Номер провадження 1-кс/754/3474/24
Справа № 754/17894/24
Іменем України
23 грудня 2024 року місто Київ
слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 , погодженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100030003297 від 21.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому (зі слів),
23.12.2024 до провадження слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 , погодженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100030003297 від 21.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100030003297 від 21.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.12.2024, приблизно о 11.30 год, ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні житлової кімнати квартири АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесний конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході розвитку якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, в приміщенні кухні вказаної квартири, взяв до рук кухонний ніж, направився до житлової кімнати, де перебувала ОСОБА_7 , лежачи на ліжку, тримаючи у правій руці кухонний ніж наніс ОСОБА_7 , не менше трьох ударів в область спини зліва, лівого плеча та правого коліна, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, пневмо-гемараксу, різаних ран лівого плеча та правого коліна.
21.12.2024, слідчим СВ Деснянського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.12.2024 слідчим СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за погодженням із прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого в разі доведення в подальшому вини ОСОБА_6 , останньому загрожуватиме покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, розуміючи його невідворотність, перебуваючи на волі ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий підтримав позицію прокурора.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, посилаючись на необґрунтованість ризиків вказаних в клопотанні. Захисник зазначив, що ОСОБА_6 проживає з потерпілою понад 15 років і буде проживати в подальшому, визнав вину у вчиненому та розкаюєтьс, має домашню тварину, яку потрібно годувати. Також наголошував на тому що потерпіла намагалася захистити підозрюваного та приховати обставини вчинення останнім правопорушення.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
21.12.2024 о 17 год. 45 хв., ОСОБА_6 затримано, як особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
22.12.2024 року о 14:15 год. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
1) протоколом обшуку від 21.12.2024, об'єктом якого була квартири АДРЕСА_3 ;
2) протоколом огляду місця події від 21.12.2024, об'єктом якого була кімната гардеробу КНП «КМКЛШМД» по вулиці Братиславські, 3 у місті Києві;
3) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.12.2024;
4) протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.12.2024;
5) протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 21.12.2024;
6) протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 21.12.2024;
7) протокол затримання ОСОБА_6 від 21.12.2024;
8) протокол допиту підозрюваного від 21.12.2024;
9) речовими доказами у кримінальному провадженні;
10) іншими доказами у всій їх сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, з огляду на приписи п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18.02.2024 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030003297 від 21.12.2024, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1