Номер провадження 1-кс/754/3477/24
Справа № 754/17900/24
Іменем України
23 грудня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024105030001039 від 21.12.2024 про арешт майна,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 23.12.2024 надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна.
Клопотання подане прокурором в рамках кримінального провадження №12024105030001039 від 21.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Вивчивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Так, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024105030001039 від 21.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.12.2024 приблизно о 08:45 год. працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «VOLKSWAGEN», модель «Т-4 caravelle», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході перевірки документів та вищевказаного авто було виявлено візуальні ознаки підробки VIN коду автомобіля.(ЄО 64713).
21.12.2024 за адресою: м. Київ, пр-т. Романа Шухевича, 1-Д, було проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено наступне:
- транспортний засіб, а саме автомобіль, марки «VOLKSWAGEN», модель «Т-4 caravelle», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке поміщено до спец.пакета № ICR 0101022;
- ключі від вказаного транспортного засобу, які було поміщено до спец.пакета № ICR 0101021.
21.12.2024 тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб - автомобіль, марки «VOLKSWAGEN», модель «Т-4 caravelle», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке поміщено до спец.пакета № ICR 0101022 та ключі від вказаного транспортного засобу, які було поміщено до спец.пакета № ICR 0101021 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
З метою збереження речових доказів у органу досудового розслідування виникла потреба в накладенні арешту на вказане майно.
Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ст. 237 ч. 7 КПК України).
Положенням ст. 167 ч.1 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст. 168 ч. 2 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст. 173 ч. 2 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що з метою забезпечення збереження речових доказів на час проведення досудового розслідування просить накласти арешт на транспортний засіб, а саме автомобіль, марки «VOLKSWAGEN», модель «Т-4 caravelle», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі від вказаного транспортного засобу із забороною їх відчуження, розпорядження, користування та вчиняти будь-які реєстраційні дії.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України, подане ним в строк, передбачений ст. 171 ч. 5 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Прокурор в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене майно, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та застосування заходу забезпечення кримінального провадження №12024105030001039 від 21.12.2024 у виді накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, в кримінальному провадженні №12024105030001039 від 21.12.2024, на:
- автомобіль, марки «VOLKSWAGEN», модель «Т-4 caravelle», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, який поміщено на спеціальний майданчик ГУНП у м. Києві (м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке поміщено до спец.пакета № ICR 0101022;
- ключі від вказаного транспортного засобу, які було поміщено до спец.пакета №ICR 0101021 із забороною відчуження, розпорядження, користування та вчинення будь-яких реєстраційнійних дій.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1