11.12.2024 Справа № 756/739/24
Справа № 756/739/24
Провадження № 2/756/1805/24
11 грудня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Колядінцевій П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Каменєва-Тинів Наталя Валеріївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Каменєва-Тинів Н.В., про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову зазначає, що з 1978 року проживала однією сім'єю із своєю похресницею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки ОСОБА_2 померли, вона не була заміжня, не мала дітей та будь-яких родичів, всі турботи та витрати з лікування та поховання ОСОБА_2 несла позивачка та її діти.
Оскільки вона проживала з ОСОБА_2 не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, інших спадкоємців померла не має, ОСОБА_1 просить суд визнати факт проживання однією сім'єю із ОСОБА_2 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 .
Представник Київської міської ради надіслав до суду пояснення щодо позову, у яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, зокрема зазначає про відсутність належних доказів на підтвердження ведення спільного господарства, наявності взаємних прав та обов'язків між позивачкою та спадкодавцем. При цьому просить проводити розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Каменєва-Тинів Н.В. у судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 21).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії № НОМЕР_2 (а.с. 45).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 14).
Згідно інформаційних довідок зі спадкового реєстру № 77073533, № 77073471 інформація про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у спадковому реєстрі відсутня (а.с. 98, 100).
Як вбачається з листа Оболонського відділу ДРАЦС у м. Києві № 1069/33.5-80 від 30.05.2024 за даними державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, народження дітей відносно ОСОБА_2 по відділу не виявлено (а.с. 120).
Відповідно до свідоцтва про право власності від 19.11.2010 серії НОМЕР_4 , посвідченого виконавчим органом Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація), квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 18).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 13).
Згідно довідки про причину смерті ОСОБА_2 померла від дисциркуляторної енцефалопатії (а.с. 12).
Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 за період з 07.06.2023тпо 21.12.2023 за вказаною адресою була зареєстрована ОСОБА_2 з 09.07.1987 по 08.06.2023 року (а.с. 78).
ОСОБА_6 , який є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , укладав договір про надання ритуальних послуг № 326 від 09.06.2023 та договір про надання ритуальної послуги з оформлення свідоцтва про смерть № 248 від 09.06.2023 та підписував акти приймання-передачі наданих послуг за вищевказаними договорами (а.с. 22, 24-27).
04.11.2023 ОСОБА_7 звернулася до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Каменєвої-Тинів Н.В. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с. 67).
27.12.2023 ОСОБА_7 звернулася до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Каменєвої-Тинів Н.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 79).
27.12.2023 приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Каменєвою-Тинів Н.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на кватиру АДРЕСА_1 (а.с. 81).
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що проживає у квартирі АДРЕСА_3 , є сусідкою ОСОБА_1 , яка проживає на 6 поверхів нижче. ОСОБА_2 знає, зростали разом. Зазначила, що ОСОБА_1 проживала у квартирі 48 , а ОСОБА_2 у квартирі 47 . У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були дружні відносини. ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_2 після смерті її батьків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).
Як роз'яснено у абз. 1 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
При цьому, для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України позивачеві необхідно довести два юридичних факти: проживання однією сім'єю із спадкодавцем; на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 року у справі №1-8/99 зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Враховуючи, що під час судового розгляду установлено, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 були сусідами, спільно проводили дозвілля, однак будь яких належних та допустимих доказів того, що їх відносини мали характер сімейних, а саме: ведення ними спільного господарства, їх пов'язаності спільним побутом, спільної участі у витратах на утримання житла, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування жилим приміщенням, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків один по відношенню до іншого, надання взаємної допомоги, чи існування інших обставин, які б засвідчували реальність сімейних відносин у порушення вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України не надано, суд дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_1 факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_9 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При цьому суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та не бере їх до уваги при вирішенні спору, оскільки ОСОБА_6 є сином позивачки, а ОСОБА_10 є цивільною дружиною ОСОБА_6 , що вказує про упередженість цих показів, а також особисту зацікавленість свідків у результатах розгляду справи.
Разом з тим, надані стороною позивача договори на виконання робіт у квартирі АДРЕСА_1 , квитанції про оплату цих договорів та квитанції про оплату комунальних послуг за цією ж адресою не підтверджують понесення ОСОБА_1 витрат, оскільки згідно наданих документів, оплату вона не здійснювала, а платником вказана інша особа. При цьому, суд критично ставиться до запису ОСОБА_11 про оплату частини замовлення з встановлення дверей з ПП ОСОБА_12 (а.с. 161) та прийняття замовлення в акті виконаних робіт з ФОП ОСОБА_13 (а.с. 163), оскільки ці записи могли бути написані власноруч ОСОБА_1 вже після підписання вказаних документів.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю, підстав для визнання права власності в порядку спадкування за законом суд також не вбачає.
За таких обставин позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Інші доводи позивачки не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись статтями 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Каменєва-Тинів Наталя Валеріївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя