, щодо зміни ОСОБА_12 імені « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 », прізвища « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_8 » матеріали справи не містять.
За таких обставин, з огляду на наявність Свідоцтва про народження ОСОБА_11 з якого чітко прослідковується походження дитини від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , суд не вбачає можливим встановлення факту материнства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_11 і, відповідно, поставити під сумнів чинний документ про народження дитини.
Приймаючи рішення у даній справі, суд звертає увагу, що із наявної довідки Форма №3 від 30.01.2008 року, виданої ОСОБА_5 Комунальним підприємством «Житлосервіс «Куренівка» у Оболонському районі м. Києва, у якій зазначено осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_5 (власник); ОСОБА_14 (син); ОСОБА_2 (мати); ОСОБА_1 (син), не вдається встановити, що ОСОБА_2 є матір'ю саме ОСОБА_5 , та бабусею заявника ОСОБА_1 . Більше того, вказана довідка хоч і посвідчує місце та час реєстрації осіб за конкретною адресою, однак не є належним та допустимим доказом походження дитини.
Враховуючи надані заявником докази, у суду не має підстав для задоволення вимог заяви. З огляду на зазначене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви про встановлення факту.
На підставі ст. 133 СК України, ст.ст. 12, 19, 80, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 315-319 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Київська міська рада, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 19 грудня 2024 року.
Суддя А.В. Шевчук